3 | Економія електроенергії на помел цементу в рік | Е | тис квт | 0 | 176,82

4 | Ціна 1 квт електроенергії | ц1,2 | грн. | 0,21 | 0,21

5 | Економія питомих витрат електрон на 1 тн ПЦ ІІ | е | квт/тн | 0 | 1,90

6 | Економія питомих витрат клінкеру | н1 | кг/тн | 0 | 0,0193

7 | Собівартість 1 тн клінкеру | з1,2 | тис.грн. | 114,9 | 114,9

8 | Ввід інтенсифікатора помелу (золи) | н2 | тис.грн. | 0 | 0,0193

9 | Ціна інтенсифікатора помелу (золи) | Цз | тис.грн. | 15 | 15

10 | Сума умовно – постійні витрати на помел цементу | У | тис грн | 656,069 | 656,069

11 | Умовно – постійні витрати на 1 тн | у | грн. | 7,43 | 7,05

12 | Собівартість 1 тн ПЦ ІІ | С1.2 | грн. | 117,410 | 114,7

13 | Капітальні витрати на введення разові | К | тис грн | 0 | 11,5

14 | Питомі капітальні витрати на 1 тн | к1,2 | грн. | 0,0000 | 0,1235

15 | Сума річного економічного ефекту (прибуток) | Пр | тис грн | 0 | 240,85

Впровадження пропозиції приводить до зниження собівартості без зміни ціни реалізації, а тому прибуток (рік) розрахункового періоду визначається за формулою

Пр =[ (С1-С2)+(к1-к2)]*АН (4.3)

Пр = :[(117,410 – 114,7) + (0,1235)]*93118

Пр = 240849,7 гривень

С2 = С1-е*ц-н1,2*(з1,2-Цз)-(у1-у2) (4.4)

С2 = 114,70

Даний захід дозволяє збільшити продуктивність цементного млина на 10%, відповідно собівартість знизиться на 114,7 тис. грн, а сума річного економічного ефекту становитиме 240,8 тис. Грн

Отже, запропоновані заходи, щодо збільшення продутивності млина і печі, дозволяють покращити умови праці робітників, збільшити коефіцієнти готовності і придатності обладнання, збільшити обсяг випуску продукції, зменшити тривалість виробничого циклу, а основне знизити собівартість виготовленої продукції – це багатофакторна, комплексна задача, яка охоплює практично всю виробничу і обслуговуючу сфери діяльності підприємства.

Впровадження запропонованих заходів дозволить скоротити тривалість підготовчо – заключних робіт. За рахунок економічної ефективності збільшення продуктивності цементного млина № 1 та печі № 3, зменшиться тривалість основної частини виробничими циклу. Ці заходи впливають економію часу , оскільки вони дозволяють збільшити просування предметів праці по різних стадіях виробництва із завантаженням обладнання та використанням робочого часу, забезпечити коротший шлях проходження предметів по всіх стадіях та операціях виробничого процесу.

Вирішальною умовою зниження собівартості служить безупинний технічний прогрес. Впровадження нової техніки, комплексна механізація й автоматизація виробничих процесів, вдосконалення технології, впровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити собівартість продукції.

Серйозним резервом зниження собівартості продукції є розширення спеціалізації і кооперування. На спеціалізованих підприємствах з масово потоковим виробництвом собівартість продукції значно нижче, ніж на підприємствах що виробляють цю же продукцію в невеликих кількостях. Розвиток спеціалізації вимагає встановлення і найбільш раціональних кооперованих зв’язків між підприємствами.

Зниження собівартості продукції забезпечується насамперед за рахунок підвищення продуктивності праці. З ростом продуктивності праці скорочуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі собівартості.

Основною умовою зниження витрат сировини і матеріалів на виробництво одиниці продукції є поліпшення конструкцій виробів і удосконалення технології виробництва, використання прогресивних видів матеріалів, впровадження технічно-обгрунтованих норм витрат матеріальних цінностей.

Скорочення витрат на обслуговування виробництва і управління також знижує собівартість продукції. Розмір цих витрат на одиницю продукції залежить не тільки від обсягу випуску продукції. Розмір цих витрат на одиницю продукції залежить не тільки від обсягу випуску продукції, але і від їхньої абсолютної суми. Чим менша сума цехових і загальнозаводських витрат у цілому по підприємству, тим за інших рівних умов нижче собівартість кожного виробу.

Значні резерви зниження собівартості укладені в скорочені витрат від браку і інших непродуктивних витрат. Вивчення причин браку, виявлення його винуватці дають можливість здійснити заходи щодо ліквідації втрат від браку, скороченню і найбільш раціональному використанню відходів виробництва.

Зниження собівартості планується по двох показниках: по порівняльній товарній продукції, по витратах на 1 грн. товарної продукції, якщо в загальному обсязі випуску питома вага порівнянної з попереднім роком продукції невелика. До порівнянної товарної продукції відносять усі її види, вироблені на даному підприємстві в попередньому періоді в масовому чи серійному порядку.

Плановий розмір зниження собівартості визначається за методикою наведеного в розділі 2 дипломної роботи

Таблиця 3.7 - Показники для розрахунку зниження собівартості продукції за 2007 рік

Показники | Дані для розрахунку

Абсолютна економія від зниження собівартості порівнянної товарної продукції,тис.грн | 10367

Плановий випуск порівнянної товарної продукції по собівартості звітнього періоду,тис.грн | 15956

Плановий випуск порівнянної товарної продукції по собівартості планового періоду,тис.грн | 12674

Число видів порівняної товарної продукції | 5

Витрати на 1 грн. товарної продукції у звітньому періоді,грн | 1,11

Витрати на 1 грн. товарної продукції в плановому періоді,грн | 1,08

Вартість товарної продукції в плановому періоді грн | 20348

Таблиця 3.7 –Результати розрахунку показників зниження собівартості

Показники | Дані для розрахунку

Абсолютний розмір економії,грн | 3282

Відсоток зниження собівартості продукції, % | 20,57

Абсотютна економія зниження собівартості товарної продукції , тис.грн. | 6.10

Відсоток зниження витрат на 1 грн. товарної продукції, % | 2,7

Собівартість продукції є якісним показником, що характеризує виробничо-господарську діяльність виробничого об’єднання, підприємства. На основі розрахованих показників, абсолютний розмір економії становить 3282 грн., відсоток зниження собівартості продукції становить 20,57%, абсолютна економія зниження собівартості товарної продукції – 6,10