гуманізація взаємин усіх учасників реабілітаційно – виховного процесу – визнання права дитина на свободу, на соціальний захист;

психологізація реабілітаційно - виховного процесу – центром має стати дитина з її складним світом думок, почуттів;ї

індивідуалізації та диференціації – врахування рівнів фізичного, психологічного, соціального та духовного розвитку учнів;

врахування інтересів та потреб дитини – вивчення запитів, інтересів учнів[20,с.25].

2.2. Методики роботи, які використовуються для дітей – сиріт та дітей позбавлених батьківської опіки.

Вибір практичних методів роботи з дітьми-сиротами та дітьми, які залишилися без піклування батьків залежить від:

віку дітей;

форми виховання дітей (колективної, групової, індивідуальної), що здійснюється в межах: інституційних закладів(будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати тощо); дитячих будинків сімейного типу; прийомних сімей; сімей опікунів та усиновителів.

осіб та організацій, які працюють з цією групою дітей.

Методи роботи із запобігання дитячій бездоглядності та інституціоналізації дітей спираються на ідею надання допомоги за місцем проживання як дітям, так і їхнім батькам. Серед цих методів можна відзначити такі, як:

планування родинно-статевого виховання, роз’яснювальна та просвітницька робота серед молоді щодо запобігання небажаній вагітності;

запобігання відмові від дітей та відправлення їх у державні заклади – підтримка та підготовка молодих батьків, матеріальна підтримка батьків, компанії щодо боротьби зі зловживання алкоголем, просвітництво, спрямоване на прийняття дітей з особливими потребами та надання послуг дітям з фізичними і психічними вадами;

реінтеграція кровної – біологічної родини – надання послуг щодо возз’єднання та реабілітації сім’ї [35,с.12].

Важливим напрямом соціальної роботи з дітьми, які залишились без піклування батьків, є участь соціальних працівників у підтримці сімейних форм опіки, зокрема, залучення потенційних прийомних батьків, їх підготовка та навчання, допомога в оформленні документів, соціальний супровід прийомних сімей, а також дитяча будинків сімейного типу [34,с.22].

Такий супровід може включити: методичну підтримку у вихованні дітей, психологічну підтримку прийомних батьків та батьків – вихователів, сприяння у створенні груп взаємодопомоги таких батьків, у деяких випадках – забезпечення юридичного консультування, організацію задоволення побутових потреб тощо [40,с.77- 78].

Оскільки в нашій країні значна кількість таких дітей потрапляє до державних закладів опіки, виділимо низку методів роботи з вихованцями інтернат них закладів. Так , у роботі з дітьми молодшого шкільного віку, які залишилися без піклування , одним з важливих методів роботи є ігрова терапія, тобто вільна чи керована гра, яка справляє терапевтичний вплив на дитину, оскільки:

гра є природним середовищем для самовираження дитини;

те, що дитина програє, символізує її емоції і страхи;

несвідомо дитина виражає емоціями у грі те, що згодом може усвідомити;

гра допомагає фахівцю більше дізнатися про історію життя дитини [4,с.95].

Ще одним важливим методом роботи є казкотерапія, під час якої дітям пропонується вигадати та зіграти власну казку, що активізує уяву дітей, допомагає виявляти думки та почуття.

Арт – терапія як метод роботи передбачає здійснення корекційного впливу на дитину шляхом використання мистецтва як символічної діяльності.

Робота за моделлю «Старший брат/сестра» - індивідуальна робота з вихованцями інтернат них закладів, спрямована передусім на реалізацію індивідуальних потреб конкретної дитини у спілкуванні зі старшим товаришем. За моделлю пропонуються такі завдання, як сприяння розвитку у пізнавальної активності, поліпшення комунікативних навичок дитини, навичок поведінки у громадських місцях, ознайомлення з роботою різних закладів , підтримка творчих ухилів дитини [14,с.14].

Індивідуальна підтримка залежить від того, де перебуває дитина-сирота. Вона виходить з оцінювання соціальним працівником або командою фахівців потреб конкретної дитини, надання підтримки та відстеження змін.

Ще одна форма роботи – «дозвілля вихідного дня» полягає у формуванні уявлень дітей про пізнавальні об’єкти, які існують за межами інтернату, шляхом організації тематичних прогулянок, екскурсій, розваг. Цю діяльність можна здійснювати силами залучених волонтерів під керівництвом соціальних працівників [14,с.63].

Серед інших форм роботи можна назвати: телефон довіри, оформлення дитини до прийомної сім’ї, оформлення до дитячого будинку сімейного типу.

Моделі роботи з дітьми – сиротами старшого шкільного віку, передовсім тими, що перебувають у державних закладах:

консультування;

тренінгова робота;

практичні заняття з вирішення побутових проблем, ведення домашнього господарства;

профорієнтаційні заняття;

оформлення у прийомні сім’ї та тимчасове перебування;

індивідуальний соціальний супровід;

представництво інтересів;

телефон довіри;

клуб взаємодопомоги.

Зупинімося детальніше на таких формах роботи, як тренінг та соціальний супровід.

Тренінгові робота має на меті здійснення впливу на поліпшення практичних навичок, пов’язаних з життям старшокласників за межами інтернату.

По завершенні програми варто забезпечити старшокласників інформаційними посібниками, які містять витяги з тренінгових занять, та проінформувати їх про можливості отримання підтримки по вибутті з інтернатного закладу.

За законом України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» соціальний супровід – це «робота, спрямована на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів , збереження, підвищення їх соціального статусу.

Соціальні працівники, вдаючись до такої форми роботи, можуть виконувати різні ролі, а саме:

брокерів соціальних послуг (створення інформаційного банку даних про фактичні й потенційні можливості різноманітних державних та недержавних установ, соціальних служб);

керуючих справами клієнта (складання плану посередницьких послуг);

захисників прав та інтересів (зацікавлене посередництво від імені клієнта чи групи під час відстоювання їхніх прав на одержання послуг, ресурсів, допомоги у відповід7них державних або інших установах[26,с.26].

Основною формою догляду за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківської піклування, в Україні й досі вважають заклади державної системи інтернатного типу.

ВИСНОВОК ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ

Дуже важливим у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування є спеціально підібрані методи і методики роботи, які використовуються для кращої соціалізації таких груп дітей.

Важливим напрямом соціальної роботи з дітьми, які залишилися без піклування батьків, є участь соціальних працівників у підтримці сімейних форм