Вища освіта в Російській Федерації

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Вища освіта—один із необхідних компонентів розвитку цивілізованого демократичного суспільства.

Формування системи вищої освіти в Росії

Право громадян на освіту

Розділ 2. Організація навчального процесу у ВНЗ Російської Федерації

Професорсько-викладацький склад ВНЗ

Освітньо-кваліфікаційні рівні

Навчання студентів-іноземців

Розділ 3. Участь Росії в Болонському процесі

3.1. Основні напрямки реформування вищої освіти

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В інформаційну епоху чітко проявляється соціальна роль освіти як інтегральної цінності духовної культури. При цьому до освіти ставляться принципово нові соціально-економічні, духовно-моральні, культорологічні вимоги. І це зрозуміло, адже в такому динамічному інформаційному суспільстві люди, які не отримали відповідних знань і вмінь не будуть в ньому орієнтуватися. Саме такі жорсткі вимоги в суспільстві і роблять наше дослідження надзвичайно актуальним, адже, перш за все, ми повинні допомогти освіті нашої держави якомога швидше дійти до європейського рівня. В цій справі, звичайно ж, незамінним є досвід сусідніх держав, зокрема і Російської Федерації.

Вища освіта забезпечує фундаментальну, наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації [4, ст.42].

Сьогодні, на думку Ф.Г. Зиятдинової, посилюється значення освітньої політикии, яка здійснюється державою, і в соціології розглядається як частина соціальної політики. Освітня політика включає в себе стратегію і тактику діяльності в освітній сфері, засоби, форми і методи досягнення освітніх цілей і завдань [5, с.51].

Дуже важливо, що сьогодні навчальні заклади, наукові, науково-виробничі установи системи освіти, органи державного управління освітою мають право укладати договори про співробітництво, встановлювати прямі зв’язки із навчальними закладами, науковими установами системи освіти зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами. Це, безумовно, сприяє інтеграції освітньої системи, як Росії, так і України до Болонського процесу.

Метою нашого дослідження є з’ясування спільного і відмінного в сучасних системах вищої освіти України та Росії на шляху їхньої інтеграції до Болонського процесу.

Об’єктом дослідження виступає вища освіта загалом як необхідне явище будь-якого суспільства та деякі аспекти її реформування зокрема.

Предметом даної праці є ті нормативні акти, які регулюють становище вищої освіти на сьогоднішньому етапі, а також наукові та публіцистичні праці з даної тематики, які дадуть змогу якомога детальніше дослідити конкретні питання нашого дослідження.

Розділ 1. Вища освіта—один із необхідних компонентів розвитку цивілізованого демократичного суспільства

Болонський процес модернізації та інтеграції вищої освіти Європи поши-рився на її східні терени. Активну участь у впровадженні болонської системи освіти відіграють такі дві сусідні держави як Україна та Росія. Загалом вища освіта у цих двох вище зазначених країнах стикнулася з певними труднощами, що, звичайно, вимагає відповідної перебудови усієї системи вищої освіти та зміни освітніх орієнтирів.

На думку З.Н. Курлянд, метою вищого навчального закладу є підготовка спеціалістів вищої кваліфікації, здатних після здобуття відповідної освіти включитися у виробничу діяльність; вирішувати виробничі або наукові завдання і відповідати за їх вирішення [9, с.7].

Забезпечити фундаментальну наукову, професійну та загально-культурну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їхніх інтересів та здібностей, удосконалення наукової та професійної діяльності, перепідготовку й підвищення кваліфікації покликана вища школа [8, с.11].

1.1. Формування системи вищої освіти в Росії.

Проте, на нашу думку, перш за все, варто кілька слів присвятити процесу виникнення освітніх закладів у Росії. З історичних причин найстаріші заклади освіти Росії з'явилися у народів периферії імперії, а перші школи на території метрополії датуються Х-ХІ сторіччями (Псков і Новгород). Лише в 1687р. у Москві постав заклад вищої освіти - Слов'яно-греко-латинська академія. Потужний розвиток вищої освіти завдяки запрошенню великої кількості викладачів і науковців з Європи припадає на час царювання Петра І, коли за короткий період (1701-1716) виникло кілька вищих навчальних закладів (медичних, пушкарських, навігаційних, морських, інженерних тощо). Московський університет, що істотно випереджає інші університети країни, був організований зусиллями М. Ломоносова в 1755 p. [1, с.63].

Централізовану багаторівневу систему освіти в Росії було створено у XIX сторіччі, а її реформування та розширення припало на його другу половину і початок XX ст., коли в різних містах імперії виникло понад сто класичних і технічних університетів, закладів інших профілів (військових і педагогічних інститутів тощо).

Перші два десятиріччя після Другої світової війни вища освіта в Росії входила у трійку кращих у світі як за рівнем охоплення молоді, так і за змістом та якістю навчання. Як вважає Кремень, головні недоліки радянської системи освіти пов'язані з поєднанням надмірної централізації з екстремістською ідеологією та з «залишковим» фінансуванням освіти і неувагою до підтримки викладачів усіх рівнів [1, с.63].

З моменту проголошення своєї незалежності у серпні 1991 р. Росія проголосила демократизацію і деполітизацію головним напрямом освітньої політики, досягнувши па цьому шляху очевидних успіхів у швидкому розвитку недержавного сектора освіти, значних змін у структурі рівнів освіти, спрямованих на ліквідацію успадкованих недоліків і наближення якості та змісту освіти до визнаних світових і європейських стандартів.

На сьогодні в Росії налічується 541 цивільний і 89 військових ВНЗ; у недержавному секторі приватних і муніципальних ліцензованих закладів - 225 університетів, академій, інститутів, коледжів, тому загальна кількість студентів у Росії перевищила 3 млн. з навчанням за 89 напрямами і понад 400 спеціальностями [1, с.64]. Що ж до кількості російських студекнтів, які як і ми навчаються за спеціальністю “Юриспруденція”, то їх налічується 73 220 осіб