Вважаємо за доцільне запровадити розподіл коштів державного бюджету, які формуються з відрахувань за геологорозвідувальні роботи підприємств НАК "Нафтогаз України", таким чином: 20% спрямувати на проведення регіональних геологорозвідувальних робіт підприємствами Держкомприродресурсів, а 80% відрахувань залишити в розпорядженні НАК "Нафтогаз України" для виконання держзамовлення з приросту запасів газу та нафти.

Ресурси морських акваторій

Під час реалізації програм нарощування власного видобутку газу НАК "Нафтогаз України" особливої ваги надає освоєнню українського сектора акваторії Чорного та Азовського морів. Початкові сумарні видобувні ресурси українського сектору акваторії Чорного і Азовського морів оцінюються в 1531,9 млн. т умовного палива. Видобувні перспективні та прогнозні ресурси вуглеводнів шельфу Чорного та Азовського морів становлять 1395,3 млн. т умовного палива, в тому числі 1143,2 млн. - у акваторії Чорного моря та 252,1 млн. - у акваторії Азовського моря.

Враховуючи обсяги розвіданих та видобутих вуглеводнів і те, що осво єність потенційних ресурсів на акваторіях не перевищує 4%, потрібно нарощувати обсяги геологорозвідувальних робіт на нафту і газ у цьому регіоні. На сьогодні в межах шельфу Чорного моря відкрито вісім родовищ, в Азовському морі - шість. Протягом 2003-2004 років введено в розробку два перші родовища у південній частині акваторії Азовського моря - Східно-Казантипське і Північно-Булганацьке. В результаті ДАТ "Чорноморнафтогаз" у 2004 році вперше досягло знаменного рубежу - мільярдного обсягу видобутку газу, отримавши за рік 1137 млн. кубометрів "блакитного палива", що на 39% перевищує рівень видобутку 2002 року і на 25,8% - рівень 2003 року.

У 2006-2007 роках планується ввести у розробку ще одне родовище в Азовському морі (Північно-Керченське), а також Одеське і Безіменне родовища на північно-західному шельфі Чорного моря.

На Північно-Керченське родовище вже складено проект дослідно- промислової розробки - тут плановано побудувати дві морські стаціонарні платформи, на кожній пробурити по сім експлуатаційних двоствольних свердловин. Загальні витрати на облаштування родовища становитимуть близько 130 млн. гривень. Максимальний річний видобуток з цього родовища буде 125 млн. куб. метрів газу.

На Одеському газовому родовищі планується побудувати дві морські стаціонарні платформи, на кожній пробурити по чотири експлуатаційні свердловини. На Безіменному газовому родовищі буде побудовано морську стаціонарну платформу, пробурено чотири експлуатаційні свердловини. Оскільки Одеське і Безіменне родовища розташовані близько одне від одного, то вони експлуатуватимуться як єдиний комплекс. Загальні витрати на облаштування родовищ становитимуть близько 500 млн. грн. Максимальний видобуток з цих родовищ прогнозується на рівні 700 млн. куб. метрів газу на рік.

З метою нарощування ресурсної бази вуглеводнів у межах північно-західної частини шельфу Чорного моря планується в 2005 році на площі Рифтова - Осетрова пробурити свердловину глибиною 4500 метрів. А загалом у 2006 -2010 роках буріння буде проводитися ще на 9 перспективних площах: Янтарній, Губ кіна, Каламітській, Комсомольській, Штормовій-глибинній, Крайовій, Зональній, Корнілова, Нахімова, які знаходяться в районі вже відкритих газових родовищ.

Одним із найперспективніших об'єктів шельфу Чорного моря є структура Паласа, прогнозні видобувні ресурси якої становлять близько 75 млрд. кубометрів газу. За умови освоєння родовища макси- мальний річний видобуток газу з нього становив би 3,5 млрд. кубометрів. Термін окупності проекту - 12 років. З огляду на великі глибини моря (450-850 метрів) вивчається можливість залучення компанії-інвестора, яка володіє установкою, придатною для буріння свердловин на великих глибинах моря. За належного фінансування та виконання робіт з пошуку, розвідки і облаштування родовищ до 2010 р. обсяг морського видобутку газу буде доведено до 2 млрд. кубометрів на рік.

На завершення треба зазначити, що в 2005 році підприємства НАК "Нафтогаз України" забезпечать видобування 19 млрд. 152 млн. кубометрів газу та 3885 тис. т нафти разом з газовим конденсатом, що відповідно на 201 млн. кубометрів та 81 тис. т більше, ніж у 2004 році. Ефективна робота нафтогазовидобувних підприємств компанії в частині видобування природного газу в період 2001-2004 років дала змогу забезпечувати щорічне зростання обсягів його видобутку. Проте джерелом фінансування виробничих програм при фіксованій ціні газу та зростаючих податках неминуче ставали залучувані кредитні ресурси, в тому числі отримані за рахунок розміщення єврооблігацій, можливість повернення яких за існуючих цін на газ власного видобутку та за наявного податкового навантаження на галузь опиняються під загрозою.