Реферат - Про статистику України
7

у розвиток статистичної думки зробив економіст-статистик Є.Є. Слуцький, який вважав статистику вілгалудженням математичної науки. Його наукові розробки у математичній статистиці здобули світове визнання. Із проголошенням 80 років тому назад створення незалежної держави - Української Народної Республіки, яка проіснувала недовго, діяльність губернських бюро (відділів) статистики була спрямована на організацію і проведення збору данних про національне майно, природні і трудові ресурси, населення. Початок розвитку статистики України за радянських часів відзначався великою інтенсивністю: проводилась значна кількість спеціальних переписів, складено перший баланс народного господарства. Як і в інших сферах державного і суспільного життя, у статистиці першого радянського десятиліття допускався плюралізм ідей, концепцій, фахових підходів, вивчення і критичне освоєння зарубіжного досвіду. Ця інтенсивність статистичної діяльності, пошуки нових форм обстежень, опитувань, технічного оснащення впродовж 20-х рр. Предметно показана на сторінках цих нарисів. Хоча і в той, відносно ліберальний період радянського виробництва, вже мав місце певний диктат владних структур, що зумовлювало особливий характер статистичної практики. В основі своїй витримувалась традиційна система збору, перевірки й опрацювання статистичних даних, що відображали хід виконання державних програм розвитку економіки, культури, освіти, розміщення продуктивних сил, впровадження нової техніки. Однак вже наприкинці 20-х рр. ставав усе відчутнішим тиск адміністративно-бюрократичної системи. Згодом почались масові репресії, які завдали непоправної шкоди українській економічній науці і особливо статистиці. На зміну об'єктивній інформації і науковому аналізу статистичних даних прийшла інформація регульована, суворо контрольована і підпорядкована владі, залежна від ходу виконання державних планів. Отож, у 30-х рр. і в наступні десятиліття аналітичні функції статистики використовувалися на догоду тоталітарній системі, все ширше практикувались фальсифікація даних, затушовування справжнього стану економіки і соціальної сфери, помилок у плануванні і здійсненні програмних завдань. В окремих випадках статистичні дані за різні роки неможливо було порівнювати, оскільки методика ведення обліку змінювалась залежно від виконання чи невиконання широко розрекламованих планів і програмних завдань, які грунтувались не на об'єктивних, визнаних світом законах розвитку суспільства і економіки, а на нерідко вольових рішеннях владних структур. Прив'язана до центру статистика України мусила знову і знову пристосовуватись до всіх перипетій змін економічних курсів, реорганізацій системи керівництва і планування. Серйозним випробуванням для статистики України стали роки Великої Вітчизняної війни. Уже в перші дні війни багато працівників органів державної статистики України стали на боротьбу з фашистською навалою, ціною життя захистивши свою землю від неволі. Водночас велася велика статистична робота з питань мобілізації людських і матеріальних ресурсів. Статистичні дані, правдиві, а не фальсифіковані, були необхідні для прийняття важливих рішень уряду, що примусило повернути статистиці її справжнє призначення. Складна і тяжка робота випала на долю старшого покоління статистиків по відбудові і налагодженню функціонування системи статистичних державних органів у післявоєнний період. Новий етап у статистиці України було обумовлено змінами планування народного господарства (1956 р.), скороченням кількості міністерств, створенням територіальних раднаргоспів. Було розгорнуто балансові роботи, привернуто увагу до розробки індексного методу, впровадження економіко - математичних моделей і методів. Однак з роками (70-80рр.) з погіршенням справ в економіці і суспільному житті, хронічним невиконанням планових завдань за багатьма важливими показниками, перш за все у розвитку соціальної сфери, почалося обмеження важливої функції статистики - гласності, суворе дозування, а то й замовчування даних для засобів масової інформації, широких верств населення і міжнародних організацій. Багато важливих показників підпали під гриф "Для службового користування", що не давало змоги мати справжню уяву про стан справ у країні. Це збіднювало інформацію по Україні, яка надсилалась ЦСУ до різних статистичних видань і у відповідях на запитальники органів ООН, що викликало з їхнього боку здивування, а то й негативну реакцію. Із розпадом колишнього СРСР і здобуттям Україною віками омріяної нашим народом незалежності почалася нова ера розвитку статистики в умовах всебічного реформування і поступової адаптації її економіки до ринкових відносин, інтеграції з європейським і світовим співтовариством. Нині статистика переживає період кардинальних змін цільового, теоретичного і практичного характеру. Прийнято закон "Про державну статистику", укази Президента України "Про заходи щодо поліпшення роботи органів державної статистики України" та про Національну раду з питань статистики при Президентові України, постанову Кабінету Міністрів України "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики", яка поступово впроваджується в життя. Ці та інші законодавчі нормативні акти та положення створили правові засади розвитку національної статистики і її реформуванню відповідно до світової практики. Ці нариси є першою спробою висвітлити основні етапи складного, часом драматичного шляху розвитку національної статистики України, як і становлень в цілому нашої держави. Ця копітка праця обтяжувалася ще й обмеженістю багатьох архівних матеріалів, відсутністю важливих документів з історії України і статистики зокрема, яких немала було знищено і сплюндровано за минулі століття. В першу чергу це відноситься до архівів часів гетьманщини, громадянської війни, особливо стосовно діяльності Центральної ради і УНР. На жаль, автори нарисів не мали змоги використати (через її відсутність), без сумніву, багатющу і цікаву інформацію про діяльність видатних статистиків - представників української діаспори, а також про їхні фундаментальні дослідження з історії вітчизняної економіки і статистики. Будемо сподіватись, що у подальшому, завдяки додатковим дослідженням, такі матеріали знайдуть відображення в історії статистики України що дасть змогу ліквідувати її білі плями.

---

Сторінки: 1 2