реакції,— це все від великого пристосування ор-ганізму в боротьбі за виживання. Біда в тому, що мозок посилає не тільки розумні команди; з цієї при-чини виникає неузгодження важли-вих життєвих процесів. Інакше бути не може: при накопиченні певної інформації, відповідному рівні сиг-налу організм неминуче робить по-ворот в бік, який визначається психічним станом. Щоб цього не було, потрібно нести в собі прави-ло: будь володарем своїх думок, будь-яка думка переходить у твій фізичний стан, засвоюй дисципліно-ване мислення, стримуй негативні почуття.
...Немає поганого життя — є невміння жити. В усіх невдачах ви-нен я, а не життя. Я не зумів повес-ти себе розумно. У хворобах, невда-чах, складних ситуаціях, які мені траплялись, було невміння жити. В усіх провалах винен я, а не життя! Ці слова по-новому визначили став-лення до життя,! вони робили мене сильнішим.
...Ніколи не можна втрачати віру в себе, які б біди не звалюва-лися і які б вироки не ухвалила до-ля. Кінцевий лише твій вирок. До того часу, доки не ухвалиш його, доки сам не визнаєш себе злама-ним, ти непереможний, організм бореться і є можливість для подо-лання найбільш чорних і без-надійних ситуацій. Все залежить від сили вольового опору, від уміння обрати правильну поведінку і засоби боротьби. Безвихідних ситуацій немає, безвихідна ситуація — це слабкість духу і визнання поразки. Межі опору немає. Організм надзвичайно стійкий і живучий, якщо ним керує загартована воля. Найвища опора - ти сам! Нема нічого надійнішого цієї опори.
Головне завдання — берегти мозок. Дуже часто цей верховний керівник життя змучений, переван-тажений, отруєний командами та почуттями. Тривалі й стійкі перевантаження мозку збивають роботу всього організму, оберта-ються тяжкими несподіваними не-дугами...
...Я домігся того, чого прагнув. Я подолав хвороби і витягнув себе із смерті. Ні, я не виключаю деяких не-гараздів з боку організму — дуже серйозна шкода була йому завдана. Але ж я не сумніваюся, що впораюся з ними".