Народжена 1988 року на замовлення ВПК СРСР для найперших потреб космонавтики Ан—225 «Мрія» (генеральний кон-структор П. Балабуєв, 6 двигунів Д-18Т конструкції В. Лотарєва) мала замінити лі-так ВМ-Т (1982) конструкції В. Мясищева, для якого розміри й вага передбачуваних космічних комплексів та агрегатів вияви-лась непосильною. Перший політ - 21 грудня 1988 р. (командир екіпажу - О. Галуненко, другий пілот - С. Горбик). У пер-шому ж-польоті на побиття світових рекор-дів (22.03.89) «Мрія» за 3 год. 45 хв. вста-новила 110 світових рекордів. Невдовзі Ан—225, пілотований О. Галуненком, пере-ніс на собі з Байконура до Києва і в Париж, на 38-й міжнародний авіакосмічний салон в Ле Бурже, безпілотний космічний «Буран» багаторазового використання (створений на московському НВО «Молния», генераль-ний конструктор Гліб Лозино-Лозинський). «Мрія» запізнала найвищих фахових похвал у світі... Остання за часом розробка АНТК імені О. Антонова - середній транспортний літак Ан—70 нового покоління (спільна програма України, Росії та Узбекистану). Літаю із чотирма ТГВД Д—27 (гвинтовентилятори СВ-27 виробляють у підмосковному Ступіно) відзначають високі аеродинамічні й ва-гові перспективи планера, передові харак-теристики силової установки, експлуатацій-на досконалість літака, широке застосування полімерних композиційних матеріалів (25% проти 6% у «Руслані»). АН-70 покли-каний прийти на зміну морально застарі-лим Ан-12, Ил-76, С-130 «Геркулес». 10 лютого 1995 року біля села Мирча Бородянського р-ну Київської обл. перший ек-земпляр Ан-70 у черговому випробуваль-ному польоті зазнав катастрофи: його збив літак супроводу, очолюваний Героєм Ра-дянського Союзу Володимиром Терським. Елітний екіпаж АНТК імені О. Антонова за-гинув: чернігівець Сергій Максимов (47 ро-ків, командир), Володимир Лисенко (48, другий пілот), Володимир Непочатих (39, штурман) із Кривого Рога, Павло Скотников (38, борт-інженер) із Харкова, киянин Анд-рій Кострикін (31, борт-радист), Михайло Березюк (44, провідний інженер) із Жито-мирщини, Олександр Горельцов (42, про-відний інженер) із Житомирщини. Нині до-будовується другий екземпляр Ан—70. Його конкурентоздатність на Заході не вик-ликає сумнівів... Літаки фірми Антонова складають на авіазаводах Ульяновська, Ташкента, Воронежа, Омська, Новосибірсь-ка, Арсеньєва, Києва, Самари. Чотирьом із них (Ан-28, Ан-32П, Ан-74, Ан-124-100) надано сертифікат льотної придатності; й ще чотирьом із країн СНД — Ил—86, Ил— 96, Ту-204, Як-42... Багато літаків антоновської фірми вперше здіймав у повітря і Юрій Курлін... За три тижні до смерті (від інсульту) О. Антонов отримав у Москві Зо-лоту медаль імені А. Туполева за N З (перші дві посмертно присуджені П. Сухому та М. Янгелю). Авторству А. належать по-над 200 наукових праць, 72 авторських сві-доцтва на винаходи, 4 книжки, картини й вірші.
БАЛАБУЄВ Пет-ро Васильович (1932 р. н., Дон-бас). Генеральний конструктор, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Дер-жавних премій СРСР та УРСР. Мама - колгоспни-ця, батько — ко-валь, під час війни розстріляний геста-півцями. Закінчив Харківський авіац. ін-т, дістав призначення до КБ О. Антонова, де пройшов шлях від конструктора до генерального конструкто-ра. Був заст. Антонова по Ан- 22 («Антею»). З 1972 - головний конструктор, перший заступник генерального. Останні праці Б. — Ан-225 «Мрія», Ан-70.
ІІ. ГОРДІСТЬ УКРАЇНИ – СІМЕЙСТВО АНІВ – ПРОДУКЦІЯ ФІРМИ “АНТК ІМ. О.К. АНТОНОВА”
Усе починалося з «Ан-2»
У багатьох країнах світу трудяться сьогодні українські важковаговики АНи. Трудяться там, де іншим літа-кам часто це не під силу.
Запаковують у своє велетенське бездонне черево 120-тонні вантажі богатирі-«Руслани» і облітають із ними мало не всю земну кулю, бо ніякими наземними (і навіть повітряними) ви-дами транспорту вантажі ці в такі ко-роткі терміни не перевезти.
Побивають рекорди своїх же най-ближчих родичів літаки АН-225 («Мрія»), піднімаючи в повітря 250 тонн,— «мрія», що й казати! А в кабіні літака можна розмістити аж 80 автомашин типу «Лада». Це —