те, що не заборонено Конституцією України і не завдає шкоди людям, їхнім об’єднанням, територіальним громадам і народу України, а також національним інтересам;
користуються основними (конституційними) правами і свободами людини і громадянина, оскільки ці права можуть бути до них застосовані;
мають право ініціювати загальнодержавні і місцеві референдуми з усіх питань, пов'язаних з утвердженням і забезпеченням основних (конституційних) прав і свобод людини і громадянина, територіальних громад і народу;
можуть брати участь у діяльності міжнародних громадянських, демократичних організацій | зобов’язані керуватися загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права, дотримуватися Конституції і законів України, домагатися вирішення демократичних завдань і цілей;
надавати допомогу на прохання громадян у разі порушення їх основних (конституційних) прав і свобод людини та громадянина
Доцільним видається законодавчо закріпити положення про те, що з метою реального забезпечення свободи слова в Україні, визначення громадської думки держава частково фінансує з бюджету ті засоби масової інформації, які регулярно публікують матеріали, що викривають корупцію, зловживання адміністративним ресурсом, порушення основних (конституційних) прав і свобод людини і громадянина, територіальних громад, Українського народу, а також інші зловживання владою з боку органів і посадових осіб держави [8].
3.2 Умови для формування розвиненого громадянського
суспільства в Україні
Виникнення громадянського суспільства детерміновано розмежуванням прав людини і прав громадянина. Права людини забезпечуються громадянським суспільством, а права громадянина – правовою державою. В обох випадках мова йде про права особистості, але якщо в першому випадку мають на увазі її права як окремої людської істоти: на життя, на щастя, то в другому випадку – її політичні права. Таким чином, найважливішою умовою існування як громадянського суспільства, так і правової держави є особистість, що володіє правом на самореалізацію як економічних, так і культурних, духовних і політичних потенцій, реалізуючи які, особистість, через громадянське суспільство, забезпечує відтворення соціального життя.
Якщо основним елементом громадянського суспільства виступає особистість, то його основні конструкції – це усі ті соціальні інститути, організації і групи, що покликані сприяти всебічній реалізації особистості, її інтересів, цілей, устремлінь. Ідеї індивідуальної волі і приватної власності лежать в основі концепції громадянського суспільства. Значне місце в громадянському суспільстві займають зацікавлені групи, що являють собою різного роду організації чи асоціації: робітників, фермерів, підприємців представників різних професій (лікарів, адвокатів, інженерів, учителів, викладачів, учених), церковні, жіночі, молодіжні й інші громадські організації, об’єднані спільністю інтересів.
Зацікавлені групи й організації надають окремій особистості можливість для реалізації її здібностей. Вони відбивають розмаїтість економічних, етнічних, релігійних, регіональних, демографічних, професійних і інших інтересів людей.
У реальному житті можуть існувати три діалектично суперечливих варіанти взаємин громадянського суспільства і держави:
Громадянське суспільство придушується державою. І, як наслідок цього, виникає тоталітарний режим.
Держава виконує волю громадянського суспільства, діє в рамках права, як правова держава. Тоді виникає демократичний режим.
Існує хитка рівновага між громадянським суспільством і державою і тоді виникають авторитарні режими різного ступеня твердості.
Чим більш розвинуте громадянське суспільство, тим більшим є підстави для демократичних режимів. І, навпаки, чим менше розвинуте громадянське суспільство, тим більш ймовірне існування авторитарних і тоталітарних режимів.
Громадянське суспільство – це таке суспільство, у якому різні по своїй природі об’єднання громадян (партії, союзи, профспілки, кооперативи, групи) здійснюють зв’язок між людиною і державою і не дозволяють останній узурпувати особистість. Тобто при наявності громадянського суспільства, уряд – це лише один елемент, що співіснує з різними інститутами, партіями, асоціаціями й ін.
Уся ця розмаїтість є плюралізмом, який припускає, що багато організацій і інститути демократичного суспільства не залежать від влади для свого існування, законності й авторитету. При існуванні громадянського суспільства держава виступає виразником компромісу різних сил у суспільстві. Економічною основою громадянського суспільства є право на приватну власність. У противному випадку створюється ситуація, коли кожен громадянин змушений служити державі на тих умовах, що йому диктує державна влада.
По суті справи, інтереси меншостей у громадянському суспільстві виражають різні соціальні, політичні, культурні та інші союзи, групи, блоки, партії. Вони можуть бути як державними, так і незалежними. Це дозволяє окремим людям здійснювати свої права й обов’язки громадян демократичного суспільства. За допомогою участі в цих організаціях різноманітними способами можна впливати на прийняття політичних рішень.
Громадянське суспільство існує і функціонує в суперечливій єдності з державою. При демократичному режимі воно взаємодіє з державою, при тоталітарному – перебуває в пасивній чи активній опозиції до держави.
Життєдіяльність у громадянському суспільстві базується на принципі координації, на відміну від державного апарату, що побудований на основі принципу субординації [60, 64].
3.3 Напрями формування громадянського суспільства в Україні
Особливість нинішньої ситуації в Україні полягає в тому, що елементи і блоки громадянського суспільства мають бути створені багато в чому заново. Необхідно організовувати нові профспілки – спроби реформування колишніх, по суті державних, профспілок не привели до успіху. Потрібні також повноцінні підприємницькі об’єднання – ті, що існують сьогодні, або неефективні, або переслідують вузькі, що не включають інтереси всього суспільства, цілі. Виникають, зрозуміло, і інші “групи інтересів” – загальнонаціональні, регіональні і локальні. Так чи інакше, лише на основі взаємодії інтересів праці і капіталу стануть можливими й економічна модернізація, і створення демократичного (нехай на початку обмежено демократичного, близького до авторитарного) режиму держави, що змогла б стати арбітром у суперництві різних групових інтересів. Цей процес означає одночасно і становлення громадянського суспільства в Україні.
Можна виділити наступні напрямки формування громадянського суспільства в Україні:
створення економічного фундаменту на основі різноманіття форм власності і соціально-орієнтованої ринкової економіки;
формування нового типу держави,