чітко окреслений світловий відблиск, що повторюється при певних вузлах між Сонцем, поверхнею планети й напрямком осі візування. Відблиск нагадував гру сонячного зайчика на відкритому водному просторі. Але ж відблискувати у такий спосіб на Марсі немає чому!
Два роки по тому електронне око однієї з американських станцій «Мари-нер», що знаходиться біля Марса, зафіксувало невідомий яскравий об'єкт, світло якого порушило систему навігації міжпланетної станції.
Потім почалася смуга разючих невдач. У 1988 році до Марса були запущені два радянські космічні апарати серії «Фобос». Експедиція закінчилася повним крахом. Офіційні джерела оприлюднили інформацію, що один з них зійшов із траєкторії в результаті неправильної команди із Землі, а з другим апаратом був втрачений зв'язок. Невдачі тривали. 23 серпня 1993 року зник на марсіанській орбіті американський «Марс-Обсервер». Загалом на Марс з посланих Росією 10 космічних апаратів приземлилися тільки два (стільки ж, скільки й у американців), всі інші або не виконали програму до кінця, або зникли в безкрайніх просторах космосу.
Але сенсаційного повідомлення ми все-таки дочекалися. Останні автоматичні лабораторії, посаджені на поверхню Марса, взяли проби ґрунту, що вказали на присутність там мікроорганізмів. При пробах антарктичного ґрунту, наприклад, була знайдена значна кількість викопних органічних сполук. А на сакраментальне питання: «Чи є життя на Марсі?» учені відповіли: «Живі мікроорганізми знайдені».