Астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп-Іван

Астрономмо-метеорологімчна обсерватомрія на горім Піп-Івамн — найвище в Україні розташована споруда, в якій постійно жили й працювали люди (2028 м над рівнем моря).

Руїни обсерваторії, вересень р.

Розташована на території .

Діяла в – рр. У місцевого населення відома як «Білий слон».

Після у постало питання про будівництво нової обсерваторії, бо існуюча Варшавська ставала все менш придатною для астрономічних спостережень.

В  р. генерал, інженер Леон Вербецький від імені Ліги оборони держави запропонував директорові астрономічної обсерваторії Варшавського університету М.Каменському організувати астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії, яку планували збудувати у , на вершині гори . Того ж року командування протиповітряної оборони Польщі за результатами оголошеного ним конкурсу схвалило проект будівництва обсерваторії архітекторів К.Марчевського та Й.Погоського.

Будівництво розпочалося влітку року.

Обсерваторія зводилася переважно з використанням місцевого будівельного матеріалу – каменю-пісковика, що здешевлювало і спрощувало будівництво. Робочу силу складали теж переважно місцеві мешканці сіл. Камінь на гору підвозили кіньми чи несли в руках, на спині. Так само транспортували інші будівельні матеріали, обладнання, доставлені залізницею до найближчої станції (70 км від будівельного майданчика). Багато зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори 33 скринь із елементами купола та іншими деталями. Найбільша з них важила 950 кг.

Стіни обсерваторії, що побудована у стилі конструктивізму, складені із вапнякових блоків і сягають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху та 1 м — на рівні верхніх поверхів. Для утеплення приміщення з внутрішньої сторони між тиньком і кам'яною кладкою закладено прошарок просмоленого корку. Споруда має два поверхи зі східної сторони, і п'ять — з західної. Її двосхилий дах був покритий мідними листами. З південної сторони розташована , де розміщувався .

Урочисте відкриття обсерваторії відбулося р. Вона складалася із 43 кімнат і має 57 вікон. Серед них — конференц-зал, помешкання керівника обсерваторії, інші житлові приміщення, їдальня, кабінети, зал для метеоінструментів тощо. У підвалі обладнали акумуляторну та котельню.

В обсерваторії працював виходець із села Владислав Мідович. Тут же він і жив разом із дружиною та сином. Ще кілька осіб допоміжного технічного та наукового персоналу забезпечували постійні астрономічні та метеоспостереження. В обсерваторії постійно перебував загін польських прикордонників.

Перше обсерваційне фотографування новим апаратом виконав року Мацей Бєліцький. Йому вдалося отримати 4 фотографії планетоїда Інтерамня. Кількома місяцями пізніше було зроблено дві фотографії . Отримані таким чином дані були опубліковані у журналі Варшавської обсерваторії у – рр.

Навесні року до роботи в обсерваторії приступив доктор Володимир Зон. Він фотографував зірки у двох кольорах, які вирізнялися інтенсивністю свічення на чорно-білих фотознімках. Робота стосувалася сузір'я . Недопрацьований матеріал доктора Зона, що зберігався у , загинув під час Варшавського повстання року.

У квітні року до обсерваторії прибув магістр Стефан Щирбак для проведення астрономічної роботи (за дорученням професора Камінського). Тоді він здійснив близько 70 візуальних оцінок яскравості миготливих зірок, виконав серію малюнків з обертання Марса, визначив 6 позицій . Він витратив близько 20 годин на пошук нових комет за допомогою 80-міліметрового телескопа. Стефан Щирбак виконував спостереження в обсерваторії, де й загинув у період воєнних дій.

Після початку працівники обсерваторії евакуювали найцінніше обладнання, яке потрапило до Будапештської астрономічної обсерваторії, потім до , звідки повернулися до Польщі після війни. Змонтований трилінзовий об'єктив знаходиться в планетарії.

Будинок обсерваторії та залишки обладнання в кінці р. перейшли у власність радянських властей. До червня р. тут проводились метеорологічні спостереження. Згодом німці вивезли металеві частини астрографа до , де до останнього часу вони зберігалися у фізичному корпусі Львівського університету.

Надалі приміщення було покинуте, і місцеві мешканці розтягли з неї все, що являло якусь цінність, у тому числі мідні листи з куполу та даху обсерваторії. З мідних листів з куполу і даху місцеві жителі зробили великі чани, в яких варять сир («сєр» гуцульським діалектом) на навколишніх полонинах.

Процес варіння сиру

Готовий сир на зберіганні

Після цього діяльність обсерваторії більше не відновлювалася.

У жовтні року в м. відбулася науково-практична нарада «Метеоролого-астрономічна обсерваторія на горі Піп-Іван», в якій взяли участь представники різних установ України і Польщі. На нараді обговорювалася можливість відбудови та відновлення діяльності обсерваторії. Протокол намірів наради було направлено до урядів України і Польщі.

філія інституту «Укрзахідпроектреставрація» виконала архітектурно-археологічні обміри, інженерні обстеження, технологічна лабораторія — роботи з обстеження складу будівельних матеріалів та розчинів, які використовувались при спорудженні будівлі. На замовлення Головного управління будівництва і архітектури обласної держадміністрації виконані робочі креслення ремонту та реставрації обсерваторії. Але досі не визначено функціональне використання обсерваторії.

Дехто запевняє, що тут вигідно було б заснувати інститут природничих наук; професор О. Адаменко пропонував створити туристичний центр. Була пропозиція у відреставрованому будинку обсерваторії розмістити інститут лікарських рослин (у тутешній флорі налічується понад 1000 видів рослин, в т. ч. лікарських). Астрономічна обсерваторія Львівського університету вважає за необхідне відновити високогірну станцію для проведення метеорологічних, астрономічних, екологічних, біологічних і сейсмічних досліджень.

За участю провідних науковців України та Польщі, представників органів місцевої влади та проектно-будівельних організацій у році було проведено три науково-практичні семінари-наради з питань вироблення концепції відновлення та діяльності вищезгаданої обсерваторії. На першій науково-практичній конференції, яка відбулася у Яремчі року, була створена Наукова рада з питань відновлення обсерваторії. Ця споруда одночасно могла б використовуватися не тільки як науковий, але й як екскурсійно-туристичний об'єкт. Польські науковці звернулися з відповідним запитом до органів влади Республіки Польща та отримали схвалення щодо продовження роботи