Диференціальний метод дозволяє лише констатувати фактичну конкурентноспроможність аналізованої продукції або наявності в ній недоліків порівняно з товаром – аналогом. Він може використовуватися на всіх етапах життєвого циклу продукції, особливо при її порівнянні з гіпотетичним зразком. він не враховує впливу наперевагу споживача при виборі товару вагомості кожного параметру.

Комплексний метод оцінювання конкурентноспроможності ґрунтується на застосуванні комплексних (групових, узагальнених та інтегральних) показників або зіставленні питомих корисних ефектів аналізованої продукції й зразка. Груповий показник за нормативними параметрами обчислюється за формулою:

(2.2)

де Iнп – груповий показник конкурентноспроможості за нормативними параметрами;

qні – одиничний показник конкурентноспроможності за і – тим нормативним параметром.

Аналіз результатів: якщо хоча б один з показників дорівнює 0 (тобто продукція за яким несуть параметром не відповідає обов’язковій нормі), то груповий показник також дорівнює 0, що говорять про конкурентноспроможність товару на розглядуваному ринку.

Груповий показник за технічними параметрами ( крім нормативних) обчислюється за формулою:

(2.3)

де Ітп – груповий показник конкурентноспроможності за технічними параметрами;

qi – одиничний показник конкурентноспроможності за і тим технічним параметром;

аі – вагомість і-того параметра в загальному наборі з n технічних параметрів, що характеризують потребу;

n – число параметрів, що беруть участь в оцінюванні.

Аналіз результатів:

1. отриманий груповий показник Іт.п характеризує ступінь відповідності даного товару існуючої потреби по всьому набору технічних параметрів; чим він вищий тим у цілому повніше задовольняються запити споживачів4

2. основою для визначення вагомості кожного технічного параметра в загальному наборі є експертні оцінки, одержані за результатами ринкових досліджень, попитів споживачів, семінарів, виставок зразків.

3. У випадку труднощів, що виникають при проведенні ринкових досліджень, а також з метою спрощення розрахунків і проведення орієнтованих оцінювань з технічних параметрів може бути обрана найбільш вагома група або заснований комплексний параметр – корисний ефект, що надалі бере участь у порівнянні ( для підвищення точності оцінки необхідно враховувати вплив на його величину, ергономічних, естетичних, та екологічних параметрів).

Груповий показник за економічними параметрами обчислюють на підставі визначення повних витрат на споживача на придбання і споживання (експлуатацію) продукції.

Повні витрати споживача визначаються за формулою

(2.4)

де В – повні витрати споживача на придбання і споживання (експлуатацію) продукції.

Вс – одноразові витрати на придбання продукції;

Сі - середні сумарні витрати на експлуатацію продукції,

Т – термін служби,

і – рік один по одному.

При цьому,

(2.5)

де Сj – експлуатаційні витрати поj – тій статті;

n – кількість статей експлуатаційних витрат.

У тому випадку, якщо продукція може бути продана після експлуатації, повні витрати повинні бути зменшені на величину виторгу за неї ( відповідно показник для даної статті вводиться у формулу зі знаком мінус0

Груповий показник за економічними параметрами обчислюється за формулою:

Іе.п. = В/Вз (2.6)

де Іе.п – груповий показник по економічних параметрах:;

В, Вз – повні витрати споживача відповідно по оцінюваній продукції й зразку.

Формули (2.4) і (2.6) не враховують коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року, тому що відносини повних витрат деякою мірою компенсує вплив коефіцієнта приведення на величину Іе.п.

Якщо необхідно обчислити коефіцієнт приведення експлуатаційних витрат, то формули приймають вигляду:

(2.7)

Відповідно розрахунок групового показника за економічними параметрами проводиться за формулою :

(2.8)

де Іе.п – груповий показник за економічними параметрами;

В, Вз – одноразові витрати на придбання відповідно до аналізованої продукції й зразка;

Сі, Сіз – сумарні витрати на експлуатацію або споживання відповідно до аналізованої продукції й зразка в і – тому році;

Т – термін служби товару;

аі – коефіцієнт приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року.

Величина терміну служби для виробів промислового призначення приймається рівною амортизаційному періоду. Для продукції споживчого призначення термін служби повинен оцінюватися на підставі відомостей про фактичні терміни служби аналогічних виробів, а також швидкості морального старіння товарів даного класу.

інтегральний показник обчислюється за формулою:

(2.9)

де К інтегральний показник конкурентноспрооможності аналізованої продукції щодо виробу зразка.

Аналіз результатів. За змістом показник К відображає розходження між порівняльною продукцією в споживчому ефекті, що доводиться на одиницю витрат покупця по придбанню й споживанню виробу.

Якщо К<1, то розглянутий товар поступається зразку за конкурентноспроможність, а якщо К>1, то перевищує, при рівній конкурентноспроможності К=1.

якщо аналіз проводиться по деяких зразках, інтегральний показник конкурентноспроможності продукції по обраній групі аналогів може бути розрахований, як сума середніх показників по кожному окремому зразку:

(2.10)

де Ксер - інтегральний показник конкурентноспроможності продукції щодо групи зразків;

Кі – показник конкурентноспоможності відносно і- того зразка

Ri – вагомість і-того зразка в групі аналогів;

N – кількість аналогів.

Змішаний метод оцінювання являє собою поєднання диференційного й комплексного методів. при змішаному методі оцінювання конкурентноспоможності використовується частина параметрів, розрахованих диференціальним методом частина параметрів розрахована комплексним методом.

Для багато номенклатурної продукції пропонується визначити інтегральний показник конкурентноспроможності, з погляду маркетингового підходу, за формулою:

(2.11)

де Імн.п – інтегральний показник конкурентноспроможності аналізованої продукції щодо виробу – зразка;

- нормативно – коню’юктурний коефіцієнт, що враховує відповідність параметрам, дотримання авторських прав і законодавчих рамок.

Іт.п – груповий показник технічних параметрів продукції;

І е.п - груповий показник економічних параметрів продукції;

f (t) – часовий фактор;

f (s) – стимулюючий фактор.

Нормативно – коню’юктурний коефіцієнт за нормативними параметрами обчислюють за формулою:

(2.12)

де qni – одиничний показник конкурентноспроможності за і – тим нормативним параметром;

Часовий фактор f (t) відображає залежність рівня конкурентноспроможності від життєвого циклу товару, зміни переваг споживачів у випадку появи