Такі станції доцільно розміщувати на екваторіальній орбіті, де кутова швидкість оберту космічного об'єкта дорі-внює кутовій швидкості оберту Землі, що дає змогу зафіксувати об'єкт над певною точкою ек-ватора і спостерігати за ним як за нерухомим. Висота розміщення КСЕС повинна станови-ти 36 тис. км, оскільки ефек-тивність генерації сонячної енергії на цій висоті в десять разів більша, ніж на поверхні Землі. Передавання енергії на Землю з такої станції можливе у надвисокочастотному діапазоні за допомогою лазерів. Для цьо-го знадобляться сонячні панелі площею 50 км 2 і вагою майже 50 тис. тонн. Для доставки та-кої станції на відповідну орбіту потрібні ракетоносії надзвичай-но великої потужності. Проте можливості космічної геліоенер-гетики практично невичерпні, до того ж вона абсолютно еко-логічно чиста.

Країни, територія яких про-стягається за полярне коло, сти-каються з багатьма економічни-ми і соціальними проблемами в період полярної ночі. Важко жити і працювати в умовах штучного освітлення навіть удень. Розроблено проект, реа-лізація якого дасть змогу спря-мувати з космосу на територію, де панує ніч, сонячне освітлен-ня. Для цього на космічному кораблі потрібно «підвісити» кілька гігантських дзеркал, які «ловитимуть» сонячне світло і спрямовуватимуть його на пев-ну територію.

4. Проблеми освоєння космосу

Глобальною проблемою є і освоєння космосу. Космічні польоти починають давати не лише наукову, але й економічну віддачу. Разом з тим подальше дослідження космосу стає не під силу жодній країні, зокрема, і все більше потребує об'єднаних і скоординованих зусиль .

Безумовно, існує ще коло інших, цілком земних глобальних проблем. Серед них проблема економічного відставання країн, що розвиваються. Саме на їх долю в основному припадає і згадувана вже проблема голоду, криза заборгованості тощо. Недалекоглядний підхід економічно розвинутих країн проявляється у певному прагненні закріпити відсталість: сьогоднішнім виробникам потрібні не конкуренти, а споживачі та джерела дешевих ресурсів. Але подібний підхід породжує напруженість у світі та служить каталізатором для загострення інших глобальних проблем.

Розв'язання глобальних проблем сучасності вимагає розробки і реалізації колективних програм для забезпечення майбутнього людської цивілізації.

У процесі освоєння косміч-ного простору людина так чи інакше його забруднює. Ще в се-редині 80-х років на земних ор-бітах кружляли десятки тисяч штучних об'єктів, що, за слова-ми французького фахівця, пере-творили найближчий космос у «космічний смітник». Крім того, космос, як спільна власність, завжди повинен лишатися мир-ним, відкритим для його вико-ристання в інтересах усіх людей.

Ось чому слід дбати про те, щоб земні конфлікти ніколи не пе-реносилися в космос і ніколи не було різного роду «зоряних війн», які так часто показують на екранах телевізорів.

Найважливіші етапи освоєння

космічного простору

1957 р.

4 жовтня Виведення на орбіту першого штучного супутника Землі (ШСЗ, «Спутник-1», СРСР). Початок кос-мічної ери.

1958 р.

15 травня Виведення на орбіту першої наукової лабораторії Для комплексних досліджень («Спутник-3», СРСР).

1959 р.

4 січня Уперше космічний апарат розвинув другу космічну швидкість і став першим штучним супутником Сон-ця («Луна-Ь, СРСР).

14 вересня Уперше космічний апарат досяг поверхні Місяця («Луна-2», СРСР).

7 жовтня Уперше космічним апарат облетів Місяць- і сфото-графував його з.зоротний бік («Луна-3», СРСР).

1960 р.

20 серпня Запущено перший ШСЗ з тваринами, спускну капсулу якого було повернено на Землю («Корабль — спутник-2», СРСР).

1961 р.

12 лютого Перший запуск космічного апарата в бік Венерн («Венера-Ь, СРСР).

12 квітня Перший політ людини в космос (Ю. О. Гагарін, корабель «Восток», СРСР).

1962 р.

12—15 Перший одночасний політ двох космічних кораблів

серпня (А. Г. Ніколаєв, космічний корабель «Восток-3»

і П. Р. Попович, космічний корабель «Восток-4»).

1963 р.

16—19 Перший політ жінки в космос (В. В. Терешкова,червня космічний корабель «Восток-6», СРСР).

1964 р.

12 жовтня Виведення на орбіту першого космічного корабля з екіпажем із кількох чоловік (В. М. Комаров, К. П. Феоктистов, Б. Б. Єгоров, космічний кора-бель «Восход», СРСР).

1965 р.

18 березня Перший вихід людини з космічного корабля у від-критий космос (О. А. Леонов, космічний корабель «Восход-2», СРСР).

1966 р.

З лютого Перша м'яка посадка космічного апарата на Місяць' і передача на Землю телевізійного зображення па-норами місячної поверхні («Луна-9», СРСР).

1 березня Перший міжпланетний космічний апарат досяг Ве-нери («Венера-3», СРСР).

З квітня Перший штучний супутник Місяця («Луна-10»,СРСР).

1967 р.

27 січня Підписання Договору про принципи, діяльності дер-жави з дослідження і використання космічного про-стору, включаючи Місяць та інші небесні тіла.

18 жовтня Перший плавний спуск космічного апарата в атмо-сфері іншої планети («Венера-4», СРСР).

30 жовтня Перше автоматичне стикування двох ШСЗ («Кос-мос-186» і «Космос-188», СРСР).

1968 р.

22 квітня Підписання Угоди про врятування космонавтів, по-вернення космонавтів та об'єктів, які запускаються .в космічний простір.

1969 р.

21 липня Перший вихід людей на поверхню Місяця (Н. Армстронг, Е. Олдрін, космічний корабель «Аполлон-11», США).

14 жовтня Виведення на орбіту ШСЗ соціалістичних країн («Інтеркосмос-1»).

1970 р.

24 вересня Перша доставка на Землю місячного грунту авто-матичним космічним апаратом («Луна-16», СРСР).

17 листопада Доставка на Місяць першого самохідного апарата «Луноход-1» («Луна-17», СРСР).

15 грудня Перша м'яка посадка міжпланетного космічного апарата на Венеру («Венера-7», СРСР).

1971 р.

19 квітня Виведення на орбіту першої орбітальної станції («Салют», СРСР).

27 листопада Перший міжпланетний космічний апарат досяг по-верхні Марса («Марс-2», СРСР).

2 грудня Перша м'яка посадка міжпланетного космічного апарата на Марс («Марс-3», СРСР).

1973 р.

4 грудня Перші дослідження Юпітера міжпланетним косміч-ним апаратом з пролітної траєкторії («Піонер-10», США).

1974 р.

29 березня Перші дослідження Меркурія міжпланетним кос-мічним апаратом з пролітної траєкторії («Марі-нер-10», США).

1975 р.

17 липня Перше стикування двох пілотованих космічних кораблів різних країн (О. А. Леонов, В. М. Куба-сов, «Союз-19», СРСР; Т. Стаффорд,