два вентилятори. Всього в групі шість вентиляторів з двигунами потужністю 5,5 кВт кожний. Комплектно з охолоджувачами передбачено і двадцять сім індивідуальних нагрівачів для підігріву камер і трубопроводів масла в передпусковий період. Апарати встановлені в низькій частині цеху, в районі камер забору повітря, з метою використання підігрітого повітря для ГПА в зимовий період. Для забезпечення вільного зливу масла з непрацюючого апарату в маслобак агрегату трубні пучки АПО підняті на відмітку 5,3 м.
Охолодження повітря обдуву вузла середнього підшипника ГТУ здійснюється в апараті повітряного охолодження типу АВГТаллінського машинобудівного заводу.
Зниження тиску масла в системі агрегату до розрахункової величини здійснюється регулятором тиску, який монтується на маслопроводі перед АПО.
У зв’язку з заміною кожухотрубних холодильників на АПО, загальний опір маслосистеми збільшується на 0,05-0,06 МПа , тому передбачена модернізація інжекторів маслоохолоджувачів, що дозволить забезпечити надійне змащування підшипників ГПА.
В якості змащувального масла для ГТ-6-750 використовується турбінне масло Т 22 ГОСТ 32-74, а також ТП 22 ГОСТ 9972-74. Втрати масла за даними експлуатації становлять 1,2 кг/год. Ємність маслосистеми 14 мі.
2.4.3 Блок очищення газу
Для очищення газу від механічних домішок застосовується установка пилоочищення з сухими мультициклонними пиловловлювачами DN 1600, РN 5,39 МПа (лист 5 графічної частини).
Максимально допустима продуктивність одного апарата для прийнятих параметрів газу на вході КС складає 5,7 млн. м3/д. Установка складається з чотирьох пиловловлювачів DN 1600.
Втрати тиску в пиловловлювачах при максимальному завантаженні становлять:
- 0,046 МПа – для апаратів з перфорованою решіткою;
- 0,031 МПа – для апаратів без перфорованої решітки перед штуцером на вході.
2.4.4 Блок охолодження газу
У проекті передбачене охолодження газу, що подається в магістральний газопровід DN 500, до температури 45 С. В якості холодильника застосовуються горизонтальні апарати повітряного охолодження типу (лист 8), ОСТ 26-02-176-70, з поверхнею теплопередачі по оребренні 1740 м2, електродвигун ВАО-82-6, потужністю 40 кВт. Розрахункові параметри роботи АПО приведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 Параметри роботи апаратів повітряного охолодження
№ п/п | Найменування параметра | Одиниці вимірювання | Чисельна величина
1 | Кількість охолоджуваного газу | млн. м3/д | 5,3
2 | Початкова температура газу | С | 59
3 | Кінцева температура газу | С | 45
4 | Абсолютний тиск газу | кгс/смІ | 54
5 | Початковий тепловміст | ккал/кг | 235,5
6 | Кінцевий тепловміст | ккал/кг | 227
7 | Різниця тепловмістів | ккал/кг | 8,5
8 | Загальне теплове навантаження | Гкал/год | 1,36
9 | Початкова температура повітря | С | 26
10 | Кінцева температура повітря | С | 33
11 | Середня різниця температур | С | 19,6
12 | Кількість АПО | шт. | 2
13 | Коефіцієнт теплопередачі | ккал/(мІ•год) | 25,4
14 | Втрати тиску газового потоку в АПО | кгс/смІ | 0,14
2.5 Характеристика допоміжного обладнання КС Комарно
До допоміжного обладнання компресорної станції відносяться установка підготовки паливного і пускового газу, система підготовки імпульсного газу, система протипожежного захисту та інші.
2.5.1 Блок підготовки паливного і пускового газу
В якості паливного і пускового газу компресорних агрегатів використовується транспортований газ, який пройшов відповідну технологічну обробку: сепарацію і редукування. Відбір газу здійснюється зі всмоктувального колектора після пиловловлювачів чи з нагнітального колектора компресорного цеху до холодильників газу (в зимовий період). Крім цього передбачено відбір газу від вузла під’єднання КС до магістрального газопроводу.
Після первинного сепаратора С-1 (лист 2) паливний і пусковий газ надходить в блок редукування. Потім паливний газ під тиском 0,98 МПа проходить сепаратори С-2 і надходить в колектор паливного газу компресорного цеху DN 500. Пусковий газ із блоку редукування під тиском 0,98 МПа надходить в колектор пускового газу компресорного цеху DN 400.
В компресорному цеху також передбачений колектор DN 150 збору газу з ущільнення нагнітача, газ з якого під тиском 0,98 МПа надходить в лінію паливного газу компресорного цеху перед сепараторами С-2.
Для подачі газу безпосередньо до ГТУ призначений пункт редукування паливного і пускового газу ПРГ-ТП (лист 1, позиція 42), який розміщується під навісом в торці компресорного цеху. ПРГ-ТП складається з вузла редукування паливного газу і вузла редукування пускового газу, які об’єднані вхідним колектором в один блок. Технологічна обробка газу в ПРГ-ТП проходить за наступною схемою.
Газ через теплообмінник з запірними кранами надходить у вхідний колектор і, пройшовши запірні крани, у витратомірні нитки паливного і пускового газу.
ПРГ-ТП має два виводи паливного і пускового газу. Редукування тиску паливного газу здійснюється двома регулювальними нитками, одна з яких робоча, інша резервна. Кожна регулювальна нитка складається з регулятора прямої дії (РД-50-64)і двох кранів (до регулятора і після).
Редукування пускового газу здійснюється однією редукувальною ниткою, що складається з регулятора прямої дії і двох кранів.
Для забезпечення надійної роботи пункту з метою запобігання гідратоутворення в регуляторах передбачається загальний підігрів газу в теплообміннику. Установка підігріву газу розташована на вході газу з під’єднанням до вхідного колектора блоку редукування. В якості теплоносія використовується гаряча вода компресорної станції. Основні технічні параметри пункту редукування паливного і пускового газу зведені в таблицю 2.4.
Таблиця 2.4 Основні технічні параметри ПРГ-ТП
№ п/п | Найменування | Одиниці виміру | Вид технологічного газу
паливний | пусковий
1 | Продуктивність | тис. мі/год | 11 | 1,3
2 | Тиск газу на вході | кгс/смІ | 37 | 37
3 | Тиск газу на виході | кгс/смІ | 10 | 10
4 | Необхідність підігріву газу | так | так
Оперативний контроль роботи ПРГ-ТП здійснюється манометрами