УДК 002+001.8

Л. Я. ФІЛІПОВА, І. В. ЗАХАРОВА

АНАЛІТИЧНА СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: УТОЧНЕННЯ СУТНОСТІ, ОЗНАК І ПРОЦЕСІВ

Розглядаються два аспекти інформаційно-аналітичної діяльності: аналітична й інформаційна. Уточнюються з позицій діяльнісного та процесного підходів поняття «аналітика» й «інформаційна аналітика», їх сутність та ознаки.

Ключові слова: інформаційно-аналітична діяльність, аналітика, інформаційна аналітика, аналітичні центри.

Рассматриваются два аспекта информационно-аналитической деятельности: аналитическая и информационная. Уточняются с позиций деятельностного и процессного подходов понятие «аналитика» и «информационная аналитика», их сущность и признаки.

Ключевые слова: информационно-аналитическая деятельность, аналитика, информационная аналитика, аналитические центры.

Two aspects of information and analytical activities are considered. The concept of «analyst» and «information analysts», their essence and characteristics are refined at the position of the activity and process approaches.

Key words: mformation and analytical activity, analyst, information analyst, analytical centres.

Активний розвиток інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД) у вітчизняних державних і комерційних установах набув ознак однієї з істотних тенденцій останнього часу. Її актуалізація зумовлена певними об'єктивними факторами: з одного боку — це демократизація соціального життя, розвиток ринкових відносин, легітимність, бурхливий розвиток підприємницької діяльності, а з іншого — пов'язане з ними підвищення значимості інтелектуальної складової при прийнятті рішень в управлінській та інших сферах суспільного життя, а також зростаючий потік інформації, необхідний для прийняття управлінських рішень і здійснення інших видів суспільної діяльності.

В останні роки набув широкого визнання соціальний статус ІАД, яке характеризується певними ознаками (інформованість суспільства про існування аналітики, визнання феномену аналітики як інструменту управління складними процесами, засоби розкриття сутності подій, що відбуваються, та в прогнозуванні їхнього подальшого розвитку, формування уявлення щодо професіонального аналітика як експерта, який має ексклюзивні знання). Відбуваються становлення професійного співтовариства аналітиків,

посилення відкритості ІАД, її результатів, суттєві структурні зміни аналітики, пов'язані з посиленням її професіоналізації та спеціалізації, поглибленням поділу праці. Стрімко здійснюється всебічна технологізація аналітичної діяльності, насичення сучасним програмно-комп'ютерним забезпеченням, евристичними методами пізнання.

Універсальність соціальної функції інформаційно-аналітичної діяльності та її субстрату (інформації) спричинили ефект мультидіяльнісного генезису інформаційних служб (підрозділів) у всіх сферах діяльності, де концентрувалися, перероблялися потужні інформаційні потоки з метою прийняття соціально значущих управлінських рішень [13].

Зазначені фактори визначили статус і спеціалізацію інформаційно- аналітичних центрів, яким належить проміжне становище між традиційними інформаційними службами та спеціалізованими науковими організаціями. Зі спеціалізованими науковими організаціями їх об'єднує те, що в процесі здійснення техніко-економічних досліджень вони досить часто виробляють нову, невідому суспільству інформацію. Основна ж відмінність між зазначеними службами полягає в тому, що предметом вивчення в традиційних дослідженнях є власне природні чи соціальні феномени, а результатом — формулювання законів їх існування, водночас предметом техніко- економічного чи інформаційного дослідження є відображена в документах інформація про ці феномени, а результатом — визначення інформаційної ситуації, рівня і перспектив розвитку тієї чи іншої проблеми [5].

Ці причини сприяли створенню центрів аналізу інформації, завдання яких полягало в постійному збиранні опублікованої та неопублікованої інформації з проблем, визнаних як важливі й довгострокові в масштабах держави, галузі чи окремої організації; відборі, аналізі, оцінюванні та класифікації даних відповідно до структури проблеми; забезпеченні цими даними зацікавлених користувачів і проведенні техніко-економічних досліджень, згідно з технічними завданнями основної фінансуючої організації.

До інформаційно-аналітичної інфраструктури належать як найдавніші винаходи людства (бібліотеки, архіви, бібліографічні служби), так і сучасніші реферативні служби, органи НТІ, новітні фірми, що розробляють електронні (зокрема, мережеві) інформаційні ресурси. Інформаційно- аналітичні служби (підрозділи) функціонують у структурі органів влади, міністерствах і відомствах, системі НТІ, органах ЗМІ, сфері бізнесу, при політичних партіях і рухах тощо. Загальною відмітною особливістю цих служб є їх органічна інтегрованість у відповідні сфери діяльності, функціональний і організаційний симбіоз з їх соціальними інститутами і конкретними організаціями. У діяльності зазначених аналітичних служб, покликаних здійснювати інформаційний супровід керування у відповідних сферах, найчіткіше виявляється інформаційно-допоміжна природа

інформаційної аналітики, що споріднює останню з іншими видами інфор- маційно-інфраструктурних, інформаційно-допоміжних служб, що традиційно впорядковують інформаційний простір, оптимізуючи і спрямовуючи рух інформаційних потоків, забезпечують збереження накопичених інформаційних ресурсів та ін.

Водночас інформаційна аналітика не є лише ще одним новим організаційним різновидом вищезазначених служб, її сутнісна, базова функція принципово відрізняється від тих завдань, що вирішують в інформаційному просторі ці служби. Ключовими серед цих завдань є насамперед: аналітичне перетворення інформації та її структурне впорядкування (інформаційний аналіз, узагальнення, згортання; консолідація великих інформаційних масивів у формі баз даних та їх поширення). Інформаційна аналітика, використовуючи всі можливості цих служб, активно оперуючи їх інформаційними продуктами і послугами, виконує, насамперед, завдання якісно- змістовного перетворення інформації, функціонально перетинаючись у цьому аспекті з науковою (виробництво нового знання) й управлінською (розробка варіантів рішень, сценаріїв) діяльністю.

Розмаїття тлумачень «інформаційно-аналітична робота», «інформаційна аналітика» в різних галузях, перш за все: у журналістиці, політології, економічній, фінансовій та банківській сферах тощо, спонукає авторів статті уточнити сутнісні характеристики, ознаки та процеси, які наявні в цій професійній галузі і є визначальними для фахівців власне інформаційної, інформаційно-документної сфери суспільної практики; відокремити суто самостійний складник — аналітичний напрям інформаційної діяльності — від інших, зокрема — від аналогічного напряму спорідненої бібліотечно- бібліографічної діяльності.

З'ясовуючи численні тлумачення змісту інформаційно-аналітичної діяльності і виявивши її двоїсту природу, зосередимося на її двох структурних аспектах: інформаційному й аналітичному для виявлення їх сутнісних особливостей