Підстилаюча поверхня – поверхня Землі – ґрунт, рослинність, лід, вода, що взаємодіє з атмосферою.

Плавні – заболочені чи підтоплені ділянки річок у гирла, вкриті важкопрохідними заростями вологолюбної рослинності.

Плесо – глибока ділянка русла річки, розташована між перекатами.

Плювіограф – самописний прилад для реєстрації рідких атмосферних опадів.

Поверхневий стік – стік води атмосферних опадів з певної території в річки.

Повінь – щорічно повторювана фаза водного режиму, що характеризується найбільшою кількістю води в річці та максимальними рівнями.

Повітряна маса – великий обєм повітря в тропосфері з певними властивостями, що рухається як одне ціле.

Повна вода – найвищий рівень в морі чи океані під час припливу.

Поглинання радіації – трансформація сонячної радіації в теплову підстилаючою поверхнею чи атмосферою.

Погода – стан нижнього шару атмосфери в даному місці в даний час. Характеризується рядом метеорологічних елементів.

Полюс холоду – область з найбільш низькими температурами повітря у земної поверхні. В північній півкулі – це Оймякон з абсолютним мінімумом –720С, в південній – станція “Восток” – -89,20С.

Полярна ніч – період, коли Сонце більше 24 годин не зявляється з-за горизонту. Найкоротша полярна ніч спостерігається на широті 66033 (1 добу), найдовша на полюсі – 6 місяців.

Полярне повітря – повітряна маса, що формується над полярними широтами. Відрізняється низькими температурами, сухістю і прозорістю.

Полярний день – період, коли Сонце не заходить за горизонт більше 1 доби. Найкоротша полярна ніч спостерігається на широті 66033 (1 добу), найдовша на полюсі – 6 місяців.

Полярний клімат – клімат постійного морозу з температурами майже завжди нижче 00С, кількістю опадів 200-300 мм на рік.

Полярний фронт – межа між помірним повітрям і тропічним. Іноді його називають помірним фронтом.

Полярні кола – паралелі 66033 в північній і південній півкулях, де спостерігаються полярні день і ніч по 24 години.

Попуски води – короткочасні штучні випуски води з водосховищ.

Пороги – мілководні камянисті чи скелясті ділянки в руслі річки, утворені внаслідок виходу твердих гірських порід до поверхні Землі.

Прибій – явище руйнування морських хвиль при набіганні їх на берег.

Приглибий берег – берег, підводна частина якого різко збільшує свої глибини.

Приземний шар повітря – шар повітря над земною поверхнею висотою 250 м.

Припай – суцільний льодяний покрив, що примерзає до берега.

Припливи і відпливи – періодичні коливання рівня океану внаслідок сил притягання Місяця і Сонця, відцентрових сил обертання Землі.

Прісна вода – вода з солоністю менше 10/00 (1 г/л).

Прісне озеро – озеро, що має прісну воду. Проточні і стічні озера завжди прісні.

Провальне озеро – карстове озеро, що утворилось внаслідок розчину гірських порід.

Прогноз погоди – складання науково-обґрунтованих передбачень про майбутнє стану погоди.

Прозорість атмосфери – здатність атмосфери пропускати сонячну радіацію. Найбільш прозора атмосфера над Антарктидою.

Прозорість води – здатність води пропускати сонячне світло. Найбільш прозора вода в Саргасовому морі – до 66 м.

Проміле – одна тисячна частка якої-небудь величини. В проміле визначають солоність води, нахил річки тощо.

Протік – вторинне русло річки при його поділі на декілька рукавів.

Протока – вузький водний простір, що поділяє ділянки суходолу і поєднує водні басейни.

Профіль рівноваги – повздовжній профіль річки, що утворився в результаті тривалого розливу, коли всі нерівності дна згладжуються, тобто відкладення і розлив наносів стають рівними між собою.

Профундаль – глибока частина озер, морів, океанів, куди не потрапляють хвилі, вітрове перемішування.

Пружність водяної пари – тиск водяної пари, що утримується в повітрі, в мілібарах (мб).

Пружність насичення – максимально можливий вміст водяної пари при даній температурі.

Пряма сонячна радіація – сонячна радіація, що доходить до земної поверхні у вигляді пучку паралельних променів від Сонця. Змінюється в залежності від висоти знаходження Сонця над горизонтом, прозорості атмосфери та хмарності.

Психрометр – прилад для виміру температури і вологи повітря. Складається з двох термометрів, у одного з яких резервуар обгорнутий змоченим батистом.

Психрометрична будка – жалюзійна будка особливої конструкції, розташована на метеорологічному майданчику. В ній встановлюють психрометр, волосяний гігрометр, максимальний і мінімальний термометри чи самописні прилади.

Пустелі – території з надмірно посушливим кліматом, де випаровуваність в багато разів перевищує річну кількість опадів.

Р

Радіаційний баланс земної поверхні (залишкова радіація) – різниця між поглинутою радіацією і ефективним випромінюванням цієї поверхні. Річні його величини в цілому для Землі додатні.

Радуга – оптичне явище в атмосфері, що уявляє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на фоні хмари, якщо вона розташована напроти Сонця. Повязана з дифракцією, заломленням і відбиттям світла в водяних краплях.

Рапа – насичена, солями вода солених озер.

“Ревучі сорокові” – традиційна назва сорокових широт південної півкулі, для яких характерні сильні західні вітри і шторми.

Регенерація циклону – вторинне занурення циклону, який почав заповнюватись, внаслідок вторгнення в район циклону свіжої маси холодного повітря.

Регулювання стоку – штучний перерозподіл стоку за часом відповідно вимогам споживання, який відбивається в збільшенні чи зменшенні стоку в порівнянні з природним режимом в певні періоди.

Режим річок – закономірна зміна стану річок за часом, яка залежить в першу чергу від кліматичних умов. Виявляється у вигляді коливань рівней і витрат води.

Реліктові озера – озера, які є залишками моря, що колись існувало на місці, де вони зараз знаходяться.

Рідкий наліт – плівка води, що утворюється на навітряних холодних схилах (стінках) при надходженні теплого повітря.

Річка – водний потік, що тече в сформованому ним руслі. Характеризується довжиною, широтою, площею басейну, глибиною, падінням, рівнями, витратами води і наносів, хімічним складом.

Річкова мережа – сукупність всіх