Річкова система – сукупність притоків головної річки.

Річковий басейн – частина земної поверхні, з якої стік води потрапляє в окрему річку чи річкову систему.

Річковий стік, обєм стоку – кількість води, що протікає в річному руслі за певний період часу.

Роза вітрів - діаграма, яка показує повторюваність вітрів різних напрямків в даній місцевості (за місяць, сезон чи рік).

Розсіл, розсільні води – води, в яких вміст розчинених солів складає більше 50 г/л.

Роса – дрібні краплі води, що утворились на поверхні Землі і предметах в результаті конденсації за умов охолодження при нічному ефективному випромінюванні.

Русло – найбільш знижена частина річкової долини, по якій відбувається стік води на протязі всього року.

С

Самум – шквалистий гарячий вітер з піщаною чи пильною бурею в пустелях Аравії та Північної Африки.

Сапропель – органічний мул, що утворюється на дні застійних водойм в результаті перегнивання залишків рослинних і тваринних організмів.

Світовий океан – водний простір земної кулі за межами суходолу.

Сезонна мерзлота – природне явище, що викликає утворення мерзлих горизонтів, які відтають протягом теплого періоду.

Сейжи – стоячі хвилі в невеликих замкнених водоймах, які є коливанням всієї маси води відносно центра водойми під впливом різної зміни атмосферного тиску.

Сель – короткочасний бурхливий паводок на гірських річках з величезною кількістю наносів, що надає йому характер бруднокамінного потоку.

Семиарідний клімат, напіварідний клімат – клімат із зволоженням, але частими засухами. Характерний для степів.

Середземні моря – моря, які сильно врізаються в суходіл і сполучаються з океаном однією чи декільками протоками.

Середземноморський клімат – вид субтропічного клімату з сухим літом та дощовою зимою.

Сизигійний приплив – найбільший приплив, коли Сонце і Місяць знаходяться з однієї сторони від Землі і їх сили тяжіння складаються.

Сила вітру – швидкість вітру, що визначається в балах за шкалою Бофорта.

Сила Коріоліса – див. відхиляюча сила обертання Землі.

Сила тертя – результуюча напрямків, що діють на одиничний обєм повітря. Сила тертя зменшує швидкість вітру і відхиляє його напрямок в сторону низького тиску.

Синоптика – наука про передбачення погоди.

Скрес річок – процес руйнування льодового покриву на річках .

Смерч – сильний атмосферний вихор з вертикальною віссю в декілька десятків метрів. Виникає під потужною купчасто-дощовою хмарою і переміщується разом з нею. Швидкість руху повітря в середині смерчу досягає 100 м/с при сильній висхідній складовій.

Сніг – тверді опади у вигляді шестигранних платівок чи шестигранних призм. Випадає в основному з шарувато-дощових хмар.

Снігова крупа – тверді опади, що випадають з хмар у вигляді сніжних білих комочків неправильної округлої форми.

Снігова лінія – межа, вище якої в горах зберігається сніг, який не тане, і не перетворюється в лід.

Снігомір – прилад для визначення щільності снігу.

Снігура - вязка кашеподібна маса, що утворюється за умов рясного снігопаду на охолоджену воду.

Сніжний покрив – шар снігу, що лежить на поверхні ґрунту; утворюється внаслідок снігопадів. Термін вживається, якщо шар вкриває більше половини видимої поверхні в даному регіоні.

Сніжники – скопичення снігу і фірну в гірських місцях, захищених від вітру, які лежать протягом всього року.

Солоне озеро – озеро, вода якого має солоність від 24,7 0/00 до 47 0/00.

Солярний клімат – клімат, який описується на основі надходження сонячної радіації, інші складові не враховуються.

Сонячна активність – сукупність фізичних змін, які відбуваються на Сонці. Зовнішні прояви сонячної активності – сонячні плями, факели, флоккули, протуберанці тощо. Впливає на зміну погоди та клімату.

Сонячна радіація – випромінювання Сонця, яке поширюється у вигляді електромагнітних хвиль зі швидкістю 300 000 км/с.

Сонячна стала – інтенсивність сонячної радіації, що надходить перпендикулярно верхній межі атмосфери. Стандартне значення її 1,98 кал/хв на 1 см2 поверхні.

Сплавина – шар рослинності, який наростає від берегів і утворює майже суцільний покрив на поверхні водойми.

Сріблясті хмари – тонкі хмари, що розташовані на висоті 80 км. Спостерігаються влітку в північній частині горизонту в високих широтах.

Стариця – відокремлена від річки ділянка її колишнього русла. Спочатку є старичним озером, яке поступово заноситься наносами, заростає і перетворюється на болото, а потім – вологі луки.

Стічні води – побутові, промислові, забрудненні відходами промисловості води, які видаляються з території населених пунктів і промислових обєктів через каналізацію.

Стокові течії в океанах і морях – течії, викликані похилом рівня моря під впливом місцевого підвищення чи зниження від надходження морських чи річкових вод, випадання атмосферних опадів чи випаровування. Наприклад, Флоридська течія.

Стратифікація атмосфери – розподіл температури в атмосфері з висотою. Вона може бути стійкою – вертикальний градієнт температури менший від адіабатичного, нестійкою – більше адіабатичного чи байдужою – дорівнює адіабатичному. Нестійка стратифікація підтримує розвиток конвекції і хмарності.

Стратосфера – шар атмосфери між тропосферою і мезосферою, тобто від 10-18 км до 40-50 км. Містить озон, який активно поглинає ультрафіолетову радіацію.

Стрежень річки – лінія найбільших швидкостей течії в річковому потоці.

Стремнина – порожиста ділянка річки з великими швидкостями.

Струйна течія – переніс повітря в верхній частині тропосфери та нижній частині стратосфери у вигляді вузької течії західного напрямку зі швидкістю 200 км/год.

Сублімація – перехід води з газоподібного стану в твердий.

Сумарна радіація – сукупність прямої сонячної радіації і розсіяної, що надходить на горизонтальну поверхню.

Сумарне випаровування – випаровування з земної поверхні, включає транспірацію рослин.

Сутінки – оптичне явище, що спостерігається перед сходом чи після заходу Сонця.

Сухоадіабатичний градієнт – зміна температури в сухому повітрі, що адіабатично підіймається чи опускається на одиницю відстані по вертикалі.