(УДП). Воно обслуговує багато шахт, копалень, заводів і фабрик, які відправляють на експорт сотні тисяч тонн своєї продукції. Зараз, незважаючи на ряд вигідних контрактів, у зв'язку з антисербськими санкціями ООН, річковий флот УДП практично не діє, маючи щомісяця збитки на десятки мільйонів доларів СПІА.
В цілому за період навігації 1993 р. річковим транспортом України відправлено 25 млн т вантажів проти 41 млн т у 1992 р. Зменшилися перевезення в окремих номенклатурних групах: наливних — удвоє, сипких — на третину.
Річковий транспорт у зв'язку з формуванням ринкових відносин та зміною геополітичного положення України розви-ватиметься в напрямі налагодження і стабілізації відповідного економічного і міжнародно-правового механізму.
Транспортно-вантажне, пасажирське і рекреаційне значен-ня міжнародних річкових артерій (Дніпро, Дунай, Прип'ять та ін.) зросте, впроваджуватимуться нові, технічно більш дос-коналі швидкісні та екологічно чисті транспортні засоби.
В перспективі намічено відкриття каналу Рейн—Майн—Ду-най, тому значущість українських дунайських портів Усть-Ду-найськ, Ізмаїл, Рені, Кілія зросте.
Морський транспорт призначений для пе-ревезення вантажів і пасажирів за допомогою суден океанами,
торгування газу скоротилось порівняно з Ї992 р. на 5 %, наф-ти — на 9, нафтопродуктів — на 44 %.
В Україні створено мережу продуктопроводів: аміакопровід Тольдтті—Горлівка—Одеса, етиленопровід Ленінварош (Угор-щина) — Калуш та ін.
Електронний транспорт — мережа ліній електропередач (система кабелів і допоміжних пристроїв), при-значена для передавання та розподілу електричної енергії від електростанції до споживача. Розрізняють повітряні лінії елек-тропередач, кабелі яких підвішені над землею або водою, і кабельні (підземні і підводні).
* Цікаві факяь Найбільша трансукраїнська лінія електропередачі Дон-оас — Західна Україна — Альбертирша (Угорщина) має напругу 750 кВ. Перша в Україні ЛЕЇ! Штерівська ДРЕС — Кадіївка напругою 110 кВ збудована в 1926 р., перша високовольтна ЛЕП напругою 220 к8 — у 1940 р.
В Україні стала до ладу перша в світі ЛЕП постійного струму напругою 800 кв Волзька ГЕС — Донбас.
В Україні було споруджено найбільшу міжнародну підстанцію напругою 400 кв та перші в Європі на цій напрузі міждержавні ЛЕП Мукаче-ве — Лемешами (Словаччина) та Мукачеве — Лудуш (Румунія).
Для України, територія якої має розвинуту гідрографічну сітку, виняткове значення має річковий транспорт. Його основні переваги: 1) низька вартість і значний обсяг пе-ревезень вантажів та пасажирів; 2) доступ до найбільш промис-лово розвинутих регіонів республіки та їх центрів (Київ, Дні-пропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв та ін.); 3) більш висока порівняно з іншими видами транспорту надійність і безаварійність функціонування; 4) значно менші капітало-вкладення порівняно з залізничним, автомобільним, трубопро-відним, електронним видами) на будівництво 1 км шляху.
Річковий транспорт має і певні недоліки: І) сезонність функціонування; 2) природну заданість напрямів, швидкості (за чи проти течії), технічних характеристик суден (глибина фарватеру); 3) значні капіталовкладення в разі потреби зміни цих характеристик (будівництво водосховищ, каналів, поглиб-лення фарватеру тощо) та ін.
Річковий транспорт України задіяний на транспортуванні вантажів і пасажирів як в межах республіки, так і на міжна-родних перевезеннях.
Парове судноплавство на головній річці України — Дніпрі було започатковане в 1823 р. (за деякими джерелами, в 1325 р.) рейсами пароплава "Пчелка", який було спущено на воду на р.Вільшанка (права притока Дніпра), поблизу м.Черкаси. За-гальна довжина суднохідних річкових шляхів України стано-
вить близько 5 тис.км. Річковий транспорт за обсягами пере-везення вантажів поступається залізничному і морському, але має велике значення для постачання промислових вантажів і перевезення пасажирів між індустріальними центрами Півден-но-Західного, Донецьхо-Придшпровськсго, Південного еконо-мічних районів (Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Комсо-мольськ-на-Дніпрі, Дніпродзержинеьк, Дніпропетровськ, Запо-ріжжя, Енергодар, Нікополь, Херсон).
Дніпро і його притоки (Десна, Самара, Сула, Прип'ять) 5 Південний Буг, Сіверський Донець — основні внутрішні водні шляхи республіки.
Особливе значення, крім Дніпра, який об'єднує три братні слов'янські народи, і Дністра, який після утворення Республіки Молдова і самопроголошення Придністровської Молдавської Рес-публіки набув нового міжнародно-геополітичного значення, має Дунай (174 км- в межах України).
Дунай для України — один з найвигідніших шляхів виходу в Східну та Західну Європу, унікальна можливість підтримки взаємовигідних вантажопотоків з придунайськими країнами — Болгарією, Румунією; всіма республіками колишнього СФРЮ (насамперед Союзною Республікою Югославією, Хорватією, Словенією), Угорщиною, Словаччиною, Австрією, ФРН. Біль-шість перевезень українських товарів Дунаєм здійснює Укра-їнське Дунайське пароплавство (УДП). Воно обслуговує багато шахт, копалень, заводів і фабрик, які відправляють на експорт сотні тисяч тонн своєї продукції. Зараз, незважаючи на ряд вигідних контрактів, у зв'язку з антисербськимн санкціями ООН, річковий флот УДП практично не діє, маючи щомісяця збитки на десятки мільйонів доларів СІЛА.
В цілому за період навігації 1993 р. річковим транспортом. України: відправлено 25 млн т вантажів проти 41 млн т у 1992 р. Зменшилися перевезення в окремих номенклатурних групах: наливних — удвоє, сипких — на третину.
Річковий транспорт у зв'язку з формуванням ринкових відносин та зміною геополітичного положення України розви-ватиметься в напрямі налагодження і стабілізації відповідного економічного і міжнародно-правового механізму.
Транспортно-вантажне, пасажирське і рекреаційне значен-ня міжнародних річкових артерій (Дніпро, Дунай, Прип'ять та ін.) зросте, впроваджуватимуться нові, технічно більш дос-коналі швидкісні та екологічно чисті транспортні засоби.
В перспективі намічено відкриття каналу Рейн—Майн—Ду-най, тому значущість українських дунайських портів Усть-Ду-найськ, Ізмаїл, Рені, Кілія зросте.
Морський транспорт призначений для пе-ревезення вантажів і пасажирів за допомогою суден океанами,
морями та морськими каналами. Характеризується невеликими витратами, необмеженою пропускною здатністю. Морський транспорт поділяють на каботажний (судноплавство між пор-тами однієї країни) та міжнародний — дальнього плавання.
Україна — морська держава, яка омивається Чорним і Азов-* ським морями, а з Балтійським морем зв'язана річковою си-стемою Бугу і Вісли. Через протоку Босфор,