у 1 см3. Площа сонячних спалахів може сягати 10'5 м2. Зазвичай сонячні спалахи відбуваються в сусідніх зонах із плямоутвореннями. Вони супроводжуються активізацією волокон і флокулів, а також викидами речовини. При спалаху виділяється велика кількість енергії (до 1021—10ь Дж). Передбачається, що енергія сонячного спалаху спочатку запасається в магнітному полі, а потім швидко вивільняється, що призводить до локального нагрівання й прискорення протонів й електронів, які викликають подальше підвищення температури газу, його світіння в різних ділянках спектра електромагнітного випромінювання, утворення ударної хвилі.
Сонячні спалахи значно збільшують ультрафіолетове випромінювання Сонця, вони також супроводжуються сплесками радіо- і рентгенівського випромінювання, викидом корпускул високих енергій аж до 1010 еВ. Іноді спостерігаються сплески рентгенівського випромінювання і без посилення світіння в хромосфері. ^_
Рівень сонячної активності змінюється протягом 11-річного циклу. Існують також слабкі коливання величини максимумів 11-річного циклу з періодом близько 90 років. Найбільш потужні прояви сонячної активності — сонячні спалахи — відбуваються нерегулярно (частіше поблизу періодів максимальної активності), їх тривалість складає 5—40 хв, рідше — кілька годин. Енергія хромосферного спалаху може сягати 1025 Дж, з яких лише 1 — 10% припадає на електромагнітне випромінювання в оптичному діапазоні. У періоди підвищення сонячної активності рентгенівське випромінювання збільшується в діапазоні 30—10 нм удвічі, у діапазоні 10—1 нм у 3—5 разів, у діапазоні 1—0,2 нм — більше ніж у сто разів. Тверде рентгенівське випромінювання з довжиною хвилі менше 0,2 нм з'являється в спектрі Сонця після. спалахів і лише на короткий час.
В ультрафіолетовому діапазоні (довжина хвилі 180—350 нм) випромінювання Сонця за 11-річний цикл змінюється всього на 1 — 10%, а в діапазоні 290— 2400 нм залишається практично постійним і складає 3,6 * 1026Вт.
Сталість енергії, одержуваної нашою планетою від Сонця, забезпечує стаціонарність теплового балансу Землі, але окремі компоненти випромінювання хромосферних спалахів можуть вагомо впливати на фізичні, біофізичні й біохімічні процеси Землі.