швидко й майже тотально охоплювати найширші аудиторії дає їм змогу формувати суспільну думку, визначати духовні цінності. Ось чому мова засобів масової інформації, а зокрема неологізми та їх функціонування у ЗМІ, – важлива й актуальна проблема сучасних досліджень.
Лексична система мови засобів масової інформації – найдинамічніша система сучасної української літературної мови. Загальновідомо, що у сфері ЗМІ найрізноманітніше та найсильніше виявляються процеси, які характеризують саме життя мовного організму; тут найбільше зосереджені інновації. І це природно, адже однією з основних функцій засобів масової інформації є інформативність, новизна.
Мова сучасних українських засобів масової інформації привертає до себе увагу багатьох лінгвістів. Мова ЗМІ – багатюще джерело для дослідження новітніх тенденцій у розвитку сучасної літературної мови. Одним із найпомітніших процесів, що відбуваються у нашій мові сьогодні, є процес активного поповнення лексики української мови.
Завдяки ЗМІ частина запозиченої лексики досить швидко освоюється, збагачується похідними утвореннями, граматикалізується: національний хіт-парад, хітова пісня, хітова програма, хітова дівчина, офшорна гра (телевізія), фостерна сім’я.
Лексичні новації поповнюють загальний жаргон сучасної української мови: засвітитися (виявити себе), загнутися (зазнати поразки), зависнути на чомусь (звернути увагу), наварювати (одержувати швидко прибутки), наїжджати (мати претензії), прокручувати (одержувати прибутки), прикид (одяг), бабки (гроші), прикол (щось особливе), шлангувати (прикидатися) та ін. Наприклад: “Пам’ятаю, 1988-го року я й двоє моїх знайомих створили кооператив, поїхали до Грузії, привезли звідти силу-силенну чобіт, наварили на кожній парі 10 рублів”; “Чого ж ви в президенти не балотуєтеся? З такими амбіціями саме час засвітитися”(“День”, №024, 08.02.2006); “Співачка надумала носити спідницю навиворіт, удаючи, що так прикольніше і тягне, як мінімум, на Жан Поля Готьє”; “Хто “копає” під прокурора?” (“Україна молода”, №49, 17.03.2006).
У публіцистиці часом уживаються й індивідуальні неологізми для посилення експресії вислову: “З тими, хто не вміє скинути темні окуляри вболівальника, подивитися на речі пильним, тверезим і об’єктивним поглядом, страждає на києвофобію, особливого бажання дискутувати немає”(“Україна молода”,№33, 21.02.06); “Для нас, дивослівців, надзвичайно важливий зворотний зв’язок”. (“Дивослово”, 1998. - № 1); “Артикуляційні відмінності між голосними і приголосними учні можуть осягнути, шукаючи відповіді на запитання, чому і яку групу звуків дехто з дослідників називав “роторозкривачами”, а яку – “ротозакривачами”(“Дивослово”, 1998. - № 1).
Кількість неологізмів тільки в періодиці (вона переважно і є матеріалом для їх фіксації) у розвинених мовах досягає протягом року десятків тисяч (не всі, звичайно, лишаються у мові) [21].
Нова економічна лексика
Мова підстилю ЗМІ початку XXI століття засвідчує всі ті докорінні перетворення, що сталися і нині відбуваються в українському суспільстві, передусім у соціально-економічній галузі. Це період коли українська спільнота, як і переважна більшість етносів постсоціалістичних країн, поступово позбувається старих економічних орієнтирів, міфів і догм, нав'язаних попередньою добою. Відбувається поступове входження до світового співтовариства, налагодження взаємовигідної торговельно-економічної співпраці, яка знаходить свій реальний вияв у спільних підприємствах, розробках, наукових форумах, присвячених цим питанням, обмінах фахівцями та ін. Зароджуються нові економічні відносини, види діяльності, професії, а з цього поступово формується нова фінансово-економічна культура. Ринкова модель економіки характеризується класично приватною власністю, зокрема такими її складниками, як користування, володіння і розпоряджання.
Процес переходу від політизованої директивної економіки до ринку проходить складно, супроводжується втратою традиційних для радянської економіки цінностей і норм, що неоднаково сприймається різними прошарками українського загалу. Адже в умовах ринку кожна людина змушена стати "економістом мимоволі", тобто навчитися рахувати, аналізувати, прогнозувати, шукати шляхів виходу зі складних нестабільних ситуації з метою виживання. Отже, розвиток і становлення ринкової економіки як суб'єктивно орієнтованої означає посилення особистісного першопочатку.
Повсякденна увага засобів масової інформації значною мірою спрямована на питання економіки, фінансів, банківської справи, бізнесу тощо, безперечно, істотно сприяє популяризації аналізованої тематичної групи лексики та активно засвоєнню її громадянами держави. Зокрема, це досягається завдяки використанню широкого жанрового розмаїття друкованих текстів, а ще більшої мірою - передач електронних мас-медіа: економічних оглядів, або дайджестів, бесід з відомими економістами, бізнесменами, фінансистами, інтерв'ю, нарисів, найрізноманітніших видів реклами та ін. На сучасному етапі найвиразніше відображають докорінні економічні перетворення, пов'язані з переходом від одного соціально-економічного укладу та способу господарювання до іншого, ключові лексеми доби: ринок "1) сфера вільного обігу товарів і капіталів, а також рух робочої сили, що регулюються попитом і пропозицією; умови і можливості для вільної купівлі-продажу; 2) царина діяльності, творчості, здійснюваних в умовах конкуренції; сфера вільного вибору; 3) ринкова економіка; 4) група, прошарок спільноти, яка є покупцем якого-небудь товару", роздержавлення "перетворення державної власності в інші її форми (приватну, кооперативну, змішану і т. ін.), виведення її із державного розпорядження; протил. одержавлення", приватизувати, приватизація, конверсія, ВКВ (вільно конвертована валюта). Сюди належать також одиниці - акціонування, ПМС (приватизаційний майновий сертифікат), сертифікат, сертифікація, сертифікувати, індексація, дотування, акциз "акцизний збір" тощо, напр.: А відстоюють вони (більшість депутатів Верховної Ради) інтереси номенклатури. Аналіз закону про роздержавлення, прийнятого ВР України, дає право стверджувати це. («Дзеркало тижня», №8(587),4-10.03.06).
Дієва і впливова сучасна публіцистика сприяє тому, що переважна більшість економічних терміноодиниць із вузькоспеціальних поступово стають узуальними, загальнонародними, тобто нормалізуються і кодифікуються. Йдеться насамперед про інтернаціоналізми-європеїзми (переважно з англійської мови та її американського варіанта), які становлять найчисленнішу і відкриту групу, що повсякчас поповнюється. Так, в останнє півторадесятиліття успішно засвоєно нашою мовою такі слова, як бартер "система обміну товарів та послуг на безгрошовій основі", спонсор "особа, організація чи фірма, яка виступає ініціатором,