Відділ збуту готової продукції забезпечує своєчасне відвантаження готової продукції, виконує план по реалізації продукції.

Організаційно – виробнича структура ВАТ „Івано – Франківськцемент”

представлена на рисунку 1.1

Рисунок 1.1 – Організаційно – виробнича структура підприємства

ВАТ „Івано – Франківськцемент”

Отже, описана в даному розділі організаційно – виробнича структура підприємства показала взаємовигідне розташування цехів та дільниць, також структура показала нормальне функціонування ВАТ „Івано-Франківськцемент” та відповідає вимогам технології.

2 Теоретико-методологічні основи управління витратами для підвищення конкурентноспроможності підприємства

2.1 Економічна сутність витрат та їх класифікація.

Економічне розуміння витрат базується на проблемі обмеженості ресурсів і можливості їхнього альтернативного використання. Застосування ресурсів у одному виробничому процесі виключає можливість їхнього використання за іншим призначенням. Наприклад, деревина, використовувана в будівельній справі, не може бути застосована, скажімо, у виробництві меблів, сірників і інших товарів. Вибір конкретних ресурсів для виробництва якогось товару означає неможливість виробництва альтернативного товару. Економічні витрати будь-якого ресурсу, що застосовується у виробничому процесі, рівні його цінності при найкращому з усіх можливих варіантів використання.

Згідно з позицій стандартів бухгалтерського обліку до виробничих витрат варто відносити всі реальні, фактичні витрати, що здійснюються в грошовій формі. Такими можуть бути: заробітна плата робітників; плата за оренду будинків, споруджень, верстатів, устаткування; оплата транспортних витрат; оплата послуг банків, страхових компаній і т.д.

З позицій економічного підходу до витрат виробництва варто відносити не тільки фактичні витрати, здійснювані в грошовій формі, але і не оплачувані фірмою витрати, витрати, пов'язані з упущеною можливістю самого оптимального застосування своїх ресурсів.

І бухгалтери, і економісти включають у свої розрахунки фактичні витрати (заробітна плата робітників, оклади службовців, оренда приміщень та вартість матеріалів). Для бухгалтерів фактичні витрати важливі, оскільки вони включають прямі виплати підприємства іншим юридичним особам, з якими воно має справу. Ці витрати повинні знати і економісти, фактичні витрати це ті кошти, які могли би бути використанні десь в іншому місці з більшою ефективністю.

В переважній більшості випадків альтернативне використання коштів є прихованим. Тому досить важливо вміти визначити, в якому напрямку використовувати наявні грошові фонди підприємства для прийняття правильних економічних рішень. Для безповоротних витрат стверджується протилежне твердження—вони звичайно фактичні, проте, приймаючи рішення, їх треба завжди ігнорувати. Безповоротні витрати—це ті витрати, які вже зроблені і які неможливо повернути назад. Оскільки їх неможливо повернути назад, вони не повинні чинити жодного впливу на процес прийняття фірмою рішень.

Основним напрямком діяльності кожної комерційної організації є отримання максимального прибутку. Припустимо, що підприємство-виробник закуповує усі фактори виробництва (сировину, устаткування, робочу силу, і т.д.) і перетворює їх у кінцевий продукт призначений для продажу. Кількість товару, що буде продаватися на ринку залежить від рівня витрат, які фірма здійснила протягом усього виробничого циклу, і реального попиту на готову продукцію (ціна, за якою товар буде продаватися). З цього можна зробити висновок, що розмір витрат виробництва є однією з умов успіху на ринку, оскільки, чим менші витрати виробництва, тим більший прибуток отримує підприємство з врахуванням рівня ринкових цін.

Витрати виробництва знаходять своє вираження в показниках собівартості продукції , що в грошовому виразі характеризує всі матеріальні витрати і витрати на оплату праці, необхідні для виробництва і реалізації продукції.

Проте до складу витрат підприємства входять не тільки ті, що пов'язані 3 купівлею ресурсів, крім них підприємство несе витрати на збут та просування продукції на ринок. Сюди відносяться витрати пов'язані з транспортуванням виробів споживачу, на проведення маркетингових досліджень та організацію реклами тощо. Виражені в грошовій формі вони являють собою витрати реалізації продукції.

Крім того підприємство сплачує податки, збори, робить відрахування в різноманітні цільові і позабюджетні фонди, що також відносяться на собівартість продукції. Сума витрат виробництва і реалізації, податків, зборів і обов'язкових відрахувань становить витрати підприємства або повну собівартість продукції.

У собівартість продукцій включаються:

· витрати на освоєння виробництва;

· витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і обумовлені технологічними й організаційними чинниками виробництва;

· витрати на оплату праці;

· витрати, пов'язані з використанням природної сировини;

· витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконалюванням технологій і організацією виробництва, а також з покращенням якості продукції;

· витрати, пов'язані з винахідницькою діяльністю, технічним удосконаленням і раціоналізаторськими пропозиціями;

· витрати на обслуговування виробничого процесу (поточний, середній і капітальний ремонти );

· витрати на забезпечення нормальних умов праці і техніки безпеки;

· витрати, що пов'язані з кадровою політикою підприємства;

· поточні витрати, пов'язані з утриманням і експлуатацією фондів природоохоронного призначення;

· витрати, пов'язані з процесом управління виробництвом;

· витрати по транспортуванню робітників до місця роботи;

· виплати, передбачені законодавством про працю (оплата відпусток, компенсацій і т.д.);

· відрахування на державне соціальне страхування і пенсійне забезпечення та у фонд зайнятості;

· відрахування на обов'язкове медичне страхування;

· платежі на страхування майна підприємств;

· витрати на оплату відсотків по короткострокових позичках банків, оплата банківських послуг;

· витрати на гарантійне обслуговування продукції;

· витрати, пов'язані зі збутом продукцій;

· витрати на відтворення основних виробничих фондів (амортизація);

· втрати від простоїв за внутрішньовиробничими причинами.

Розмір цих витрат залежить від цін на ресурси необхідних для виробництва товару, а також від технологій їхнього використання. Ціна, за якою купляються ресурси, не залежить від фірми-виробника. Вона визначається взаємодією попиту і пропозиції на ці ресурси. Отже, для підприємця є дуже важливим технологічний аспект формування витрат виробництва, що визначає, з одного боку, кількість ресурсів, що залучаються, та якість їхнього використання, з іншого. Причому, підприємство