УДК

СЕЗОННІ ТА ВІКОВІ ОСБЛИВОСТІ ЛЕЙКОЦИТІВ ПЕРИФЕРІЙНОЇ КРОВІ КОРОПА CYPRINUS CARPIO L.

ВСТУП

Відомо, що імунна відповідь є комплексом реакцій, спрямованих на відновлення цілісності внутрішнього середовища організму після дії чужорідних агентів молекулярної, надмолекулярної і клітинної організації, а також на знищення власних змінених клітин або їх продуктів. Імунні реакції включають розпізнавання “чужого”, видалення його і запам'ятовування. У риб є всі необхідні для розвитку імунної відповіді елементи, що властиві вищим хребетним, проте середовище життя визначає характерні особливості імунітету водних тварин.

Показники імунологічних параметрів риб являються чутливими біомаркерами, серед яких стан лейкоцитів периферійної крові посідає одне з чільних місць.

Дані літератури стосовно особливостей складу периферійної крові риб вказують на суттєві сезонні, вікові і навіть статеві особливості [1]. Склад периферійної крові значно коливається в межах виду, на що вказують більшість авторів [2]. Деякі автори встановили сезонні коливання [3], інші автори це заперечують [1]. В зв’язку з цим метою нашої роботи було вивчення морфологічних особливостей лейкоцитів периферійної крові коропа в залежності від сезону та віку.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

В роботі використовували рибу, виловлену з штучних водойм Прикарпаття. Дослідження проводили на Cyprinus carpio в осінній, зимовий, весняний та літній періоди у однорічних та дворічних особин (кількість однорічних особин – 29, кількість препаратів – 58, кількість дворічних особин – 29, кількість препаратів – 58).

Із хвостової артерії кров забирали за допомогою шприца. Прокол проводили в місці перетинання середньої (бічної) горизонтальної і вертикальної лінії, що йде від передньої частини анального плавника. Невелику краплю крові наносили на край предметного скла для виготовлення тонкого мазка крові. Після висушування мазків проводили фіксацію й фарбування препаратів. Як фіксатор використовували еозин за Май-Грюнвальдом. Фарбування проводили азур-еозином за Романовським. Фарбування, як і фіксацію препаратів, варто робити відразу після виготовлення й просушки мазка. Необхідно зазначити, що при фарбуванні препаратів крові велике значення має якість води. Добре пофарбовані мазки виходять тільки в тому випадку, коли реакція води буде нейтральної або слаболужною.

Мікроскопіювання пофарбованих препаратів здійснювали під звичайним оптичним мікроскопом Leitz із застосуванням імерсійного об'єктиву. Збільшення 1600. Для підрахунку лейкоцитарної формули крові використовували одинадцятиклавішну рахункову машинку. Підрахунок формених елементів крові починали із середини мазка. Предметне скло пересували поступово: то у вертикальному, то в горизонтальному напрямках. Усього на мазку підраховували двісті клітин білої крові. Форменні елементи крові диференціювали залежно від їхньої приналежності до тих або інших груп клітин. Після цього обчислювали відсотковий вміст клітин.

Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп’ютерної програми «MYNOVA». Дані представлені як середнє ± похибка середньої. Для знаходження вірогідної відмінності між досліджуваними групами використовували t-тест Стьюдента»[5].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Успішний розвиток рибного господарства у нас в країні пов'язаний з вирощуванням традиційного об’єкту розведення – коропа, який вражається багатьма інфекційними, інвазійними і незаразними хворобами. Тому для оцінки фізіологічного стану риб і при діагностиці захворювань необхідно знати картину крові за нормальних умов існування [4].

Характерною особливістю крові риб є те, що у них в периферійній крові поряд із зрілими лейкоцитами знаходяться і молоді форми лейкоцитів, які відрізняються за величиною, формою і будовою ядер, за кількістю цитоплазми і наявністю зернистості в них, за здатністю зафарбовуватися кислими і основними барвниками.

В крові коропа розрізняють 7 груп лейкоцитів на різних стадіях цитогенезу: 5 груп гранулоцитів – нейтрофіли, еозинофіли, псевдоеозинофіли, базофіли, псевдобазофіли і 2 групи агранулоцитів – моноцити і лімфоцити. Крім того у крові зустрічаються бластні форми: гемоцитобласти, мієлобласти, промієлоцити, мієлоцити і метамієлоцити. Як видно, в імунній системі риб представлені всі типи клітин, що беруть участь в імунних реакціях у вищих хребетних тварин.

Нами досліджено препарати мазків периферійної крові коропа однорічних і дворічних особин в усі пори року. Як свідчать результати досліджень (рис. 1, 2), в осінній та зимовий період в периферійній крові зустрічаються не всі перехідні форми лейкоцитів.

З опрацьованих препаратів периферійної кров гемоцитобласти зустрічалися в однорічних та дворічних коропів восени, а зимою зникали. Інші бластні форми однорічних особин – мієлобласти, промієлоцити, мієлоцити присутні в периферійній крові восени, однак не виявлено метамієлоцитів. Зимою ж були виявлені метамієлоцити в однорічних коропів, проте зникли мієлобласти. Що стосується дворічних особин, то восени в периферійній крові знайдено мієлоцити та метамієлоцити, а в зимовий період – мієлобласти та метамієлоцити.

Навесні та влітку спостерігається відсутність більшості бластних форм в крові. Зустрічаються лише мієлоцити та метамієлоцити в подібних кількостях в одно- та дворічних особин (рис. 1, 2).

Серед гранулоцитів риб переважають нейтрофіли. Ці клітини одними з перших потрапляють в уражені бактеріями тканини, вони завжди багаточислені в зоні запалення. Їх основна функція – виділення речовин, що, по-перше, залучають у зону запалення інші клітини і, по-друге, сприяють елімінації бактерій (Verburg-van Kemenade et al., 1994). Крім того, у вогнищі запалення нейтрофіли виявляють слабку фагоцитарну активність. Серед клітин нейтрофільного ряду незалежно від сезону, в який проводились дослідження спостерігалась закономірність: з віком кількість паличкоядерних нейтрофілів зростала, а сегментоядерних – знижувалась.

Що стосується еозинофілів, то типових еозинофілів в обидві пори року нами виявлено не було. Це підтверджується літературними даними [2].

Кількість базофілів у коропів з віком істотно відрізняється, причому в однорічних коропів восени їх у 2,5 рази більше, ніж зимою; у дворічних коропів спостерігається зворотна закономірність (зимою базофілів у 2,7 рази більше, ніж восени).

Стосовно нейтрофілів, кількість паличкоядерних клітин навесні та влітку не змінюється,