3. Поводьтеся так, щоб не зрадити очікувань тих, хто вас оточує.

4. Керуйте своїми та чужими емоціями і не давайте їм розгулятися в негативний бік.

5. Не поєднуйте людей із проблемами. Останні розв'язуйте конструктивно. Людина залишається, а її проблеми вирішуються, вони плинні.

6. Шукайте в інтересах спільне, а не відмінне. Знаходьте можливість задовольнити обопільні інтереси шляхом умілого розв'язання проблеми.

7. Переконуйте не своїм тиском, а своїми аргументами й добрими порадами.

8. За все, що діється, відповідальність беріть на себе. У такому разі, побачивши це, вам допоможуть члени колективу.

9. Шукайте не один, а багато аргументів для своєї правоти, співчувайте невдачам іншого.

10. Намагайтеся відчути мову партнера (чи щира вона, чи не тривожна тощо).

11. У спілкуванні з людьми будьте щирі, тоді людина вам повірить, разом легше знайти вихід із ситуації.

12. Висловлюйтеся зрозумілою мовою, враховуючи особливості індивіда (його статус, вік, освіту, здоров'я тощо).

13. Не слід плутати факти зі своїми поглядами на них, бо це образливо. Усім властиво оцінювати речі власним розумом.

14. Будьте терпимі до людей. Суперечність — це нормально, вона наведе вас на пошук шляхів виходу з проблеми.

Що важливо запам'ятати управлінцеві, державному службовцю або тому, хто претендує бути лідером*

Загальним розвитком і професіоналізмом керівник, управлінець має вивищуватися над середнім рівнем людей свого відділу чи колективу.*

Тримати дистанцію, але не ставати недосяжним, чужим, що часто трапляється з тими, хто незаслужено пішов "угору".*

Мудрий керівник не повинен тягнути на себе всі функції відділу чи колективу, а давати можливість творчості своїм колегам, залишаючи при цьому за собою статус головнокомандувача.*

Дуже важливо бути здатним до психологічного аналізу та самоаналізу, уміти й не боятися самокритично оцінювати вади свого характеру, помилки в спілкуванні, враховувати невикористані резерви й можливості, постійно виявляти волю до самовдосконалення. Часто вести із собою діалог самоконтролю — відповідності владній посаді.*

Пам'ятаймо, що про свою психіку, її резерви ми знаємо менше, ніж про те, що відбувається навколо нас. Необхідно вміти тверезо себе оцінити.

Психологічні бар'єри, які спонукають тривожність і внутрішньоособистісну конфліктність управлінця (державного службовця)*

Відсутність життєвої мети або нечітке її "бачення".*

Упередженість до себе.*

Страх перед ризиком, низька самооцінка.*

Відсутність ініціативи.*

Загальмованість мислення, нездатність відмовитися від хибних рішень.*

Слабка спроможність до самоаналізу й розуміння людей.*

Невміння планувати роботу.*

Залежність від авторитету, замкненість, ревне дотримання правил, без відхилень.*

Самовпевненість у своїх здібностях і знаннях.*

Бажання отримати швидку вигоду, нехтуючи перспективу.*

Зважання на вади інших, ігнорування своїх власних вад.*

У разі невдач — орієнтація на пошук винних та обставин без врахування своїх помилок.*

Надмірна обережність, страх показати себе з гіршого боку.*

Емоційна нестриманість, імпульсивність, агресивність.*

Нездатність прогнозувати поведінку інших людей, подій.*

Невміння робити висновки із невдач.*

Схильність до шкідливих звичок.*

Легковажність, поверхове бачення життєвих проблем, якими переймаються співробітники.*

Неорганізованість, залежність від ситуації, невміння доводити розпочату справу до кінця тощо.

Особистісний імідж управлінця (державного службовця)

Імідж кожної особистості впливає не тільки на те, як вас сприймає оточення, а й на те, як ви себе відчуваєте. Коли у вас гарний вигляд, ви відчуваєте себе впевнено. Коли поганий настрій, ви уникаєте можливості виділятися в колективі. Якщо ви професійно виконали завдання, вас відзначили, про це будуть знати в колективі, зростає ваш імідж. Процес зміцнення позитивного іміджу циклічний. Але заявка про себе в колективі є! Імідж потрібно створювати працею, культурою спілкування, зовнішнім виглядом (у межах міри).Китайський мудрець IV ст. до н. є. Лао Цзи говорив : "Надмірне бажання бути гарною робить людину вульгарною".

Багато талановитих людей не мали просування по службі через те, що не думали про імідж: меланхолійна зовнішність, неохайність, несмак в одязі, професійна некомпетентність — усе це руйнує образ діяльної особистості.

Повернімося до себе, подумаймо про те, що дасть можливість бути впевненим у власних силах, хто може для вас бути взірцем, з ким можна порадитися, як можна з "малого зробити велике" для власних і колективних благ. Словом, впливайте, корегуйте, управляйте собою і творіть свій позитивний імідж — а отже, й імідж колективу.

Таким чином, технологія створення іміджу державного службовця — справа складна, яка потребує великої праці особистості над собою.

Позитивний імідж має два боки: внутрішній й зовнішній.

Для формування позитивного іміджу політикові можна запропо-нувати такий алгоритм:*

визначити об’єктивні характеристики кандидата;*

виявити певні переваги і очікування аудиторії, риси і характерис-тики, якими, на думку аудиторії, має володіти кандидат, що пре-тендує на позитивний імідж;*

вивчити уявлення, що склалося в аудиторії про об’єкт, чий імідж потрібно сформувати;*

сконструювати імідж політичного лідера як відповідь на переваги й очікування аудиторії;*

розробити стратегію формування іміджу, тобто реалізувати сконструйовану модель;*

реалізувати стратегічний та оперативний плани;*

здійснювати контроль за реалізацією плану, вимірювати проміжні результати, коригувати за необхідності як модель, так і стратегії і дії щодо її втілення в життя;*

проводити моніторинг сформованого іміджу, діяльність на його підтримку і за необхідності модернізацію.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Карамушка Л. М. Психологія управління закладами середньої ос-віти. — К., 2000.

2. Карнеги Д. Как завоевать друзей и как оказывать влияние на лю-дей. — М., 1990.

3. Коломінський Н. Л. Психологія менеджменту в освіті (Соціально-психологічний аспект). — К., 2000.

4. Панченко Є. Г. Міжнародний менеджмент. — К., 1996.

5. Паркинсон С. Н., Рустомджи М. К. Искусство управления / Пер. с англ. К. Савельева. — М., 1999.

6. Пірен М. Конфлікт і управлінські ролі (соціо-психологічний ана-ліз). — К., 2000.

7. Форд Г. Моя жизнь, мои достижения: Пер. с англ. — М., 1989.

8. Фуллер Д. Управляй или подчиняйся: проверенная техника эффективного менеджмента: Пер. с англ. —