із стаканчика зливають у пляшку для подальшого використання. Важка фракція очищається від бромоформ шляхом промивки її спиртом. Спирт з розчиненим бромоформом збирають в окрему посудину і у подальшому регенерують шляхом додавання води. Спочатку з’являється біла муть, потім бромоформ накопичується на дні посудини, вода ж піднімається до верху. У подальшому вода зливається, а бромоформ використовується при обробці шліхів.
Бромоформ після не однократної регенерації змінює свою густину. Для перевірки придатності бромоформа в нього опускається декілька зерен кварцу і флюориту. Якщо кварц спливає, а флюорит тоне, то бромоформ можна використовувати. [2]
Промиті фракції висушують сушильній шафі при температурі 60 – 800C, зважують а потім досліджують їх мінеральний склад.
У деяких випадках необхідно вже отримані важкі фракції ділити більш дрібно і виділяти з них ще більш важкіші фракції. Досягається це шляхом використання так званих важких сплавів, з яких найбільш часто використовують азотнокисле срібло і двохлористий свинець.
Для подальшого розділення отриманої важкої фракції за допомогою важкого сплаву останній поміщають у пробірку і нагрівають на вогні газової горілки до повного розплавлення солі. Важкі сплави звичайно легкоплавкі: температура плавлення 40 – 900C. Потім у гарячий розплав засипають шліх, добре розбовтують і дають суміші відстоятися. Виходить, як і у лійці, дві фракції: важка – на дні пробірки і легка – на поверхні розплаву. Розплав охолоджують і після його кристалізації пробірку обережно розбивають, щоб дістати з неї сплав з отриманими фракціями. Вийнятий з пробірки стовпчик сплаву акуратно розрізають на дві частини, відмітив перед цим де знаходяться важка і легка фракції, і кожну з частин розчиняють в окремій фарфоровій чашці у воді. При розчинені сплаву мінерали, які в ньому вміщуються, вивільнюються і відфільтровуються, а сплав відновлюється з розчину шляхом випаровування його на водяній бані.
Цей метод досить дорогий і кропіткий і до нього звертаються тільки у виняткових випадках. Крім того, обидва вказаних важких сплави розкладають сульфіди, карбонати і фосфати, тому ними не завжди можна користуватися. [1]
ВИСНОВКИ
Обробка шліху має ціль підготовити його до мінералогічного аналізу. Розділення шліху на фракції роблять в три стадії:
1) підготовка шліху до аналізу – зважування, ситовий аналіз, скорочення; 2) магнітна сепарація – обробка шліху постійним магнітом і електромагнітом;
3) розділення у важких рідинах або сплавах.
Список літератури
Захарова Е.М. Шлиховые поиски и анализ шлихов. М., «Недра», 1974, 160 с.
Озеров И.М. Шлиховая съемка и анализ шлихов. М., Гостгеолтехиздат, 1959, 377 с.