сучасної наукової мови, в словнику якої відбивається філософська думка, прагнення глибше пояснити сенс життя і духовний світ людини.
Науково-технічна, виробничо-професійна лексика і термінологія
Порівняно велику групу лексичних неологізмів, що з'явилися в сучасній українській мові новітнього періоду, становлять інноваційні терміни науки, техніки, виробництва. Подальший розвиток науково-технічного прогресу як у всьому світі, так і в Україні, плідні контакти вчених, технічної еліти (міжнародні наукові симпозіуми, конференції, семінари, відрядження за кордон, спільні підприємства, фірми, проекти тощо) зумовили появу й активне функціонування відповідної лексики й термінології з найрізноманітніших галузей знань; сюди ж належать і назви відповідних професій та їх спеціальна лексика.
Як результат науково-технічної революції, повсякчас з'являються нові галузі науки зі своїм специфічним інноваційним термінологічним апаратом, що поступово стають надбанням українського загалу і його мови. Мовна практика останніх років збагатилася словами на означення нових для України галузей наук (окремі з них були відомими на Заході й раніше): космохімія "наука, що вивчає хімічний склад речовин, сполук у космічному просторі", синергетика "наука, що вивчає явища синергізму (комбінована дія компонентів системи, яка самоорганізовується; наукова концепція цілісного сприйняття світу й окремих систем)", іміджологія "наука про сукупність знань, необхідних для створення образу окремої людини, а найчастіше політичного реноме певного лідера держави, політичного блоку, партії та ін.", суїцидологія "наука, що вивчає причини самогубств", успіхологія "наука, яка дає настанови для досягнення успіху в чому-небудь" тощо, пор.: «Він (В. Вернадський) – один із фундаторів біохімії, космохімії, гідрохімії, радіохімії, низки інших наук, поява яких значною мірою випереджала час» (“День”, №024, 08.02.2006); «Слухачі Вищої школи "паблік рілейшнз" опанують з допомогою новітніх технологій та тренінгів секрети ефективної реклами, іміджологїї та ін.» (“День”, №024, 08.02.2006).
Науково-технічний прогрес сприяв появі різних найменувань нових типів машин, автобусів, комбайнів та ін. на зразок ГАЗель "нова марка малолітражної вантажної машини, яку випускає філія Горьківського автомобільного заводу в Криму", "Ланос", "Нубіра", "Богдан" "мікроавтобус українського виробництва", "Бізон", "Славутич", "Лан" (зернозбиральні комбайни), скутер "транспортний засіб для пересування по снігу", електропед "велосипед на електричній тязі" тощо, напр.: Народився "Славутич" у нашому КБ, а основною базою для його серійного виробництва визначене Акціонерне товариство "Херсонські комбайни" («Україна молода» №236, 18.12.03); Вітчизняний зернокомбайн "Лан" можна, звичайно, придбати "за лізингом" («Україна молода» №236, 18.12.03); Кількість снігоходів у Швеції сягнула ЗО тисяч («Дзеркало тижня» №30(303), 29.07-04.08.2000). Сюди також варто віднести нові назви устаткування, механізмів, апаратів, пристроїв та ін.: електровітряк "вітряк, що виробляє електричну енергію", телефакс/факс "апарат із пристроєм для друкування, який використовують для передачі та прийому графічної, друкованої інформації засобами телефонного зв'язку", плеєр "компактний магнітофон з навушниками, який здатний лише відтворювати фонозапис" та ін., пор.; Не вистачає досвіду підприємництва, немає комп'ютерів, факсів та іншого необхідного для ділового життя обладнання («Дзеркало тижня» №30(303), 29.07-04.08.2000).
В останні роки досить інтенсивно функціонують у мові публіцистики назви науково-технічних і виробничих систем, процесів, речовин: Інтернет "всесвітня інформаційна комп’ютерна мережа, що об'єднує чисельні некомерційні комп'ютерні мережі і комп'ютери, які обмінюються інформацією між собою", конверсія "переведення підприємства оборонної промисловості на виробництво цивільної продукції і товарів народного споживання", фітогормони "фізіологічно активні речовини, що регулюють ріст, сприяють укоріненню рослин і т. ін." тощо, напр.: Головною особливістю фестивалю "Майбутнє України" ... стало використання комп'ютерних технологій, які дозволили перенести звук і зображення в мережу Інтернет («Дзеркало тижня» №30(303), 29.07-04.08.2000).
Інновації політологічного характеру
Найпомітніше місце в мовній репрезентації ідеологічних концепцій належить суспільно-політичній, або політологічній, лексиці і термінології. Дослідження цієї лексики становить як суто лінгвістичний, так і соціальний інтерес [21]. Номінації у сфері міжнародних відносин, правової діяльності, реалій внутрішнього політичного життя в Україні та в інших державах концентруються навколо найбільш актуальних проблем сучасності.
Як відомо, наприкінці XX ст. відбулися кардинальні зміни на міжнародній арені - пішла в небуття світова соціалістична система та її військовий блок – Варшавський договір, завершилася ера холодної війни та гонки озброєнь, протистояння двох соціальних систем тощо. Розпад СРСР, країни з тоталітарним режимом, виникнення нових незалежних держав, розбудова демократичної правової Української держави та її інституцій, формування нового мислення, нової політичної свідомості громадян – всі ці процеси відбиваються і фіксуються в сучасній українській мові. Свідченням цих змін є поява численних лексичних і семантичних інновацій, серед яких розрізняємо неологізми різного статусу:
1) лексеми-неологізми;
2) текстові інновації.
Лексеми - неологізми останніх десятиліть, функціонуючи в мові мас-медіа, реалізують свою семантику, узвичаюються, поширюються в мовній практиці й мають перспективу входження у загально-мовний словник. За матеріалами ЗМІ, зафіксовано таку групу лексем-неологізмів на позначення процесів, явищ розбудови і становлення держави: державотворення "процес творення й розбудови держави", державознавство, роздержавлення, етнодержавотворення, етнополітика, етнопедагогіка, націобудівництво, націостановлення тощо, напр.: «Насправді ці (ліві) сили стали в опозицію до нашого вимріяного віками державотварення, в опозицію до всього українського.» («Україна молода» №33,21.02.06)); Тут московський мер виступає вже й як "новатор " в етнополітиці. Ніхто, бачите, в Севастополі не живе, крім "росіян" («Урядовий кур'єр» №136(1818), 28.07.2000).
Текстові інновації на зразок новонезалежний "той, який нещодавно здобув незалежність (як правило, про державу)", політструктуризація "процес чіткого оформлення політичних структур", неоавантюрний "для якого характерні нові ризиковані й сумнівні дії", новорухівець "представник нового Руху, тобто нової партії УНР (Український Народний Рух) на чолі з Ю.Костенком", підмандатний "який діє за мандатом ООН" та інші так само пов'язані з усвідомленням соціально-політичних процесів, що відбуваються в світі та Україні, проте не мають статусу потенційно кодифікованих