Бухгалтерсько-судова експертиза та її завдання

Чинне законодавство містить багато нормативно-правових актів, які так чи інакше стосуються питань проведення експертиз усіх видів. Експертизи є одним зі способів досліджен-ня, за допомогою яких з’ясовуються об’єктивні обставини здійс-нення тих чи тих дій у конкретних справах.
Порядок призначення судової експертизи визначений Кримі-нально-процесуальним, Цивільно-процесуальним та Господарсь-ко-процесуальним кодексами України, Законом України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-ХІІ (див. дод. 1), Ін-струкцією про призначення та проведення судових експертиз, за-твердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705, та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
З ухваленням даних нормативно-правових актів підвищилась роль судової експертизи в системі судочинства.
Експертиза — це дослідження будь-якого питання обізнаною особою-експертом (від лат. expertus — досвідчений). Вона при-значається у випадках, коли для розв’язання певних питань під час провадження у справі потрібні наукові, технічні або інші спе-ціальні знання (ст. 75 КПК України, ст. 57 ЦПК України, ст. 41 ГПК України). Такі експертизи дістали назву судових, оскільки виконуються за призначенням судових органів, органів попере-днього слідства чи прокуратури. Випадки, коли призначення екс-пертизи у кримінальних справах є обов’язковим, перелічені в ст. 76 КПК України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» «…судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які мі-стять інформацію про обставини справи, що перебуває у прова-дженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду».
Наведене формулювання має суттєві недоліки, а саме:
воно не розкриває поняття «експерт»;
ставить дослідження експерта у залежність від початку про-вадження справи відповідних органів чи суду.
Закон України «Про судову експертизу» регламентує тільки загальні гарантії, права та обов’язки експерта в процесі.
Експерт — фахівець, який здійснює експертизу.
Експертиза є самостійною процесуальною формою отримання нових і перевірки (уточнення) наявних речових доказів.
Судова експертиза відрізняється від експертиз, що здійсню-ються в інших сферах діяльності, за такими ознаками:
1. Дотримання спеціальних процесуальних норм, що визна-чають права та обов’язки експерта і суб’єкта, яким призначено експертизу.
2. Правила підготовки матеріалів для експертизи, її призна-чення і проведення.
3. Провадження дослідження, яке ґрунтується на використан-ні спеціальних знань з різних галузей народного господарства.
4. Надання висновків, що мають силу джерела доказів.
Основним нормативно-правовим документом, що регламентує правоохоронну діяльність та її зв’язок із судовими експертизами, є Конституція України, яка передбачає:
Стаття 60
* Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпоря-дження чи накази.
* За видання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Стаття 61
* Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відпо-відальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
* Юридична відповідальність особи має індивідуальний ха-рактер.
Стаття 62
* Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не мо-же бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним ви-роком суду.
* Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
* У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідстав-ним засудженням.
Стаття 63
* Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
В обґрунтуванні юридичної відповідальності окремих фізич-них та юридичних осіб судова експертиза відіграє важливу роль. Вона здійснюється на принципах законності, незалежності, об’єктивності та повноти дослідження. В експертних установах України проводяться види експертиз (класифікація за галузями знань), які передбачені Ін-струкцією про призначення та проведення судової експертизи, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, а саме:
криміналістична (почеркознавча, авторознавча, технічна експертиза документів, фототехнічна, технічна експертиза мате-ріалів і засобів відеозвукозапису, портретна, трасологічна, баліс-тична, вибухових пристроїв, вибухових речовин і продуктів ви-буху, матеріалів і речовин);
ґрунтознавча;
біологічна;
інженерно-технічна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, пожежно-технічна, будівельно-технічна);
економічна, у т. ч. бухгалтерська;
товарознавча, у т. ч. автотоварознавча;
комп’ютерної техніки та програмних продуктів;
психологічна.
З розвитком науки, появою нових технологій, зміною соціаль-них умов життя суспільства галузі дослідження судової експер-тизи поступово розширюються.
Єдиної класифікації судових експертиз ані в теорії, ані на практиці поки що немає. Принципову схему класифікації судових експертиз за організаційними, процесуальними ознаками та за видами наведено на рис. 2.1.
Первинною є експертиза, під час проведення якої об’єкт досліджується вперше. Проведення первинної експертизи перед-бачає виконання всіх потрібних заходів для підготовки та прийняття рішень щодо об’єкта експертизи. Первинна експертиза є основним видом експертизи.
Основною є експертиза, яка повністю вирішує всі завдання, поставлені перед нею відносно справи, що розслідується.
Повторна експертиза призначається в разі порушення вста-новлених вимог і правил під час проведення первинної експерти-зи на вимогу замовника експертизи за наявності його обґрунто-ваних претензій до висновку первинної експертизи, а саме: коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з його недо-статньою обґрунтованістю, або з тим, що висновки експертизи су-перечать іншим матеріалам справи, а також за наявності істотно-го порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визна-ватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав звинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призна-чення повторної експертизи зазначаються обставини, які викли-кають