У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


ВСТУП

ВСТУП

]Обґрунтування процесу трансформації соці-ально-економічних структур, що відбувається у нашій країні, потребує нетрадиційних підходів, відмови від науково-методичних стереотипів, що діють за жорсткої планової економіки. Слід використати досягнення світової економічної думки, які донедавна легковажились або ігнорувались. Водночас нова економіка України зростає не на порожньому місці. Державний сектор досі переважає у народному господарстві, і перехідний період може продовжуватись невизначено довго. Попри неуникність інтегрування України в світову економіку, вітчизняне народне господарство збереже, до певної міри, специфічні риси, що форму-валися впродовж сторіч. Це стосується і галузевої структури виробництва, і територіальної організації, і, можливо, пріоритетів зовнішньоекономічних зв'язків. Тому неправильно було б відмовитися від деяких методик економічного аналізу, що раніше у нас ви-користовувалися й діють досі. Автори посібника праг-нуть допомогти майбутньому фахівцеві розв'язувати проблеми, з упевненістю вдивляючись в економічні перспективи, але стоючи на ґрунті економічних ре-алій.

Посібник розрахований на студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, де ви-кладається такий предмет, як «Розміщення продуктив-них сил». Ця галузь знань є органічною складо-вою частиною єдиної економічної науки: без неї не-можливе цілісне розуміння процесів у світовому господарстві. Вивчення підвалин науки про розмі-щення продуктивних сил має не лише теоретичне, але й практичне значення, бо знання закономірностей та принципів їхнього регулювання дає змогу підвищувати ефективність економічних структур. Просторова орга-нізація продуктивних сил така ж важлива, як і техно-логічна або соціальна.

Ефективне розміщення продуктивних сил, їхня оптимальна територіальна організація є важливою пе-редумовою зміцнення української економіки, подаль-шого її розвитку. Треба ще модернізувати структуру народного господарства, територіально перерозподі-лити виробничий потенціал, створити нові тери-торіально-виробничі комплекси, розширити зовніш-ньоекономічні зв'язки, що супроводжуватиметься пев-ними змінами експортно-імпортної спеціалізації. Усе це неуникно відіб'ється на територіальній структурі народного господарства України, налагодить нові гос-подарські зв'язки як на локальному, так і на міжрегіо-нальному рівнях. Входження України до ринкової економіки, поглиблення науково-технічного прогресу обов'язково пересуне акценти у системі передумов і факторів, що впливають на розміщення продуктивних сил країни. Усе це треба знати майбутньому еко-номістові, якому доведеться приймати рішення, що стосуються (безпосередньо чи опосередковано) тери-торіальної організації виробництва, — чи то йтиметься про розташування окремого об'єкта, чи про оптимізацію народногосподарських зв'язків регіону. До важливих практичних завдань належать розосереджен-ня промислового виробництва, зміна виробничої структури й технології у районах з важкою еколо-гічною ситуацією, ефективніше використання трудо-вих ресурсів у межах певного терену, модернізація рекреаційних зон і обґрунтування створення вільних економічних зон.

Посібник присвячений загальносвітовим законо-мірностям розміщення виробничих сил, проте першо-чергова увага, звичайно, приділятиметься проблемам України. Автори розглядають народне господарство нашої держави як частину світової економіки, в якій діють загальні закони, тенденції, фактори. Національ-ну економіку важко збагнути, ретельно не вивчивши її оточення. Тому виклад побудований за методом де-дукції: спочатку розглядаються загальні настанови, а потім — конкретне розміщення продуктивних сил у країнах і регіонах, причому обов'язково на прикладі України.

Цілі посібника визначили його побудову. Перші п'ять розділів присвячено теоретичним питанням, ме-тодам просторово-економічного аналізу; у решті — розглянуто закономірності розміщення продуктивних сил за галузями, територіально-виробничими комплек-сами й регіонами. Отож, студент спочатку оволодіває методикою територіального аналізу, а потім за її допо-могою вивчає конкретні економічні ситуації. Особливе місце у методиці територіальних досліджень належить пошукам закономірностей розташування виробництва й факторному аналізу; обидва ці напрями покладено в основу побудови підручника, — вони проходять крізь усі розділи й підрозділи книжки.

Ми розглядаємо розміщення продуктивних сил пе-редусім як прояв територіального поділу праці, що теж посідає в підручнику одне з центральних місць. Саме з позицій міжнародного територіального поділу праці характеризуються галузеві комплекси й аналізуються зовнішньоекономічні зв'язки. Автори виходили з того, що ринкова кон'юнктура справляє істотний вплив на розміщення продуктивних сил.

У роботі над підручником автори спирались на досягнення світової та вітчизняної думки з проблем розміщення продуктивних сил. З сучасних позицій, без ідеологічної упередженості, оцінені роботи «кла-сиків» А. Гетнера, А. Вебера, А. Леша, В. Кристалера, І. Тюнена. Врахований внесок до розробки теорій просторової економіки сучасних західноєвропейських та американських учених: У. Ізарда, Ж. Боже-Гарньє, П. Гаґета, П. Мерлена, К. Понсара, Д. Гарвея та ін. Біля джерел, на нашу думку, стояли видатний україн-ський вчений С. Рудницький та фахівець з еконо-мічної географії в російській радянській науці М. Баранський, чиї праці з теорії розміщення про-дуктивних сил визначили методичні основи до-сліджень українських та інших учених у цій галузі знань. Загальнотеоретичні питання розробляли, зокре-ма, Ю. Саушкін, А. Пробст, П. Алампієв, О. Алимов, Е. Алаєв, І. Вітвер, А. Хрущов, С. Лавров, Б. Се-мевський, Б. Хорев.

Проблеми комплексного розвитку території відо-бражені у працях М. Колосовського, М. Паламарчука, В. Кистанова, Л. Корецкого, І. Горленко, Р. Ьануха. Одним з найплідніших напрямів виявились дослід-ження регіональної економіки. Великий внесок у ви-вчення регіональних проблем зробили М. Некрасов, В. Немчинов, Є. Питюренко, П. Волобой, Ф. Заставний, М. Пістун; парадигму регіональної цілісності обґрунтував В. Поповкін. Екологічним аспектам роз-міщення продуктивних сил присвячені роботи С. До-рогунцова, П. Борщевського, Б. Данилишина. Успіш-но розвивається в Україні школа математичних мето-дів вивчення економічного простору, який пред-ставляють, зокрема, О. Шаблій, О. Топчієв, А. Го-ліков. Проблемам розміщення галузей АПК присвя-чені праці Д. Прейгера.

Проблеми розміщення продуктивних сил перебува-ють у центрі уваги колективів учених у низці науково-дослідних центрів, у Раді по вивченню продуктивних сил НАН України, їхні праці тією чи іншою мірою використані для написання цього навчального по-сібника.

1.1. Предмет, методологія та завдання, курсу

Об'єкт вивчення. Розміщення продуктивних сил (РПС)


Сторінки: 1 2 3 4 5