КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН.

За промисловим використанням всi кориснi копалини подiляються на металiчнi ( руди рiзноманiтних металiв ), неметалiчнi ( будматерiали, хiмiчна сировина, мiндобрива, вогнетривкi i абразивнi матерiали ) i горючi ( вугiлля, торф, горючi сланцi i т.п. ). До особливої групи вiдносяться пiдземнi води.

Горючi кориснi копалини.

1. Буре вугiлля. Поширенi родовища бурого вугiлля, якi вiдносяться до Днiпровського буровугiльного басейну. Вугiлля залягає серед палеогенових пiскiв та глин, вiк його складає 40-50 млн.рокiв, товщина шарiв вугiлля досягає 20 м. В областi зосереджено 90% запасiв вугiлля ( 3,3 млрд т ) Днiпровського басейну.

Найвизначнiшi родовища вiдомi в Олександрiї, Балаховцi, Петровому, Михайлiвцi, Байдурiвцi.

Середнє рiчне видобування бурого вугiлля брикетiв на Дмитрiвськiй i Байдакiвськiй фабриках - близько 3,5 млн т. Брикети бурого вугiлля є повноцiнним паливом, зручним для спалювання та перевезення. Вони використовуються для термiчної обробки, при виробництвi бензину, мастила, газiв. Практично все видобуте вугiлля переробляється i використовується в областi.

2. Горючi сланцi. Горючi сланцi знайденi в 60-х роках поблизу с.Бовтишки Олександрiвського району. Бовтишське родовище знаходиться у великiй округлiй западинi типу кратера, яка має дiаметр 22 км. Нижня частина западини, що складена склоподiбною масою, перекривається пiщано-глиняною товщею палеогенового вiку. Прошарки горючих сланцiв, що залягають серед цiєї товщi, утворюють 5 горизонтiв, з яких основний ( четвертий ) залягає на глибинi 220-250 м в центрi родовища i на глибинi 30-50 м. по периферiї. Сумарна корисна товщина прошаркiв в межах 10-15 м.

Горючi сланцi характеризуються середньою наявнiстю золи - 62-63%, середнiм теплоутворенням 2850 ккал/кг та наявнiстю близько 18% смоли.

Запаси сланцiв складають близько 3 млрд т.

3. Торф є першою стадiєю процесу вуглеутворення. Використовується для виробництва паливних брикетiв, нафтопродуктiв ( напiвкокс, горючий газ, амiак, оцтова кислота, дьоготь, спирт ), виготовлення будiвельних матерiалiв ( iзоляцiйнi плити ), використовується в сiльському господарствi як добриво, зостосовується в медицинi для грязелiкування. В останнiй час розроблена технологiя видiлення з торфу воску - дефiцитного продукту для побутової хiмiї, фармацевтики, машинобудування, текстильної промисловостi.

Рудні (металеві ) корисні копалини.

1. З а л i з о . Найбiльш поширений елемент i по сутi в ваговому вiдсотку ( 5,1% ) займає друге мiсце серед металiв пiсля алюмiнiю ( 6,6% ).

Залiзоруднi родовища розташованi в схiднiй частинi Кiровоградської областi. В геологiчному вiдношеннi вони належать до Криворiзького басейну. Тут знаходяться Петрiвське, Ганнiвське, Артемiвське, Горiхiвське, Попельнастiвське та iншi залiзоруднi родовища.

В Петрiвському районi областi дiє кар`єр номер 3 Криворiзького центрального ГЗК. Тут руда залягає на невеликiй глибинi ( 40-50 м. ), що зумовлює економiчнiсть її видобування вiдкритим методом. Всього в кар`єрi пiдлягає обробцi 21 горизонт. Проектна глибина кар`єру 500 м. Починаючи з п`ятого горизонту з кар`єру безпосередньо в вагони завантажують високоякiсну руду з великою вмiстимiстю залiза. Видобуток руди на рiк становить 9 млн.т. В 25 км. на Пiвденний Схiд вiд смт.Петрового розташований Ганнiвський рудник Пiвнiчного ГЗК. Тут видобуток руди ведеться в кар`єрi довжиною бiльш нiж 1,5 км, шириною 0,5-0,7 км та на глибинi бiльш нiж 150 м. Щорiчно видобуток становить 10 млн. т руди. Вмiст залiза 40%. Бiля села Артемiвки на рiчцi Зеленiй будується великий Артемiвський кар`єр. На територiї областi в м.Долинськiй будується ГЗК для переробки маловмiстовних та окислених кварцитiв ( 600 млн.т. ). Комбiнат буде переробляти 30 млн.т сирої руди та видавати щорiчно металургiйним пiдприємствам 12,9 млн.т збагаченої.

2. Н i к е л ь . Родовища нiкелевих руд вiдносяться до Побузької тектонiчної зони глибинних зламiв ( Голованiвський район ). Тут встановлено бiльш нiж 50 масивiв основних та ультраосновних порiд ( габбро, перiдотiти, дацити ), що мiстять руднi мiнерали: пiрротин, пентландiт, халькопiрит.

В родовищах Побужжя вмiст нiкелю становить 0,5-5,2%. Тут знаходяться Деренюхське, Капiтанкiвське, Липовенькiвське, Грушкiвське та iншi родовища, на базi якизх дiє Побузький нiкелевий комбiнат. Вмiст нiкелю в сирiй рудi становить при розробцi 0,9-1,5%, залiза - 10-20%, кольбату 0,03%, кремнезему 45%. Кiнцевим продуктом є феронiкель - сплав нiкелю, кольбату та залiза. Видобуток руди на комбинатi досягає 1 млн. т на рiк.

Бiля 80% нiкелю використовують для виготовлення легованих та нержавiючих сталей. Якщо нiкелева сталь мiстить в собi 0,2% вуглецю ( при вмiстi нiкелю 25% ), вона стає немагнiтною. Якщо додати в немагнiтну сталь 3-5% хрому, можна отримати немагнiтну броню.

В Побужжi знайдено Хащуватське родовище марганцевих руд, створене в результатi адсорбцiї та осадження марганцю в вапняках ("марганцевi шапки").

3. У р а н . Перше родовище урану виявлене в 1964 роцi. В наступнi роки пiсля Мiчурiнського родовища знайдене Ватутiнське родовище, Северинське родовище та цiлий ряд iнших, на базi яких утворено власну минерально-сировинну базу атомної енергетики України. Усi родовища, по наявних в них запасах, вiдносяться до великих. Переробка урану здiйснюється до стадiї "окис-закис". Збагаченi концентрати для подальшої переробки по розподiлу на уран - 238 переправляються в Росiю.

4. З о л о т о . Питання про можливе виявлення промислових покладiв золота в корiнному заляганнi ставилося геологами давно. Однак лише наприкiнцi 80-х рокiв були знайденi Юр`ївське та Клинцiвське родовища, якi оцiнюються як великi. Основнi оцiнюючi параметри ( потужнiсть рудних залягань, вмiст золота, розмах оруднення ) мають мало аналогiв.

Гiрсько-рудна та рудопереробна промисловiсть областi має можливiсть здiйснювати повний цикл процесу утворення товарного золота.

Разом iз золотом можливо