РЕФЕРАТ

Тема: Розвиток авіації України

ПЛАН

І. Історичні віхи в розвитку повітроплавання через призму внеску видатних українців

ІІ. Гордість України – сімейство АНів – продукція фірми “АНТК ім. О.К. Антонова”

ІІІ. Резюме: цікаво знати

І. ІСТОРИЧНІ ВІХИ В РОЗВИТКУ ПОВІТРОПЛАВАННЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ВНЕСКУ ВИДАТНИХ УКРАЇНЦІВ

У V столітті в Китаї почали запускати повітряних зміїв. 1306 року в китайському місті Бейпін вперше за-пустили повітряну кулю з гарячим повітрям.

1505 року Леонардо да Вінчі на-писав трактат «Про політ птахів».

25 хвилин тривав перший політ на повітряній кулі братів Монгольф’є — це сталося 21 листопада 1783 року у Франції в осаду королівського замку у Версалі, за присутності короля і всього французького двору): піло-ти — міщанин Пілатр де Розьє і маркіз д'Арланд. Жозеф та Етьєн Монголь-ф'є володіли паперовою мануфакту-рою в містечку Відалон.

Перший політ людини на повітря-ній кулі в Росії здійснив французький гастролер — повітроплавець Дак Гарнерен (20 червня 1803 року, Санкт-Петербург). В одному з польотів за пасажира у Тарнерена був перший росіянин — генерал Сергій Львов.

30 червня 1804 року з плацу Першого кадетського корпусу в Петер-бурзі злетів (на висоту 2550 метрів) аеростат, у гондолі якого перебували академик Яків Захаров і бельгійський професор Робертсон.

Перші військові авіатори Росії лі-тали на прив'язних аеростатах. 13 серпня 1870 року один із таких ае-ростатів передали для військових навчань Усть-Іжорському саперному табору. Цей день вважають початком російського військового повітропла-вання.

1874 року сімферопольський лі-кар, доктор медицини Микола Арендт оприлюднив у пресі ідеї з побудови планера власної конструкції: «До питання повітроплавання». Військове відомство коштів не виділило.

У квітні 1880 року створено Ро-сійське товариство повітроплавання. З 1887-го зафункціонував Навчаль-ний повітроплавальний парк (коман-дир — О. Кованько).

КОВАНЬКО Олександр Матвійович (1856, Петербург — 1919, Оде-са). Один з організаторів повітропла-вання й авіації в Росії, генерал-лейтенант (1913). З укра-їнської родини. Закінчивши Ми-колаївське ін-женерне учили-ще, служив у понтонному, потім у лейб-гвардії сапер-ному батальйо-ні. 1878 р. про-вів аерофотозйомку місцево-сті (Петербурга) з аеростата; 1885 р. сформував першу в Росії повітроплавальну команду і став її начальником. 1887 — організував політ Д. Менделєєва на повітряній кулі для спосте-реження за сонячним затемненням. Уперше в світовій практиці здійснив польоти на повітряних кулях (усьо-го — понад 80) для наукових дослід-жень верхніх шарів атмосфери й вив-чення впливу польоту на організм лю-дини. Під керівництвом К. повітроп-лавальна команда реорганізувалась у навчальний повітроплавальний парк, де готували перші кадри повітропла-вців. Домігся виробництва вітчизня-них аеростатів і дирижаблів, запро-понував кілька власних конструкцій. 1894 року представив проект аероп-лана і повітряного гвинта. Під час ро-сійсько-японської війни 1904-1905 pp. командував 1-м Сибірським пові-троплавальним батальйоном, за бо-йові заслуги підвищений до звання генерала. ПЕРШИЙ ГЕНЕРАЛ - АВІАТОР РОСІЇ. З 1910 p.— начальник офі-церської повітроплавальної школи під Петербургом, де готували кадри повітроплавців і перших військових льотчиків Росії.

З листопада 1881 року капітан 1 рангу Олександр Можайський (1825, м. Котка у Фінляндії — 1890, Петер-бург) отримав привілей (патент) на «повітроплавальний снаряд». Будував його М. поблизу столиці цілих шість років — під відкритим небом, за ви-соким парканом, із дефіцитом коштів. Снаряд М.— прообраз літака: човен із дерев'яними ребрами, обтягнутий перкалем. Він одірвався від землі й упав на крило. Документів про те, що аероплан злетів у повітря, не зафік-совано. Перш ніж узятися за здій-снення ідеї літака, М. багато експе-риментував з повітряними зміями планерами, завперше (1870-1875 pp.) — під селом Вороновицею на Вінниччині, де його брат мав маєток.

Німецький інженер Отто Лілієнталь (1848 — 1806) в книжці «Політ птахів як основа авіації»(1889) пер-ший відкрив і пояснив підйомну силу крила; загинув при спробі здійснити політ на новому планері з гори Ріновер поблизу Берліна. «До питання про політ із допомогою крил» К. Ціолковський (з українського козацького ро-ду Северина Наливайка) написав 1891 року. «Про ширяння птахів» М. Жуковський, «батько російської авіа-ції»,— 1892-го. Раніше, ніж праця О. Лілієнталя, 1887 року в Києві Федір Гешвенд видрукував книжку «Пароліт», а в Петербурзі Стафан Джевецький (з Поділля)— «Аероплани в природі».

17 грудня 1903 року американець і Вільбур Райт (1867 - 1912), механік-самоук з містечка Дейтона (штат Ога-йо) пролетів на аероплані власної конструкції — разом із братом Орвіллом (1871—1948) — 260 метрів, про-тримавшись у повітрі 59 секунд. Це ПОЧАТОК ПРАКТИЧНОЇ АВІАЦІЇ.

Одеса — перше місто Російської імперії, де був створений аероклуб: 11 березня 1908 року. Перший пре-зидент OAK — командуючий Одесь-ким військовим округом барон О. Каульбарс, із січня 1911 — відомий оде-ський банкір, власник літакобудівного заводу Артур Анатра.

1910-й рік — початок тріумфів і слави перших пілотів Росії Михаила Єфімова і Сергія Уточкіна, одеситів.

ЄФІМОВ Михайло Никифоров 1881, с. Аполье Смоленської губерні (1919, Одеса). Закінчив Одеське реальне училище, служив на Забайкальській залізниці. Чемпіон Росії у мотоциклетного спорту (1908-1909) У французькому Мурмелоні-ле-Гро (180 км від Парижа) закінчив льотну школу А. Фармана (1910), де перший серед співвітчизників отримав міжнародний диплом пілота (у сотні перші авіаторів світу диплом за № 31 В лютому 1910 на Фармані з 50 сильним двигуном “Гном” встановив перший світовий рекорд, перевищивши досягнення В.Райта жиром Ембросом Є. за 1 год. 50 хв., здолав 115 км. 8(21) березня 1910 року Є. на «фармані-4» здійснив пер-ший політ у Росії. Це сталося в рідній йому Одесі на іподромі Бігового то-вариства. На подальших змаганнях за кордоном