Реферат
на тему:
Ринок слабоалкогольних напоїв
План
1. Огляд ринку: тінейджерам – розбавлене
А. Український ринок слабоалкогольних напоїв розвивається вибухоподібно, а віднедавна на нього звернули увагу й потужні виробники горілки та пива
2. В очікуванні стартового пострілу
А. Навесні ринок слабоалкогольних напоїв чекає потужне збурення, та й вільні ніші є — елітні коктейлі та напої на основі виноматеріалів
Б. «Слабкий градус» наздоганяє сильного
В. Рентабельність напоїв вища, ніж горілки
Г. Гравців багато, та ринок «тримають» троє
3. Коктейлі «нової хвилі»
А. Енергетики, винні та пивні коктейлі мають непогані шанси захопити частку ринку
Б. Група енергетиків, як завжди, орієнтована на молодь
В. Вин- та пивзаводи вироблятимуть коктейлi
4. Цікавий факт
5.Тенденції, прогнози
Український ринок слабоалкогольних напоїв розвивається вибухоподібно, а віднедавна на нього звернули увагу й потужні виробники горілки та пива
Виробники, продавці й регулярні споживачі міцних алкогольних напоїв змушені долати певний етичний бар’єр, адже «Мінздоров» попереджає...» Інша річ — напої міцністю до 8%, на споживанні яких навіть тінейджеру, аби стати алкоголіком, треба витратити куди більше часу і... грошей. А розмаїття смаків? А простота технології? А рентабельність? А зростання попиту? Мерщій на ринок, а то випередять!
Навесні ринок слабоалкогольних напоїв чекає потужне збурення, та й вільні ніші є — елітні коктейлі та напої на основі виноматеріалів
Динамічного зростання обертів на ринку слабоградусних коктейлів не помітив хіба що сліпий. Окрім пива, дедалі більшим споживацьким попитом користуються коктейлі. Тому щороку збільшується кількість нових ТМ і смаків, а також операторів, які нарешті (деякі з чималим запізненням) повірили в перспективність цього ринку. Шанси закріпитися на ньому «всерйоз і надовго» переважно мають ті, хто володіє потужною виробничою базою, розвинутою вистрибуторською мережею та фінансовими ресурсами для просування та рекламної підтримки нових продуктів.
Крім того, готові до освоєння ще вільні ніші: елітні коктейлі, напої на основі виноматеріалів та інші популярні алкогольні напої.
«Слабкий градус» наздоганяє сильного
Попри свій молодий вік (перший вітчизняний коктейль з’явився 1994 року), ринок слабоалкогольних напоїв на сьогодні є найдинамічнішим серед усіх харчових. Так, щорічне зростання його обсягу з кінця 90-x у середньому становить 13%, і, як стверджують фахівці, до насичення ще далеко. Якщо 2001 року сумарні показники становили 7,2 млн дал коктейлів, то 2002-го було напоїв розлито вже на 9 млн дал. А за прогнозами, до кінця 2003 року обсяг ринку в натуральних показниках сягне приблизно 12—13 млн дал.
Традиційне лідерство утримує першопроходець «слабоалкоголки» — «Оболонь», яка торік виробила 5,06 млн дал слабоалкогольних напоїв, збільшивши позаторішні показники на 8,3%. Стрімко набирає обертів інший гігант, але вже горілчаний — «Союз-Віктан». Там 2002 року розлили 1,8 млн дал коктейлів, що удвічі більше, ніж 2001-го. У трійці лідерів утрималася й компанія «Росинка», що закінчила рік з 832 тис. дал (2001-го було вироблено 828 тис. дал). Разом ці компанії охоплюють до 80% усього ринку.
Проте цікаво, що останнім часом спостерігається тенденція до скорочення випуску слабоградусних напоїв на пиво-безалкогольних заводах і, навпаки, чималого зростання зацікавленості у цьому бізнесі лікеро-горілчаних виробників. Звісно, найбільший з них — «Союз-Віктан», що увійшов на цей ринок ще 1998 року. Однак на сьогодні слабоалкогольну продукцію розливають також Кременчуцький, Черкаський, Харківський ЛГЗ, Одеський ЛГЗ № 1, об’єднання «Галспирт» тощо. Крім того, цього сезону конкуренція на ринку обіцяє суттєво «подорослішати», адже про свій вихід на цей ринок заявили такі потужні ТМ, як «Олімп», «Златогор», Nemiroff та інші.
Рентабельність напоїв вища, ніж горілки
Те, що попервах наші виробники лонгдрінків не розгледіли перспектив цього сегменту, очевидно. Тільки торік ринок трохи «розкачався» і відчув вливання «свіжої крові». Якщо до того ринок ділили між собою тільки «Оболонь», «Росинка», «Союз-Віктан» та «Орлан», то наприкінці 2002 року кількість виробників слабоградусних напоїв перевищила 20. Серед нових продуктів найпомітнішими стали такі торгові марки, як «220V» (Fozzy), «Джинсер» («Орлан»), «Мачо» і «ДвижОК» (Кременчуцький ЛГЗ), Yо! («Еквівес»), «Трофі» і «Кольца» («Хеппіленд»), «Ф1» (Ладижинський завод «Біолік»), Crazy (ДП Шабського винконцерну) тощо. Розливають «слабоалкоголку» й низка пивзаводів, але їхні обсяги переважно залишаються в межах регіону і не роблять погоди в загальноукраїнському масштабі.
Власне, слабоалкоголка вабить виробників єдиною, проте незаперечною перевагою — вона дуже проста за технологією (спирт, вода, фарбник і ароматизатор) і має більшу рентабельність, ніж навіть горілка. Крім того, її звільнено від акцизних зборів. Як відомо, відповідно до чинного законодавства це стосується продукції, що містить до 8 об. % спирту. Через це «градусність» коктейлів і напоїв — завжди в межах 6—8 і навряд чи колись стане меншою. Хіба що у разі зміни законодавства, але про це у відповідних колах поки що розмов не ведуть.
Ринок є специфічним ще з кількох причин. Наприклад, він вкрай урбаністичний. Майже весь продаж слабоалкогольних напоїв припадає на мешканців міст. Сільський споживач традиційно консервативніший і надає перевагу горілці та пиву, тому частка продажу коктейлів на селі не перевищує 2%. Натомість городяни легше змінюють смакові уподобання, та й грошей «на витребеньки» у них більше. Крім того, виробники зробили ставку тільки на молодіжну аудиторію, що, як відомо, не звикла «зберігати вірність» тільки одному продукту або ТМ. Тому виробникам доводиться постійно турбуватися про нові рекламні ролики та промо-акції, 60—70% яких проводять безпосередньо біля магазинних стелажів.
Незважаючи на те, що торік відбулося деяке зростання цін на слабоалкогольну продукцію, яке пов’язують
