Невід'ємною ознакою ринкової економіки у незалежній Україні є виникнення великої кількості нових слів на позначення комерційних ощадних банків із назвами на зразок: "Приватбанк", "Промінвестбанк", "Агропромбанк", "Градобанк", "Аваль", "Укрсоцбанк", ЗУКБ (Західноукраїнський комерційний банк) та ін., які відбито в мові сучасних ЗМІ, напр.: За станом на початок 1997р. в Україні було зареєстровано більше ніж ЗО хранителів цінних паперів. Функції останніх виконували тоді найбільші банки - "Приватбанк ", "Україна ", "Аваль ", ''Промінвестбанк " та ін. («Дзеркало тижня» №2(581) 31-27.01.06).

Наприкінці XX ст. у суспільстві виявилися небажані та негативні економічно-фінансові явища, афери, зловживання, що відображено в таких словах, як: комерціалізація "проникнення комерції в усі сфери життєдіяльності суспільства; перехід на комерційні засади, торгово-ринкові відносини", тінізація "збільшення частки нелегального сектора в економіці", гіперстагфляція "надзвичайно високий, крайній рівень стагнації та інфляції", корупціонер "державний службовець (чиновник), політичний чи громадський діяч, причетний до корупції", відеопіратство "незаконне тиражування, прокат відеофільмів", автоспекулянт "той, хто наживається на незаконному перепродажу автомобілів", електрозлодій "той, хто викрадає електроенергію" та ін., напр.: Прем'єр-міністр вживає всіх заходів для боротьби з тінізацією економіки («Урядовий кур'єр» №92(3005), 20.05.05); «Головний аргумент пояснень наших офіційних осіб – обмеженість пропускної спроможності КПП, нестача митників, а ще – небувала кількість автоспекулянтів і автоконтрабандистів. 1 все це дійсно так.» («Урядовий кур'єр» №136(1818), 28.07.2000). Називаючи негативні явища у сучасному суспільному житті, відповідні номінації містять у своєму значенні виразну оцінну семантику.

Конфесійна лексика і термінологія

Релігійна тема в мас-медіа, інформація про життя конфесій зумовлюють активізацію відповідних лексичних одиниць. Серед останніх найбільшу групу, яка постійно збільшується, становлять одиниці на позначення не відомих раніше в Україні широкому загалові релігійних течій, рухів, шкіл, сект, культів, угруповань (хоч спеціалістам вони могли бути відомі й раніше): харизматизм "пієтичний рух у сучасному християнстві, спрямований на пожвавлення релігійного життя, пошук нових форм культової практики", дзен-буддизм "одна з найбільш впливових буддистських шкіл на Далекому Сході", "Перемога" "релігійний культ, підпорядкований Об'єднанню незалежних харизматичних християнських церков України, в основі діяльності якого лежить кодування вірних" та ін., напр.: «Перша хвиля харизматизму спалахнула близько ста років тому в Америці» («Дзеркало тижня», №8(587), 4-10.03.06); У Державному комітеті у справах релігій зібрано свідчення постійних відвідувачів "Слова Віри" та "Перемоги " про духовне та фізичне зцілення, моральну допомогу. Але державні установи мають і діаметрально протилежні свідчення (“Україна молода”, №49, 17.03.2006). Близькими до попередньої групи є слова для номінації церков, форм сучасної релігії: УПЦ-КП (Українська православна церква Київського патріархату), УПЦ-МП (Українська православна церква Московського патріархату), РУНвіра (Рідна українська національна віра - одна з форм сучасної релігії певної частини українців на основі трансформації давніх дохристиянських вірувань, зокрема віра в єдиного Дажбога), силенкіанство "те саме, що РУНвіра'' тощо, пор.: «УПЦ-МП не є назагал конкурентом УГКЦ, яка має свій "електорат" у Західній Україні»(“Україна молода”, №49, 17.03.2006).

У мові української публіцистики кінця XX - початку XXI століття. помічено кількісне зростання номінацій на означення провідників, послідовників і прибічників, представників віруючих різних конфесій, течій, рухів, шкіл, сект, культів, угруповань та ін.: сайєнтолог "послідовник нетрадиційного релігійного напряму, в якому орієнтація на наукові досягнення поєднується з практикою вульгаризованого психоаналізу", шаріант "фанатичний прибічник шаріату – системи правових і релігійних норм, що ґрунтуються на загальних правилах ісламу і мають силу закону для мусульман", мунівець "представник і прихильник релігійного Руху єднання Муна Сан Мьона – північнокорейського конфесійного лідера, який ставить за мету глибоке перетворення людського суспільства в усіх його сферах, прагне навернути людей до всесвітнього миру, формувати в них потребу в усвідомленні своєї моральної та етнічної відповідальності", гуру "духовний наставник, учитель у буддизмі; засновники неоорієнталістських течій, рухів і культів, що поширилися в Європі та Америці у другій половині XX ст.", слововірець "член секти "Слово віри", люциферист "представник люциферизму як одного з різновидів сатанізму" та ін., напр.: „Смертельний вирок винесено п'ятьом шаріантам (із центру ісламського екстремізму в Дагестані); Представники люииферистів були налаштовані агресивно.” (“Урядовий кур’єр”,№48(3213), 14 березня, 2006).

Серед значної кількості інноваційних одиниць аналізованого корпусу лексики й термінології доцільно виділити також невелику групу слів, що передають різні назви конфесійних наук, вчень, реалій, понять, процесів, пор.: ашрам "кожен із чотирьох ступенів духовного життя в системі кришнаїзму, який дозволяє тому, хто наслідує його, усвідомити свою духовну сутність; місце, де займаються пошуками своєї духовної сутності", тантра "вчення про різноманітні енергії Всесвіту, а також про способи керування та оперування ними", реінкарнація "повторне втілення душі в новому тілі; переселення душ (у східних релігіях)", євангелізація "проповідь християнства серед населення, яке сповідує іншу віру" тощо, пор.: Проблему хіпі у Сполучених Штатах було розв'язано. Вони зникли в кришнаїтських ашрамах («Урядовий кур'єр»№42(2457).27.11.98). Поповнення названої тематичної групи відбувається за рахунок розширення пізнавальної діяльності людини – намаганням охопити інформацію про світові релігії, культи. Така інформація свідчить про інтелектуалізацію