Сухоадіабатичний процес – адіабатичний процес, що відбувається в ненасиченому повітрі. Зміна температури при підйомі чи опусканні відбувається відповідно сухоадіабатичному градієнту.

Суховій – вітер при високій температурі і низькій вологості повітря. При суховії підвищується випаровування, що призводить до нестачі вологи у ґрунті.

Суцільні опади – опади, що випадають зі складно-дощових хмар: довготривалі, середньої інтенсивності.

Схильний стік – безрусловий стік, що формується в межах схилу.

Т

Тайфун – назва тропічних циклонів штормової та ураганної сили на Далекому Сході.

Талик – ділянка ґрунту чи гірської породи, що відтала в області багаторічної мерзлоти.

Тальвег – лінія, що зєднує найнижчі точки дна річкової долини, яру, балки.

Твердий наліт –білий шар з дрібних льодяних кристаликів, що утворюється на повітряних схилах при надходженні теплої маси повітря.

Твердий стік річок – тверді частки, влекомі і звішені в водному потоці річки. Характеризуються обємом твердої речовини, який виноситься за одиницю часу через поперечний переріз русла.

Тверді опади – атмосферні опади у вигляді льодяних часток: сніг, крупа, льодяний дощ, град, іній, паморозь, твердий наліт, гололід.

Тектонічні озера – озера, западини яких утворені тектонічними процесами: Байкал, Іссик-Куль, Танганїка тощо.

Температурна стратифікація – розподіл температури води по вертикалі в морях, озерах, водосховищах.

Тепла повітряна маса – маса повітря, що переміщується на більш холодну поверхню.

Теплий фронт – атмосферний фронт, що рухається в сторону холодного повітря. Частіше пов’язаний з системою шарувато-дощових опадів, суцільними дощами і подальшим потеплінням.

Теплове випромінювання – випромінювання всіх тіл, які мають температуру вище абсолютного нуля.

Тепловий баланс земної поверхні – сума потоків тепла, що надходять та відходять від земної поверхні. Рівняння теплового балансу:

R P B LE = 0,

де R – радіаційний баланс;

P – потік тепла від атмосфери до Землі і зворотньо;

B – потік тепла від Землі в глиб ґрунту і зворотньо;

LE – витрати тепла та випаровування води.

Рівняння застосовують до любого проміжку часу.

Територіальні води – смуга моря, що прилягає до берега і знаходиться під суверенітетом держави, яка розташована на узбережжі і є складовою території цієї держави. Дорівнює 12 морським милям.

Термальні води – підземні води, що мають підвищену температуру (вище 200С).

Термічний градієнт в атмосфері – зміна температури повітря по вертикалі у вільній атмосфері. Дорівнює 0,60С на кожні 100 м в тропосфері.

Термічний екватор – ізотерма з найбільш високою температурою повітря за місяць. В січні він співпадає з географічним, до липня переміщується на 20-250С північної широти.

Термокарст – процес протанення багаторічних мерзлих ґрунтів, що містять лід. В результаті утворюються котловини, провали тощо.

Точка роси – температура, при якій повітря досягає стану насиченості при даному вмісті водяної пари.

Транзитна річка – річка, водний режим якої не відповідає фізіко-географічним умовам територій, по яких вона протікає, тому що сформована в інших областях.

Транспірація – випаровування води зеленими частками рослин.

Тромб – сильний вихор (смерч) над суходолом діаметром в декілька десятків метрів, що виникає під грозовою хмарою в жарку погоду.

Тропіки – паралелі, які відстоять на 23027 на північ і південь від екватора. В день літнього сонцестояння (22 червня) Сонце опівдні знаходиться в зениті на північному тропіку, а в день зимового сонцестояння (22 грудня) – на південному.

Тропічне повітря – повітряні маси, сформовані в тропічних широтах. Характеризуються високими температурами, низькою відносною вологістю і запиленістю.

Тропічний фронт – зона поділу між тропічним і екваторіальним повітрям.

Тропічний циклон – атмосферний вихор, який виникає в тропічних широтах над теплою морською поверхнею. Супроводжується утворенням потужних грозових хмар, випадінням зливових опадів і штормової сили вітрами.

Тропічні мусони – мусони тропічних широт, найбільш поширені в басейні Індійського океану, в центральних районах Африки, на півночі Австралії. Повязані з переміщенням термічного екватора внаслідок більшого прогріву суходолу в північній півкулі.

Тропосфера – нижній шар атмосфери, в якому зосереджено більше 4/5 всієї маси атмосферного повітря і майже вся атмосферна водяна пара. Характеризується зменшенням температури з висотою в середньому на 60С на кожний кілометр.

Туман – скопичення продуктів конденсації, звішених в повітрі безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні чи випаровування з теплої води.

У

Ультрафіолетова радіація – сонячна радіація з довжиною хвилі менше 0,4 мікрона, яку не сприймає око, але має сильний хімічний і фізіологічний вплив.

Улоговина озера – природна заглибина різного походження (тектонічного, завального, льодовикового тощо), заповнена водою.

Ураган – вітер руйнівної сили зі швидкістю 30 м/с і більше.

Уріз води – лінія перетину вільної поверхні води з поверхнею суходолу.

Ф

Фата-Моргана – складне оптичне явище в атмосфері, складене з декількох форм міражів. Віддалені предмети при цьому видно багаторазово і з спотворенням.

Фен – вітер, який часто буває сильний і поривчастий з високою температурою і низькою відносною вологістю, дує з гір в долини в багатьох гірських системах.

Фірн – зернистий лід, що складається з маси повязаних між собою льодяних крупинок. Утворюється в льодовиках.

Фірнове поле (фірновий басейн) – область живлення льодовика, накопичення сніжних опадів та рекристалізації їх при ущільненні в фірн та лід.

Фітоклімат – атмосферні умови в середовищі поширення рослин: в травостої, в кронах дерев тощо.

Фіумари – невеликі річки в середземноморських країнах, які пересихають влітку і мають бурхливі паводки в період зимового півріччя.

Флюгер – прилад для визначення напрямку і швидкості вітру.

Фронт атмосферний – перехідна зона між двома повітряними масами з різними фізичними властивостями. Фронт між повітряними масами, що рухаються, перетинається з площиною горизонту під кутом менше 10. Довжина фронту може бути декілька тисяч кілометрів. Висхідний рух теплого