До цього часу мова йшла про природний рух населення. Його механічний рух, або міграція, у всякому випадку в працездатних віках, є прямою функцією зрушень в розміщенні виробництва. Не тому розгорнулося будівництво на Сході України, що туди з незрозумілих причин поїхали переселенці. Навпаки, рішення створити промисловий комплекс на Донбасі викликали потоки населення. Починати розрахунок міграції без уяви про те, де і що намічається зробити, безглуздо. Таким чином, більш докладно даний цикл можна уявити у наступному вигляді: природний рух-економіка - міграція - природний рух.

Нажаль, в умовах нинішнього дефіциту бюджету, задоволення всіх потреб населення, що обгрунтовані демографічним прогнозом, є проблематичним. Але це ані трохи не зменшує його значення для ведення народного господарства в цілому. В наш час при виробленні стратегії і тактики економічного розвитку країни одним з основних вхідних даних є дані демографічного характеру. Без глибоких накових знань про сучасну демографічну ситуацію, про її прогнозовані на майбутнє зміни неможливо ефективно керувати розвитком суспільства, визначати його мету і задачі. І в першу чергу важливо знати все про народжуваність, тому, що на неї можна впливати як в бік підвищення, так і в бік зниження, в той час як підвищення рівня смертності негуманно і проведення такої демографічної політики на сучасному етапі розвитку світового співтовариства просто неприйнятно. При відносній стабілізації смертності саме народжуваність – провідний чинник формування чисельності і статевовікової структури населення.

По всій видимості, тенденція до зменшення кількості жителів на Україні буде відчуватися і в подальшому. Звужене відтворення населення на Україні відбувається як наслідок перехідного періоду від соціалістичних засобів ведення господарства до капіталістичних - процесу повільного і болісного (особливо в умовах нашої країни), що, напевне, продовжиться ще не один рік. Одне можна говорити з впевненістю - якщо показники демографічних процесів будуть розвиватися пропорційно тому, як вони розвивалися на протязі 1989-1993 рр. і розвиваються на протязі 1993-1999 рр., то на початок до XXI-го століття ми будемо мати негативний показник природного приросту рівний біля 500 тисяч чоловік в рік, а його брутто-коефіціент, знов таки, близько рівний -11. 4 чоловіка на 1000 жителів. При всій некоректності даного розрахунку, навіть зменшивши його результати наполовину ми отримаємо надто неприємні результати. Але, пам'ятаючи про те, що прогнози – справа, за яку не подякують, краще більше розповісти про проблеми, що пов’язані з засобами регулювання природного відтворення. Слід зупинитися на тому, який же спосіб відтворення найбільш прийнятний. Більшість демографів схиляються до думки, що для нормального розвитку суспільства небхідно трохи розширене відтворення, завдяки якому буде здійснюватися зміна генерацій, а отже, трудови ресурсів (працездатного населення). При цьому та кількість населення, що буде перевищувати кількість померлих буде сприяти утворенню додаткового продукту - необхідної умови прогресивного розвитку людства. Але тут постає, так звана ”проблема перенаселення”, пов'язана з надлишковим населенням на Землі. Але абсолютного перенаселення на Планеті не варто боятися, адже можна довести, що людина за своє життя виробляє значно більше матеріальних благ, ніж споживає, тому питання не в рівні народжуваності, не в чисельності населення і кількості продовольства, енергії, інших благ, а в більш справедливому розподілі даних благ. Про це дуже добре сказали на Всесвітній конференції ООН з питань народонаселення відомий демограф А. Я. Боярський: “П'ять мільярдів ротів? Так, але і три мільярдів робітників! І якщо озброїти їх досягненнями сучасної науки і техніки, позбавивши від безглуздої роботи на війну, то немає жодного сумніви в тому, що можна не тільки добре накормить всі ці роти, але і забезпечити при правильному розподілі богатств всім людям на Землі добробут і щасливе життя.”

Отже, якими же засобами можна вплинути на демографічну ситуацію на Україні. Передусім потрібно збільшити соціальний захист малозабезпечених населення України, бо при теперішній відсутності медичних засобів в лікувальних закладах, більш того – навіть в службі швидкої допомоги, і при високих цінах на них в різноманітного роду комерційних структурах - як тут не підвищитися рівню смертності! Забезпечення безкоштовним медичним обслуговуванням можна досягти шляхом вдосконалення системи соціального страхування. Також необхідно всіма можливими методами стимулювати населення до підвищення рівня народжуваності. Адже в сучасній науці існує істотний резерв підвищення показника народжуваності тільки за рахунок суб'єктивних факторів поведінки - зміни структури заходів регулювання народжуваності, оптимізації дітородного віку. Сумарний ефект запропонованих заходів інтенсифікації процесу відтворення дозволить підтримувати його на рівні не нижче простого, відсуне прояви негативних наслідків сьогодняшньої демографічної ситуації, дозволить виграти час для розробки заходів впливу на цінностні орієнтири сім'ї та індивіда. На формування демографічної мети сім'ї, згідно думки А. Г. Вишневского, впливають будь-які зміни в житті суспільства, навіть якщо вони не усвідомляться і не спрямовані прямо на створення певних демографічних настанов, належать до далекої від демографії галузі. В зв'язку з цим заходом, наприклад, в галузі охорони навколишнього середовища, житлового будівництва, політики цін, зайнятості і т. п. можуть вплинути на рішення родини мати або не мати ще одну дитину. Багато відомих демографів, економістів, соціологів писали про необхідність зробити процес відтворення більш економічним. Той же Вишневский говорить про те, що якість функціонування демографічної системи визначається передусім тим, якою ціною досягається той або інший рівень відтворення населення, яке співвідношення в ньому народжуваності і смертності. Інтенсіфікація