З РПС

Розміщення продуктивних сил Миколаївської області

План.

Загальні показники:

економічний район до якого входить область, її географічне розміщення, суміжні області;

територія і населення: площа, к-ть населення(міське, сільське), щільність;

адміністративний склад

Населення і зайнятість:

чисельність і природній рух;

зайнятість;

Кількість промислових підприємств та їх розміщення

всього по обл.

за галузями базових і соціальних виробників у натуральних і відносних показниках

Природні ресурси

природні умови(рельєф, грунти, ліси, води)

мінерально-сировинні ресурси їх запаси та розміщення

Показники промислового виробництва

індекси промисловості

виробницво продовольчих товарів

виробництво непродовольчих товарів

Показники сільського господарства

індекси продуктивності сільського господаовства

посівні площі

урожайність сільськогосподарських культур

валовий збір сільськогосподарських культур

поголів’я худоби

виробництво м’яса, молока, яєць

фермерське господарство і показники їх діяльності

Показники інвестицій

інвестиції в основний капітал

інвестиції в основний капітал на душу населення

будівельні роботи

введення в дію основних фондів

прямі інвестиції

Структурні зміни в економіці

розподіл промислових підприємств за формами власності

розподіл промислового виробництва за формами власності

к-ть малих промислових підприємств

к-ть об’єктів, які змінили форму власності

Висновок

Р о з д і л 1.

Загальні показники.

1.1. Економічний район до якого входить область.

Миколаївська область входить до Південного соціально-економічного району. Крім Миколаївської туди входять: Одеська, Херсонська області та Кримська автономія(4 адміністративні одиниці). Площа – 113, 4 тис. кв. км(18, 8% площі України), населення 7672, 1 тис. осіб(15, 2% населення України). Щільність населення – 68 осіб на 1 кв. км. Населення Південного району поліетнічне. За даними Перепису 1989 р., українці становили 52,5%, росіяни — 37,5%, болгари — 2,2% (переважно проживали в Одеській обл.), молдавани — 2,1% (Одеська та Миколаївська), євреї — 1,4%, білоруси — 1,3%, кримські татари — 0,6% (Республіка Крим і Херсонська обл.), гагаузи — 0,3% (Одеська), татари — 0,1% (Республіка Крим), караїми — 0,01% (Республіка Крим), кримчаки — 0,01% (Республіка Крим).

Найбільші міста: Одеса – 1027 тис. осіб , Миколаїв – 518 тис. осіб, Херсон – 359 тис. осіб, Сімферополь – 314 тис. осіб.

Основу комплексного розвитку району становлятіі агропромисловий, рибопереробний, рекреаційний, легкої промисловості, машинобудівний, будівсльно-індустріальний, науковий, зовнішньоекономічний і транспортний міжгалузеві комплекси. Провідним міжгалузевим елементом Причорноморського територіально-виробничого комплексу є АПК. Район є однією з житниць України. Степи перетворені в зерновий пояс озимої пшениці та кукурудзи. На полях штучного зрошення в районах Північно-Кримського каналу та гирл річок вирощують рис. Серед технічних культур провідне місце займають соняшник (зосереджений у степах з найвищою концентрацією в Одеській і Миколаївській областях), ефіроолійні (коріандр, троянда, лаванда, шавлія та ін., здебільшого в передгірних і гір-ських районах Криму), тютюн (лісостеп Одеської обл. та Південний берег і передгір’я Криму), цукрові буряки (лісостеп Одеської та північний степ Миколаївської областей). Міжрайонне значення мають овоче-баштанні культури (помідори, перець солодкий, баклажани і кабачки, кавуни та дині). Овочівництво розміщене навколо міста-мільйонера Одеси, великих центрів консервної промисловості Херсона й Ізмаїла, в південно-західній окраїні Криму, де розташовані переробні підприємства (Сімферополь, Севастополь, Ялта, Алушта, Алупка). Баштанні продовольчі культури (кавуни і дині) в межах району теж культивують повсюдно, але найбільше на Херсонщині і в степовому Криму. Славиться район садами та виноградниками. Садівництво поширене по всій території регіону, але особливо в Криму. У насадженнях домінують абрикоси, персики, черешня, вишня, слива, яблуня, груша, грецький горіх і мигдаль. Республіка Крим, Одеська, Херсонська і Миколаївська області посідають перші чотири місця в Україні за насиченістю виноградниками, та основна їх концентрація припадає на Крим і Одещину. Отже, Південь — провідна виноградарська база нашої країни.

Основні галузі тваринництва — скотарство молочно-м’ясного і м’ясо-молочного напряму, свинарство, вівчарство, птахівництво, бджільництво й шовківництво. Району найважливішим виробником тонкорунної вовни (з асканійської породи овець) у державі.

В АПК Південного району наявна потужна харчова промисловість. Найбільші плодоовочсконсервні комбінати розміщені у Херсоні, Ізмаїлі, Одесі та Сімферополі, навколо яких склалися спеціалізовані сировинні зони. Центри виноробної промисловості — Масандра, Сімферополь, Алушта, Судак, Феодосія (Крим), Одеса, Херсон; тютюново-ферментаційної — Ялта, Сімферополь, Феодосія; ефіро - олійної — Сімферополь, Бахчисарай, Алушта, Судак; олійножирової - Одеса, Херсон, Миколаїв, Вознесенськ; цукрової — Котовськ, Заплази (на півночі Одеської обл.), Одеса, Первомайськ, Засілля.

У Південному районі — найбільший у країні рибопереробний комплекс. Вилов риби здійснюється в океанах, Азовсько - Чорноморському басейнах, Дніпровському, Бузькому, Дністровському та інших лиманах, дельті Дунаю, штучних водоймах. Найбільші центри рибної промисловості — Одеса, Керч, Севастополь, Очаків, Білгород-Дністровський, Генічеськ, Ялта, Кілія, Вилкове. Вони є основними ядрами Азовсько-Чорноморського галузевого району рибної промисловості.

Лісопромисловий комплекс Південного району, що грунтується в основному на девізній сировині, має місцеве значення. Тут розташовані два підприємства целюлозно - паперової промисловості: Цюрупинський целюлозно-паперовий та Ізмаїльський целюлозно-картонний заводи, що використовують очерет плавнів Дніпра та Дунаю.

Будівельний комплекс району включає промисловість будівельних матеріалів і будівництво. В системі першої провідними є виробництва збірних залізобетонних і бетонних конструкцій і деталей та цегли, черепиці. Видобувають і переробляють нерудні будівельні матеріали: облицювальний мармуровидний вапняк і будівельний камінь Криму, вапняк-черспашник з Криму й Одеської обл., граніти з Миколаївської обл. Вони мають міжрайонне та експортне значення, так само як лінолеум і лінкруст, які у великих масштабах виробляються на Одеському лінолеумовому заводі. Діють Ольшанський (Миколаївська обл.), Бахчиса-райський та Одеський цементні заводи. Різноманітне будівництво здійснюють будівельні та монтажні організації.

Первинною сировинною ланкою представлений у районі металургійний комплекс. Комиш-Бурунський залізорудний комбінат поблизу Керчі видобуває у кар’єрах залізну руду (Керченський залізорудний басейн), збагачує та агломерує її (з вапняком) і постачає на металургійний завод "Азовсталь" (м.Маріуполь). Неподалік від Керчі та Севастополя (Балаклавське родовище) видобувають найякісніші в Укра-їні флюсові вапняки, які транспортують у Запоріжжя і Маріуполь.