Досить інтенсивно продукуються в українській мові й індивідуально-авторські неологізми, чи, як ще їх називають, оказіоналізми. Їх варто розглядати як складне явище системного (реалізація словотвірних можливостей, закладених у системі певної мови) і асистемного (ненормативність, функціональна й експресивна зумовленість, створення для ситуативних потреб) характеру. Як правило, це позанормативні периферійні лексичні елементи, створені переважно зі стилістичною метою – увиразнення якоїсь ситуації, образу, фрагменту дійсності, на що вказує контекст. Основна сфера функціонування таких одиниць – художній та розмовний стилі, рідше –публіцистичний стиль. Досліджуваний період (початок XXI століття) характеризується збільшенням кількості індивідуально-авторських оказіоналізмів у мові підстилю засобів масової інформації. Це зумовлено взаємодією позамовних і внутрішньомовних чинників. Функціонуючи в мові сучасної публіцистики, оказіоналізми виконують номінативну, когнітивну, експресивно-оцінну функції.

Поряд із терміном індивідуальний новотвір, або оказіоналізм, у мовознавчій літературі паралельно використовують такі назви цього поняття, як індивідуальні слова, авторські, індивідуально-авторські неологізми, стилістичні, індивідуально-стилістичні неологізми, неологізми контексту, одноразові неологізми, літературні неологізми, слова-саморобки, слова-експромти, слова-метеори, неологізми поета, поетичні неологізми, егологізми. На означення незвичних слів, створених відповідно до ситуації, випадку чи контексту з переважною настановою не на номінацію, а на експресію, стилістичну маркованість тощо, у сучасній україністиці закріпився термін оказіональне слово, або оказіоналізм. Серед диференційних ознак оказіоналізмів дослідники називають такі:

1) регулярна відтворюваність (невідтворюваність);

2) словотвірна похідність;

3) некодифікованість;

4) функціональна одноразовість;

5) експресивність;

6) номінативна факультативність;

7) синхронно-діахронна дифузність;

8) індивідуальна належність.

Мовний матеріал новітніх мас-медіа засвідчує найрізноманітніші стилістичні функції оказіоналізмів. У кожному окремому контексті вони використовуються як виразний малюнок-характеристика кого- або чого-небудь, причому, як позитивно-оцінного (Петлюріана "сукупність творів мистецтва, спогадів та ін., пов'язаних із життям і діяльністю С.Петлюри", святотворення, елітовихована (молодь), серцеокий), так і негативно маркованого характеру (манкуртопарламентар, нац'евнух, інтербезбатченки). Саме через те, що більшість сучасних ЗМІ відбивають політичну, ідеологічну, етнічну, конфесійну боротьбу, вони продукують нерідко так званий "чорний піар", у якому використовуються переважно оказіоналізми з негативно-оцінною експресією (пор.: Та національне приниження українського народу манкуртопарламентарями триватиме доти, поки сам народ буде згоден сприймати постійне.; А Верховній Раді разом з президентом і Академією наук узаконити "нову історіцьку обшность "нац'євнухів? («Дзеркало тижня», №2(581), 21-27.01.06) Влучність, дошкульність, іронія та інші конотації реалізуються у відповідних контекстах.

Враховуючи дериваційні можливості новотворів, їхні стильові та стилістичні особливості, можна виділити такі групи:

Оказіональні деривати, утворені продуктивними словотвірними типами, моделями, а часто за аналогією: німоязичник, піночетизація, порожньокишеньковість, оскароносний, зеленоюний, залізнорукий тощо, напр.: Три місцеві ради Київщини висловились-таки за скасування представницьких органів влади па районному; та обласному рівнях, засвідчивши цим, з одного боку, повну довіру Президентові, а з іншого-заочно погодившись з варіантом "піночетизації" України («Дзеркало тижня» №30(303), 29.07-04.08.2000); Особливе місце в центрі статті займають міркування про кандидата на посаду президента..., а також у зв'язку з цим прозорі натяки автора на наслідки правління "залізнорукого" президента для реформ, демократії та мрії про сильну соціальноорієнтовану державу.( «Урядовий кур'єр»№42(2457). 27.11, 98)

Меншу за обсягом групу становлять оказіоналізми, що входять до складу нових, незвичних, нетрадиційних словотвірних типів, моделей, не зафіксованих у попередні періоди розвитку української мови, а також поодинокі лексеми, у словотворчій структурі яких виступають нові форманти.

В оказіональному словотворенні відзначено активізацію поєднання афіксів із твірними основами-абревіатурами, зокрема ініціальними: проМВФівський, ГУРТівець "ініціатор проекту "Громадське українське радіо і телебачення", КУІнівець "член громадської організації "Конгрес української інтелігенції" та ін., пор.: Практичним наслідком цих обговорень були публікації провідних КУІнівців на сторінках газети («Дзеркало тижня» №30(303), 29.07-04.08.2000). Деривати в мові сучасних мас-медіа нерідко продукуються із наперед визначеною стилістичною метою – ними досягається створення високої експресивності усного чи писемного мовлення, його влучності, дотепності, іронічності, гротескності, розвінчання когось тощо, пор.: ПідМАЗав (заголовок статті, у якій ідеться про машину "МАЗ", що перекинулася з мазутом і забруднила курортну зону) («Україна молода» №151, 22.08,91), СНІДанок (від СНІД), детоНАТОр, ЗМІй тощо, напр: Небезпечний СНІДанок (заголовок) («Україна молода», №165, 01.08, 91); Під час виборчої кампанії важко боротися з адміністративним ресурсом та інформаційним ЗМІєм («Дзеркало тижня» №30(303), 29.07-04.08.2000). Тому такі специфічні утворення, як нам видається, доречніше називати графосемантичними, або графоакцентованими, оказіоналізмами, хоч дехто з дослідників номінує їх оказіоналізмами-гібридами.

Демократизація в мові сучасної публіцистики, розкутий стиль працівників ЗМІ, зростання рівня їхньої освіченості, зокрема володіння іноземними мовами, сприяли новій тенденції – творенню оказіоналізмів із запозиченим графічним складником на зразок: new-романтик "новий напрям у сучасній молодіжній джазовій музиці", РR-технології "сукупність спеціально розроблених заходів активної діяльності з формуванням потрібної громадської думки" тощо. Засвідчено різне графічне оформлення в поєднанні з питомими словами, пор.: нью-заїзд "новий з'їзд певної партії", топ-красуня "найвродливіша дівчина зі списку призерів (перші 10-20 місць) певного конкурсу краси", арт-тусовка "неформальне зібрання людей мистецтва, об'єднаних певними зацікавленнями, інтересами, стосунками" та ін., напр.: Саме в цей день (ЗО червня)