Плита для монітора розміщується на підставках висотою 100 мм., що є зручним для роботи. По боках плита кріпиться до бокових стінок тумб за допомогою шакантів.

В комп'ютерному столі також може бути влаштовано тумби для дисків.

Розділ ІІІ. Робота над проектом (етапи і процес)

Виготовлення меблів для устаткування приміщень у будинках індивідуального користування і квартирах починають з розробки проекту. Детально розроблений проект скорочує час на виготовлення меблів і допомагає уникнути багатьох помилок у процесі її виготовлення.

Житлові приміщення можна обладнати як окремими виробами меблів, так і групами виробів (наборами, гарнітурами).

Набір — група виробів меблів для обстановки квартир або зон визначеного функціонального призначення (набори для однокімнатної квартири, робочої зони кімнати). До наборів відносяться також групи однотипних виробів меблів, що не цілком забезпечують обстановку житлових квартир, приміщень, але об'єднаних загальними конструктивно-технологічними ознаками (набір корпусних меблів). Група виробів меблів, призначених для обстановки визначеної функціональної зони приміщення (спальні, їдальні) називається гарнітуром.

Розробка проектів меблів складається з наступних етапів:

- визначення номенклатури виробів у залежності від функціонального призначення меблів і складу родини;

- визначення основних розмірів виробів з урахуванням їх призначення і розміру приміщень;

- пророблення варіантів розміщення виробів у приміщенні;

- розробка зовнішніх видів корпусних виробів меблів і визначення способів спеціальної художньої обробки;

- визначення номенклатури виробів функціонального устаткування шаф, способів їхнього виготовлення й установки;

- вибір основних конструкційних і оздоблювальних матеріалів;

- розробка найпростішої робочої документації

- визначення потреби в основних конструкційних і оздоблювальних

матеріалах.

Номенклатуру виробів меблів для устаткування житлових будинків індивідуального користування і квартир визначають у залежності від складу родини.

Житлові приміщення можна обладнати набором, спроектованим і виготовленим у єдиному стилі, кольорі і матеріалі для обстановки всіх кімнат індивідуального будинку, квартири. В іншому випадку можна передбачити набори, розраховані на кожну кімнату окремо. Нарешті, можуть бути набори для устаткування окремих зон у загальній кімнаті, наприклад обідньої зони, зони відпочинку, робочої, для сну і т.д.

Вибір необхідного варіанта залежить від багатьох факторів. Це наявність часу і матеріалів для виготовлення меблів, можливість зміни меблювання житлових кімнат шляхом виготовлення окремих відсутніх предметів меблів на додаток до наявної, як змінюється склад родини і т.д.

аріанти розміщення виробів у приміщенні проробляють з ураху-ванням основних розмірів виробів і розмірів приміщення, у якому будуть установлені вироби.

У кожному випадку це індивідуальна задача, рішення якої залежить від номенклатури набору меблів при різних чисельних і демографічних складах родини, що займають дану площу.

Вибір оптимального варіанта розташування виробів у приміщенні звичайно зводиться до наступного. У масштабі 1:20 або 1:25 вичерчують план приміщень, призначених для меблювання. У цьому ж масштабі вирізують з кольорового паперу основні вироби меблів у плані. Перемі-щаючи вирізки за планом приміщення, підбирають оптимальний варіант розташування меблів. При цьому бажано врахувати наступні вимоги:

- кількість виробів, розташовуваних у приміщенні, і займана ними площа повинні бути найменшими;

- у приміщенні повинні знаходитися тільки ті вироби, що необхідні для нормального функціонування життєвих процесів проживаючих;

- вироби повинні бути розташовані таким чином, щоб забезпечити максимальні зручності користування ними. Це особливо стосується кухонних меблів, тому що зручність роботи в кухні значною мірою залежить від розташування меблів і устаткування (мийка, плита, холодильник);

- проходи в приміщенні повинні бути по можливості вільними (великими);

- вироби не повинні закривати навіть частково віконних прорізів, щоб забезпечити найкраще природне висвітлення приміщення;

- при екрануванні виробами меблів опалювальних приладів необхідно забезпечити максимальну тепловіддачу приладу.

Після розробки планування варто зробити розгорнення стін примі-щення з меблями. При розгорненні стін приміщення вирішується завдання створення єдності інтер'єра в цілому: масштабне співвідношення між розмірами приміщення і меблями, горизонтальні і вертикальні членування виробів меблів, співвідношення кольору виробів меблів і приміщення. Одночасно проробляють питання штучного висвітлення і розташування комплектуючих (полки, настінні годинники, дзеркала) і декоративних виробів. На розгорнення наносять всі істотні елементи приміщення: дверні і віконні прорізи, стояки і т.д.

Розгорнення (і планування) виконують у декількох композиційних варіантах компонування виробів. Для створення стильової єдності меблів можна залучити до обговорення художника-конструктора. Розгорнення виконують від руки, для підбору різних композиційних схем бажано користуватися каталогами і журналами інтер'єрів житлових приміщень.

Зовнішній вигляд (ескізний проект) корпусних виробів (або блоку виробів) вичерчують у масштабі 1:10 або 1:5 на окремому листі в двох або трьох проекціях у залежності від складності виробу.

Креслення повинне містити принципові архітектурно-художні і конструктивні рішення, що дають загальні уявлення про обробку, пристрій і принцип роботи виробу, його естетизації й основних розмірів. За ескізним проектом потім розробляють найпростішу робочу документацію.

Найпростіша робоча документація включає креслення загального виду, розроблене за ескізним проектом. Ескізний проект на вироби брускових меблів можна не розробляти, а заміняти його кресленнями загального виду.

Кількість розрізів на кресленнях загального виду повинні бути достатніми для одержання повного представлення про конструкції виробу.

На кресленні окружностями, проведеними суцільними тонкими лініями, показують виносні елементи, що повинні бути накреслені у збільшеному масштабі. Кількість виносних елементів залежить від складності виробу і повинні бути в кожному випадку достатнім для зборки виробу.

Креслення виносних елементів розробляють на з'єднання, здійснювані за допомогою шипів, різного металевого або пластмасового кріплення, і на складні профілі, що вимагають додаткового графічного пояснення.

Після розробки креслень складають специфікацію виробу. У специфікацію включають деталі, що виготовляються з масиву деревини, плит, фанери, металів, пластмас, а також кріпильні деталі (шурупи, цвяхи) і фурнітуру.

РОЗДІЛ IV.