РЕФЕРАТ

на тему:

МОДУЛЬНА, ТЕСТОВА І РЕЙТИНГОВА

ФОРМИ НАВЧАННЯ ТА КОНТРОЛЮ

Модульна, тестова і рейтингова форми існують і використовуються для різноманітних оцінок дуже давно. Ще в минулих століттях у гімназіях та інших учбових закладах завжди визначався і був усім відомий перший учень. При візиті до учбового закладу іменитого гостя або високого начальства йому подавали для знайомства останній твір першого учня закладу. Після цього гостю представляли першого учня і вони мали бесіду наодинці. Ця бесіда визначала рівень підготовки і стан навчального процесу в учбовому закладі і навіть подальший службовий стан керівництва цього закладу. Можна тільки здогадуватись, як уважно і ретельно визначали першого учня.

Рейтингова оцінка досягнень достатньо кваліфіковано розроблена і опрацьована в спорті, особливо в шахах, тенісі, гімнастиці та інших видах. Вона дає можливість визначати положення (рейтингову сходинку) кожного відомого спортсмена відносно всіх інших. Визначається рейтинг окремих політичних і громадських діячів, журналістів, науковців.

Зважаючи на ефективність деяких призабутих форм навчання, нагадаємо про деякі з них, стоячи на позиціях сучасних досягнень технічних можливостей. Особливу увагу звернемо на комп'ютерні технології, техніку копіювання і друкування. Технології окремих процесів розглядати не будемо, вони достатньо відомі і відпрацьовані. Розглянемо весь навчальний процес в комплексі, підкреслюючи основні напрямки і залишаючи деталі для дискусії.

Модульна форма передбачає поділ навчального матеріалу на окремі тематичні блоки, або модулі. Ці синоніми означають певний об'єм учбового матеріалу, який можна вивчати окремо, і по якому можна проводити окремі випробовування. До них можуть входити програми курсу, конспекти лекцій, методичні розробки, довідковий матеріал, задачі, тести, контрольні запитання тощо.

Відзначимо деякі характерні риси модульної форми підготовки навчально-методичного матеріалу. По-перше, модульна форма дозволяє викладачам в умовах відсутності підручників готувати навчальний матеріал окремими тематичними модулями, не чекаючи повної готовності всього майбутнього підручника. Модулі у вигляді невеликих брошур можна попередньо розмножувати на комп'ютері, ксероксі, ризографі або будь-якій копіювальній техніці невеликими накладами, постійно вносячи поправки і доповнення. Через певний час із відкоригованих і відшліфованих таким чином модулів можна скласти відповідний підручник і друкувати його більш масовими накладами (якщо в цьому виникне потреба). По-друге, учбовий матеріал модулів у електронному варіанті слід ввести в учбові комп'ютери загального користування з розрахунку на те, щоб кожен студент за своїм власним бажанням міг користуватись цим матеріалом і навіть отримувати паперові чи електронні копії.

По-третє, матеріал цих модулів у електронному варіанті можна виставити на WEB-сторінці мережі Internet, зробивши таким чином крок у напрямку до Асоціації учбових закладів із дистанційною формою навчання. Кожен студент очної чи заочної форми навчання або ж будь хто за певних умов зможе мати вільний доступ до навчального матеріалу незалежно від часу і відстані. Паралельно з роботою по забезпеченню навчального процесу дидактичним матеріалом у вигляді модулів слід готувати систему контролю знань, умінь і навичок. Це можуть бути як традиційні контрольні, курсові, практичні, лабораторні роботи, семінари, колоквіуми тощо, так і різного об'єму, форми і ступеню складності тести. Не торкаючись технологій контролю, яких може бути безліч, зауважимо тільки, що кожна робота студента повинна оцінюватись якомога більш диференційовано. За роботу над кожним модулем студент, таким чином, отримає певну кількість балів. На протязі семестру кількість таких робіт буде, як мінімум, не менше кількості модулів.

Контрольні роботи (тести) можуть бути і дуже короткими (3-5 хв.), контролюючи при цьому не тільки знання, а й присутність студентів, особливо на початку і наприкінці занять. Цим способом може контролюватись, стимулюватись і навіть заохочуватись дисципліна навчального процесу.

Наприкінці навчального семестру повинен бути підсумковий контроль у вигляді такої письмової роботи, яка охоплювала б повністю всі модулі. Це дозволить зрозуміти зв'язки між окремими модулями, об'єднати їх в єдине ціле і створити цілісну картину прочитаного курсу. Кожний вид контролю може мати попередньо визначену питому вагу у загальному підсумку балів і орієнтувати відношення студентів до того чи іншого роду занять.

Третя і найбільш цікава складова цієї системи - рейтинговий аналіз. Він починається з того, що після першої ж будь-якої форми контролю складається комп'ютерний список учасників контролю за рейтингом отриманих балів. На перше почесне місце виходить той, хто отримав найбільшу кількість балів. Усі інші йдуть за списком по низхідній відповідно до кількості отриманих балів. Після другої, третьої і так далі роботи рейтинг складається по підсумковій кількості балів за всі роботи по всіх формах контролю. Спочатку відбуваються дуже активні і дуже рухомі зміни позицій кожного студента в рейтинговому списку. Через деякий час наступає певна стабілізація і всі учасники займають свої рейтингові місця. Вони можуть бути несподіваними для викладача, але не для студентів.

Рейтинг дозволяє наочно оцінювати роботу студента не тільки після сесії, але і щоденно на протязі семестру. Не менш важливе і те, що студент сам тепер знає свою підсумкову поточну оцінку, може активно впливати на неї і сесія для нього вже не несе ніяких несподіванок.

Студент завжди має можливість підняти свій рейтинг, вийти на перші призові місця і отримати моральне задоволення від власного самоутвердження. Серед студентів поступово з'являється дух здорової конкуренції, який спочатку знімає проблему списування один у одного, а потім і користування шпаргалками, що стає непорядним.

Наступна дія аналізу - це отриману кількість балів у підсумку віднести до максимально можливої кількості і визначити її у відсотках рівня проконтрольованих знань. Розрахунки виконуються на комп'ютері по