тації протягом 15 років отримуватиме французька сторона. Міст між Керчю і Таманню не лише з'єднає автомобільним і залізничним рухом кримський та кубанський береги. В проекті передбачено лінії телефонного зв'язку, електропередач, нафто-і газопроводи.

Місь"кий пасажирський транспорт — метрополітен, трамваї, фунікулери, тролейбуси (найдовший тролейбусний маршрут в Україні з'єднав в 1961 р. Ялту з Сімферополем, його довжина 80 км), автобуси, таксі-автомобілі, таксі-катери тощо.

*** Цікаво знати, що перший метрополітен в Україні було збудовано в Киє-ві. Будівництво розпочалося в 1949 р., а першу дільницю Святошинсько-Броварської лінії від ст. "Вокзальна" до ст. "Дніпро" довжиною 5,2 км було введено в дію в 1960 р.; найглибша станція метро в Україні — станція Арсенальна в Києві — знаходиться на глибині понад 100 м; перший фунікулер — похила залізниця з канатною тягою — був спо-руджений в Одесі у 1901 р. Він з'єднав Приморський бульвар з морським портом. У 1905 р. фунікулер став до ладу і з'єднав Печорський і Подільський райони Києва;

перше автомобільне таксі на території сучасної України, як вважається, з'явилося у 1906 р. у Львові, а перше таксі-катер — у Севастополі в 1989 р.

Трубопровідний транспорт —вид неперервного пе-редавання на відстань рідких, газоподібних або твердих ван-тажів по трубопроводах під тиском, що забезпечується по-тужними помпами на станціях. Використовується для транс-портування газу (газопроводи), нафти (нафтопроводи), води (во-допроводи), нафтопродуктів (продуктопроводи), етилену (ети-ленопроводи), твердих (переважно сипких) матеріалів тощо.

Розрізняють магістральний і промисловий трубопровідний транспорт. До магістрального належать трубопроводи, по яких транспортуються продукти від місць видобутку або виробництва до місць переробки і споживання; промисловий використовують для транспортування вантажів у межах виробничого підпри-ємства для продовження технологічного процесу. Трубопровід-ний транспорт характеризується значною економічністю — низькою собівартістю перевезень, високою продуктивністю, мож-ливістю концентрації вантажопотоків.

Розвиток трубопровідного транспорту розпочався в Украші в 1924 р. в Прикарпатті будівництвом газопроводів Дашава — Стрий — Дрогобич та Дашава — Львів у 1929 р.

Потреби республіки в нафті не забезпечуються її видобутком на власній території. Для задоволення національних потреб по нафтопроводах і газопроводах до України надходять російська нафта і туркменський газ.

Магістральними трубопроводами (рис. 16) за І 993 р. пере-качано 251 млн т газу, нафти, нафтопродуктів, аміаку. Транс-

торгування газу скоротилось порівняно з Ї992 р. на 5 %, наф-ти — на 9, нафтопродуктів — на 44 %.

В Україні створено мережу продуктопроводів: аміакопровід

Тольятті—Горлівка—Одеса, етиленопровід Ленінварош (Угор-щина) — Калуш та ін.

Електронний транспорт — мережа ліній електропередач (система кабелів і допоміжних пристроїв), при-значена для передавання та розподілу електричної енергії від електростанції до споживача. Розрізняють повітряні лінії елек-тропередач, кабелі яких підвішені над землею або водою, і кабельні (підземні і підводні).

* Цікаві факти. Найбільша трансукраїнська лінія електропередачі Дон-бас — Західна Україна — Альбертирша (Угорщина) має напругу 750 кВ. Перша в Україні ЛЕП Штерівська ДРЕС — Кадіївка напругою 110 кВ збудована в 1926 р., перша високовольтна ЛЕП напругою 220 кВ — у 1940 р.

В Україні стала до ладу перша в світі ЛЕП постійного струму напругою 800 кВ Волзька ГЕС — Донбас.

В Україні було споруджено найбільшу міжнародну підстанцію напругою 400 кй та перші в Європі на цій напрузі міждержавні ЛЕП Мукаче-ве — Лемешани (Словаччина) та Мукачеве — Лудуш (Румунія).

Для України, територія якої має розвинуту гідрографічну сітку, виняткове значення має річковий транспорт. Його основні переваги: І) низька вартість і значний обсяг пе-ревезень вантажів та пасажирів; 2) доступ до найбільш промис-лово розвинутих регіонів республіки та їх центрів (Київ, Дні-пропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв та ін.); 3) більш висока порівняно з іншими видами транспорту надійність і безаварійність функціонування; 4) значно менші капітало-вкладення порівняно з залізничним, автомобільним, трубопро-відним, електронним видами) на бз'дівництво 1 км шляху.

Річковий транспорт має і певні недоліки: 1) сезонність функціонування; 2) природну заданість напрямів, швидкості (за чи проти течії), технічних характеристик суден (глибина фарватеру); 3) значні капіталовкладення в разі потреби зміни цих характеристик (будівництво водосховищ, каналів, поглиб-лення фарватеру тощо) та ін.

Річковий транспорт України задіяний на транспортуванні вантажів і пасажирів як в межах республіки, так і на міжна-родних перевезеннях.

Парове судноплавство на головній річці України — Дніпрі було започатковане в 1823 р. (за деякими джерелами, в 1825 р.) рейсами пароплава "Пчелка", який було спущено_на воду на р.ВіяьІяанка (права притока Дніпра), поблизу м.Черкаси. За-гальна довжина суднохідних річкових шляхів України стано-

вить близько 5 тис.км. Річковий транспорт за обсягами пере-везення вантажів поступається залізничному і морському, але має велике значення для постачання промислових вантажів і перевезення пасажирів між індустріальними центрами Півден-но-Західного, Донецько-Придніпровського, Південного еконо-мічних районів (Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Комсо-мольськ-на-Дніпрі, Дніпродзержинєьк, Дніпропетровськ, Запо-ріжжя, Енергодар, Нікополь, Херсон).

Дніпро і його притоки (Десна, Самара, Сула, Прип'ять), Південний Буг, Сіверєький Донець — основні внутрішні водні шляхи республіки.

Особливе значення, крім Дніпра, який об'єднує три братні слов'янські народи, і Дністра, який після утворення Республіки Молдова і самопроголошення Придністровської Молдавської Рес-публіки набув нового міжнародно-геополітичного значення, має Дунай (174 км- в межах України).

Дунай для України — один з найвигідніших шляхів виходу в Східну та Західну Європу, унікальна можливість підтримки взаємовигідних вантажопотоків з придунайськими країнами — Болгарією, Румунією,- всіма республіками колишнього СФРЮ (насамперед Союзною Республікою Югославією, Хорватією, Словенією), Угорщиною, Словаччиною, Австрією, ФРН. Біль-шість перевезень українських товарів Дунаєм здійснює Укра-їнське Дунайське пароплавство