Нафтогазова складова енергетичної безпеки

Забезпечення економіки України енергоресурсами - одне із ключових питань незалежності держави. Енергетичний баланс України за останні роки характеризується такими цифрами: частка природного газу серед енергоносіїв становить 45%, вугілля - 25%, нафта - 13%, атомна енергетика та інші джерела - 14%. Таким чином, головним джерелом енергозабезпечення держави є природний газ. У країнах Європи це доволі унікальне явище притаманне тільки Україні. Адже у європейських державах частка природного газу в енергетичному балансі у межах 20-25%, натомість переважає споживання нафти і нафтопродуктів – 39-42% всіх енергоресурсів. Іншою проблемою є те, що Україна належить до енергодефіцитних країн, бо за рахунок власного видобутку забезпечує себе лише на 24-25% газом та на 12% нафтою.

Проблема дисбалансів

Річне споживання газу в Україні в середньому становить 76 млрд. кубометрів. Необхідна його кількість забезпечується передусім за рахунок отримання щорічно 28 млрд. кубометрів газу як плати за транзит російського газу через українську територію до країн Європи і Туреччини. Але у зв'язку з тим, що з Росією укладено договір про реструктуризацію боргу за газ, спожитий у 1997-2000 роках, протягом 2005-2009 років НАК "Нафтогаз України" щорічно в рахунок погашення цього боргу надаватиме послуги з транзиту на суму 250 млн. дол. США та отримуватиме 23 млрд. кубометрів газу для забезпечення балансу газу України.

Дефіцит газу НАК "Нафтогаз України" покриває за рахунок його закупівлі у республіках Середньої Азії та Росії. На 2005 рік було підписано договір між ДТК "Туркменнафтогаз" і НАК "Нафтогаз України" на поставку газу, за яким Туркменистан має поставити в Україну цьогоріч 37 млрд. кубометрів природного газу. Треба зазначити, що нинішнього року у зв'язку із світовим зростанням цін на нафту, нафтопродукти і природний газ збільшилася й ціна закупівлі туркменського газу з 44 доларів (у 2004 році) до 58 доларів США за тисячу кубометрів. До того ж розрахунок за закуплений газ має проводитися на 50% валютою і 50% - поставкою матеріальних ресурсів. Крім того 13,9 млрд. кубометрів природного газу треба віддати в рахунок оплати за транзит фірмі "RosUkrEnergo", яка за договором транспортує газ від Туркменистану до східного кордону України. Таким чином, ціна газу на україно-російському кордоні з урахуванням транспортних витрат сягатиме 78 доларів за тисячу кубометрів.

Газ власного українського видобутку повністю спрямовується для задо волення потреб населення. Завдяки цьому ціни на природний газ, який НАК "Нафтогаз України" реалізує населенню, бюджетним організаціям та підприємствам теплокомуненерго, не змінювалися з 1999 року. Однак такі ціни забезпечують покриття витрат компанії менш як на 50% і, таким чином, "Нафтогаз України" щорічно субсидує споживачів соціальної сфери на суму близько 4 млрд. грн. І це за умов постійного збільшення податкового навантаження на компанію. Якщо в 1999 році "Нафтогазом України" сплачено податків на 4,9 млрд. грн., то в 2004 році ця цифра становила вже понад 6 млрд. грн., а в 2005-му з прийняттям змін до закону "Про державний бюджет" збільшиться вдвічі і сягне 10 млрд. грн. Схоже на те, що нафтогазовидобувна галузь розглядається як невичерпне джерело для латання бюджетних "дірок".

Зокрема, у 2003 році рентна плата за видобуту нафту зросла у 3,1 разу, за газ - на 6%, і було запроваджено рентну плату за конденсат у розмірі 104,04 грн. за 1 тонну. Законом "Про Державний бюджет України на 2005 рік" зупинено дію Закону України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат", що передбачав чітку диференціацію платежів залежно від гірничо-геологічних умов розробки родовища. Внаслідок цього рентні платежі не врегульовуються жодним законом і щоразу встановлюються законом про бюджет на відповідний рік. На 2005 рік законодавець знайшов за можливе збільшити рентну плату за нафту в 1,9 разу - зі 160 до 300 грн. за тонну, а рентна плата за конденсат підвищується майже втричі - до 300 грн. за тонну.

У цілому нафтогазовидобувні підприємства компанії сплачують до бюджету близько 70 грн. з кожної реалізованої тисячі кубометрів газу. Питома вага платежів до бюджету у їх доходах становить понад 50%, що значно перевищує частку податкових платежів у доходах підприємств будь-якої іншої галузі народного господарства.

Чому «Нафтогаз» дотує багатих?

У 2005 році за наявних цін і податків валові розрахункові збитки нафтогазовидобувних підприємств НАК "Нафтогаз України" при реалізації 1 тис. кубометрів газу для населення становлять 6 грн. За таких умов рентабельність видобутку вітчизняного газу при реалізації його населенню за існуючою ціною від'ємна і становить "мінус" 6,4%. Тобто, реалізуючи газ за нинішніми цінами, "Нафтогаз України" практично субсидує споживачів соціальної сфери. І розміри цього субсидування постійно зростають. Якщо у 2003 році компанія недоотримала від реалізації газу власного видобутку близько 2,5 млрд. грн. виручки, то у 2004-му - вже 2,1 млрд. грн., а у 2005 році втрати від реалізації газу власного видобутку становитимуть 2,2 млрд. грн. 1999 року ціна газу для споживачів соціальної сфери забезпечувала відшкодування виробничих витрат НАК "Нафтогаз України" на 80%, а 2004-го лише на 50%.

Для того, щоб бодай частково покрити дефіцит коштів на капіталовкладення, необхідні для підтримки власної ресурсної бази і забезпечення стабільної роботи газотранспортної системи, компанія направила повний комплекс документів НКРЕ стосовно збільшення ціни на природний газ для населення, бюджетних організацій і підприємств житлово-комунального господарства на 20%. Цей крок, на думку