показник зріс на 2.6%. І хоча це співвідношення коливається в широкому інтервалі по областям нашої країни (від 90.5% міського населення і 9.5% сільського в Донецькій області до, відповідно, 41.1% і 58.9% в Закарпатській), але загалом по країні міське населена переважає над сільським. Цікаво зазначити також такий факт, що в сільській місцевості показник народжуваності зменшився за період 1989-1993 рр. на 8.8%, а серед міських поселень - на 14.3%, тобто в 1.625 разу більше, в той час як показники смертності в сільської місцевості збільшилися на 18.9%, в міських поселеннях на 26.9, тобто в 1.4 разу більше. Ці цифри конкретно говорять нам про те, що темпи збільшення різниці між новонароджиними і померлими в міських поселеннях значно вище, ніж в сільській місцевості. Отже, зміни в політичному ладі нашої країни призвели до якісних змін характеру відтворення населення. Негативні процеси перехідного періоду погіршили соціально-економічні умови існування людей нашої країни. Інфляція, спад виробництва, викликане цим безробіття - ось причини, які спричинили від’ємний приріст населенняя. Але про це нижче, а зараз розглянемо територіальну диференціацію природного відтворення населення на Україні.
2. ТЕРИТОРІАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ПРИРОДНОГО ВІДТВОРЕННЯ.
Отже, після аналізу динаміки демографічних процесів на Україні в останні три десятиріччя, ми приступаємо до більш ретельного і глибокого аналізу демографічної ситуації, що склалася в даний період. Для цього ми скористуємось брутто-коефіціентами, про які вже говорилося вище. В 1993 році населення України склало 52 мільйони 244.1 тисячі чоловік, а природний приріст --184195 чоловік. Отже, коефіціент природного приросту на Україні склав-3.5 чоловіка на 1000 жителів нашої держави. Іншими словами, кожна 1000 чоловік, що проживають на Україні, в 1993 році зменшилася в середньому на 3.5 чоловіка. Але, не по всій території України склалася аналогічна ситуація. Існують області, для яких даний показник має навіть позитивне значення, яке переважає по модулю значення коефіціента природного приросту в цілому по нашій країні. Хочеться ще раз звернути увагу на той факт, що нульова межа щорічного природного приросту була перетнута ще в 1991 році, але фактичне зменшення мало місце лише в 1993 році. Цей факт став можливий лише завдяки тому, що сальдо міграції населення в 1991 році перевищував показник природного приросту приблизно в 3.5 разу, а в 1992 році - в 2.8 разу. Однак, в 1993 році різке падіння даного показника з відмітки 288.1 тисяч чоловік до 49.6 чоловік, та триваюче зростання природного зменшення населення стали причиною фактичного зменшення кількості людей на Україні.
А тепер розпочнемо розрахунок показника природного приросту населення для кожної з територіальних одиниць, що складають сукупність, яку взято для аналізу, тобто, в нашому випадку, розрахунок показника для кожної з областей України. Для більшої послідовності наших обчислень ми розрахуємо спочатку показники народжуваності, смертності, а вже після цього - природного приросту населення.
2.1 НАРОДЖУВАНІСТЬ.
Отже, враховуючи те, що коефіціент розраховується на 1000 чоловік, ми отримуємо наступні результати:
ОБЛАСТЬ | КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ тис. чол. | КІЛЬКІСТЬ НОВОНАРОДЖЕНИХ, чол. | КОЕФІЦІЕНТ
НАРОДЖУВАНОСТІ,
на 1000 жителів
УКРАЇНА | 52244.1 | 557467 | 10.78
КРИМ | 2638.8 | 25489 | 9.66
ВІННИЦЬКА | 1911.9 | 21355 | 11.17
ВОЛИНСЬКА | 1077.6 | 15540 | 14.51
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА | 3936.4 | 38954 | 9.97
ДОНЕЦЬКА | 5365.8 | 46344 | 8.68
ЖИТОМИРСЬКА | 1510.8 | 18690 | 12.47
ЗАКАРПАТСЬКА | 1281.4 | 19264 | 15.15
ЗАПОРІЗЬКА | 2116.1 | 20881 | 9.94
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА | 1461.0 | 20261 | 13.97
КИЇВСЬКА | 4592.5 | 43225 | 9.48
КІРОВОГРАДСЬКА | 1251.2 | 13990 | 11.24
ЛУГАНСЬКА | 2886.0 | 27094 | 9.43
ЛЬВІВСЬКА | 2776.9 | 34717 | 12.58
МИКОЛАЇВСЬКА | 1360.3 | 15248 | 11.29
ОДЕСЬКА | 2639.2 | 28185 | 10.75
ПОЛТАВСЬКА | 1770.1 | 17651 | 10.04
РІВНЕНСЬКА | 1189.2 | 18212 | 15.43
СУМСЬКА | 1432.2 | 13829 | 9.72
ТЕРНОПІЛЬСЬКА | 1180.3 | 15086 | 12.86
ХАРЬКІВСЬКА | 3182.1 | 28270 | 8.97
ХЕРСОНСЬКА | 1281.2 | 15433 | 12.14
ХМЕЛЬНИЦЬКА | 1527.2 | 17876 | 11.76
ЧЕРКАСЬКА | 1536.2 | 16432 | 10.76
ЧЕРНІВЕЦЬКА | 945.8 | 12430 | 13.21
ЧЕРНІГОВСЬКА | 1393.9 | 12990 | 9.39
Тепер нам слід згрупувати області за такими критеріям:
а) з низькою народжуваністю (до 10 чололвік на 1000 жителів);
б) з помірною народжуваністю (10-12 чоловік);
в) з високою народжуваністю (понад 12 чоловік).
Ми отримаємо такі групи:
а) Республіка Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Луганська, Сумська, Харківська, Чернігівська області;
б) Вінницька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Хмельницкая, Черкаська області;
в) Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Чернівецька області.
Отже, проаналізувавши ці групи, ми можемо зробити висновок про те, що найменша народжуваність спостерігається в основному в областях, що зосередили на своїй території головні промислові центри нашої країни. Очевидно, що забруднення навколишнього середовища негативно впливає на здоров'я людей, що проживають в цих областях, що, в свою чергу призводить до підвищення кількості різноманітних паталогій, що можуть стати причиною беспліддя, мертвонароджених і так далі. Слід також вказати на те, що в цих областях відсоток міського населення значно перевищує відсоток сільського населення, а в міських поселеннях кількість народжених значно менша, ніж в сільській місцевості.
В цей же час області на Заході України характеризуються високим показником народжуваності, що я б пояснив силою моральних традицій та настанов, що склалися здавна на цій території, згідно яких родини, що мають велику кількість дітей, користуються повагою у спільноті. Крім того, як вже зазначалося вище на Західній Україні проживає великий (в