Для зберігання мастильного масла компресорних агрегатів ГТ-6-750 прийняті два блоки ємностей 226 м3 для темних нафтопродуктів з підігрівачами, в тому числі дві ємності для чистого масла, одна ємність для відпрацьованого масла.

Для перекачування і регенерації масла прийняті:

- блок-бокс насосної масел, який складається з одного насоса Ш8-25-5,8/2,5 Б-2 з електродвигуном АОЛ 2-31-4 потужністю 2,2 кВт, зливного фільтра ФС-П-50-16 і маслоочисної установки ПСМ1-3000;

- блок-бокс регенерації масел і тарне зберігання масел в БУ.

Блок-бокс регенерації масел складається з маслорегенераційної установки УРМ-100 і двох відстійних баків, об’ємом 2 м3.

3 АНАЛІЗ ФАКТИЧНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ КС КОМАРНО ТА ПРИЛЕГЛОЇ ДІЛЯНКИ

Статистична обробка експлуатаційних показників роботи компресорної станції використовується з метою визначення середньостатистичних показників режиму роботи газотранспортного підприємства на протязі певного періоду експлуатації.

Вихідними даними для розрахунків вважаються фактичні дані по режимах роботи об’єкту.

Аналіз результатів розрахунків дозволяє зробити висновки про реальну продуктивність газопроводу, степінь його завантаження, використання встановленої потужності.

Аналіз фактичних режимів роботи КС Комарно проводиться з метою встановлення середньостатистичних показників її експлуатації. Серед основних показників експлуатації КС Комарно вибрані тиск на вході, тиск на виході, температура на вході, температура на виході і продуктивність КС. Диспетчерська інформація представлена середньодобовими даними про режим роботи КС. На основі вказаних даних визначається максимальна та мінімальна величина кожного параметру за біжучий місяць, середньоарифметична його величина, середньо-квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації. Крім цього визначалось максимальне і мінімальне значення кожного із перерахованих параметрів за добу даного місяця. По величинах середньомісячних параметрів визначаються середньорічні параметри. Результати розрахунків відаються у вигляді таблиць вихідних даних і результатів розрахунків за кожен місяць.

В зимовий період можна сказати, що КС Комарно працює в такому режимі: при тиску 3,58 МПа тиск на виході становить 4,6 МПа. Мінімальне значення тиску на вході – 3,08 МПа, максимальне значення – 3,91 МПа, мінімальне значення тиску на виході становить – 3,8 МПа, максимальне значення – 4,85 МПа. Щодо витрати, то вона коливається від 17 млн. м3/д. до майже 20 млн. м3/д.

Що стосується весняного періоду, видно, що тиски: як тиск на вході (максимальне значення – 4,15 МПа, мінімальне – 3,26 МПа) і на виході (максимальне значення – 5,06 МПа, мінімальне – 4,45 МПа) практично незмінні, а ось витрати, починаючи з другої половини місяця тримається майже на одному рівні 18-19 млн.м3/д., і на протязі усього весняного періоду не перевищують 20 млн.м3/д.

В літній період витрата газу через нагнітачі була досить високою і трималась на рівні 19-20 млн.м3/д. і з незначними відхиленнями трималась на цьому рівні на протязі усього літнього періоду. Що стосується тиску як на вході, так і на виході, то спостерігались незначні коливання в червні, липні , і порівняно відносна стабільність в серпні.

Що стосується осіннього періоду, тут не спостерігалось значних скачків тиску, як на вході так і на виході, а ось витрата трималась на досить високому рівні 18-19 млн.м3/д. а вкінці листопада знизилась до 17 млн.м3/д.

Порівнюючи параметри газу, який транспортується посезонно можна сказати, що найбільш оптимальними параметрами для КС є параметри літні, коли станція працює при практично граничному значенні вихідного тиску МПа, витрата газу становить 19-20 млн.м3/д. (при максимумі 20,16 млн.м3/д.).

Статистичні дані по режимах роботи КС Комарно за 2008 рік приведені в додатку А. Вихідними даними для розрахунків вважаються фактичні дані по режимах роботи об’єкту. Аналіз результатів розрахунків дозволяє зробити висновки про реальну продуктивність газопроводу, степінь його завантаження, використання встановленої потужності.

Аналіз фактичних режимів роботи КС Комарно проводиться з метою встановлення середньостатистичних показників її експлуатації. Серед основних показників експлуатації КС Комарно вибрані тиск на вході, тиск на виході, температура на вході, температура на виході і продуктивність КС.

4 МЕТОДИКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ ГАЗОПРОВОДУ І ВИЗНАЧЕННЯ ЙОГО ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ

Об'єктом досліджень є газотранспортна система на ділянці КС Комарно – ГВС Дроздовичі. Метою досліджень є визначення пропускної здатності однониткового газопроводу, компресорні станції якого оснащені різними типами газоперекачувальних агрегатів (далі ГПА) при заданих умовах на границях ділянки.

Під пропускною здатністю будемо розуміти максимальну кількість газу, яку можна транспортувати газопроводом при заданих значеннях тиску і температури газу на вході у компресорну станцію, заданому тиску газу у кінці газопроводу, заданій кількості працюючих ГПА на компресорній станції, при умовах навколишнього середовища, що відповідають розрахунковому періоду.

4.1 Постановка задачі

Для визначення пропускної здатності ділянки газопроводу КС Комарно – ГВС Дроздовичі необхідно, використовуючи метод послідовних наближень, послідовно прорахувати режим роботи КС Комарно і теплогідравлічний режим роботи ділянки КС Комарно – ГВС Дроздовичі. При цьому зазначені елементи необхідно розглядати як єдину газодинамічну систему.

Нижче наведена характеристика основних розрахункових блоків, з яких сформований обчислювальний алгоритм, що дає змогу у рамках стаціонарних моделей руху газу в газопроводі визначити пропускну здатність однониткового газопроводу і розрахувати режими роботи кожної КС.

4.2 Блок розрахунку фізичних властивостей природного газу

Для проведення розрахунків режиму роботи компресорних станцій і теплогідравлічних розрахунків лінійної частини газопроводів необхідно попередньо визначити низку фізичних властивостей природного газу за робочих умов. Вихідними даними для зазначених розрахунків є склад газу в об'ємних відсотках за даними вимірювань.

Обчислюємо молекулярну масу природного газу за формулою

, (4.1)

де - молекулярна маса -ого компонента суміші, наведена у довідниках;

- кількість компонентів, що містить природний газ;

- об'ємна частка -ого компонента у суміші.

Знаходимо відносну густину природного