Водночас було б неправильно стверджувати, що соціалізація аналітики означає лише соціально позитивні процеси. Інструментальна спрямованість аналітики, що забезпечує прийняття управлінських рішень, розробку сценаріїв дій у складних соціальних обставинах, перетворює її на ефективну соціально-інформаційну технологію, яка надає змогу керувати різними сферами суспільства, маніпулювати людською свідомістю, формувати громадську думку, програмувати певні соціальні реакції.

Змісту поняття «інформаційна аналітика» властива певна конкретна грань обсягу поняття «аналітика», яка уособлює ставлення до інформації як до ресурсу, опанування засобів отримання, накопичення, зберігання, обробки та видачі інформації користувачеві. Становлення інформаційної аналітики як особливої галузі діяльності — інформаційно-аналітичної — відбувалося в досить стислі терміни, в обставинах максимальної інтенсифікації інформаційних процесів суспільства. Незважаючи на те, що інформаційно-аналітична діяльність застосовувалася здавна, її класифікація та точне визначення понині не сформовані. Російська дослідниця Н. А. Сляднєва надає таке її визначення: «Інформаційна аналітика займається виробництвом нового знання на основі переробки наявної інформації з метою оптимізації прийняття рішень. Сучасна інформаційна аналітика — складна комплексна діяльність, що основується як на природному інтелекті, так і на комп'ютерних технологіях оперування інформаційними масивами, методах математичного моделювання процесів тощо» [13]. Інформаційна аналітика виконує, насамперед, завдання якісно- змістовного перетворення інформації, функціонально перетинаючись у цьому плані з науковою (виробництво нового знання) й управлінською (розробка варіантів рішень, сценаріїв) діяльністю. Характер функціонального перетину (взаємодії) в системі «аналітика-наука» можна визначити таким чином: з одного боку, наука й інформаційна аналітика — це інформаційні способи пізнання та наукового аналізу реальності; однак є між ними і відмінність — інформаційна аналітика, основуючись на науковому знанні, загальних закономірностях, найчастіше має справу з феноменологією буття, оцінюючи факти та події, прогнозуючи їх розвиток з урахуванням не лише узагальнених типових параметрів, а й певних додаткових факторів (суб'єктивно-особистісних, випадкових та ін.); наука виявляє, насамперед,

фундаментальні, об'єктивні закономірності досліджуваної сфери, істотні зв'язки об'єктів, узагальнені параметри процесів та ін. [13].

Якщо розглядати інформаційну аналітику як діяльність, то її певною мірою можна ототожнювати з інформаційно-аналітичною діяльністю (ІАД), а з позицій процесного підходу — як сукупність спрямованих на певний предмет операцій мислення і технологічних процедур, виконання яких у певній послідовності забезпечує вирішення поставленого завдання. Водночас зазначимо, що процес ІАД складається з таких компонентів: організаційного; методичного; інформаційного; комунікаційного; формування висновків і пропозицій.

Окремі автори вважають, що ІАД — це процес семантичної обробки даних, у результаті якого розрізнені дані перетворюються на закінчену інформаційну продукцію — аналітичний документ [11]. Знання певного алгоритму семантичної обробки даних — умова успіху діяльності в багатьох галузях. Аналітика є евристичною за своєю суттю, тому досить складно зрозуміти інтелектуальні технології аналітичної діяльності, виявити її прийоми і впровадити в навчання майбутніх фахівців. З іншого боку, аналітика — це діяльність, що передбачає органічний синтез трьох компонентів: знання аналітичних методів (функціональний компонент), знання предметної області (галузевий компонент) і певний тип структури особистості (особистісний компонент). Аналогічна структура характерна для науково-дослідницької, художньо-творчої, викладацької, управлінської та деяких інших видів діяльності.

Аналітично-синтетична переробка документа здійснюється з метою отримання необхідної інформації, а також оцінки, зіставлення, узагальнення та подання отриманої інформації у формі, що відповідає запиту. Якщо метою роботи з науковими документами є їх систематизація, аналіз і синтез, то така діяльність належить до науково-інформаційної. Якщо ж метою роботи з науковими документами є здобуття нових знань про предмет, що вивчається, то така діяльність належить до науково-дослідницької.

Важливо підкреслити, що аналітико-синтетична переробка інформації має місце не лише в науково-інформаційній діяльності (НІД), а і в інших видах пізнання. Що ж у такому разі визначає специфіку НІД? Для того, щоб відповісти на це запитання, можна порівняти НІД з такими видами пізнання, як науково-дослідницька діяльність, з одного боку, і науково-технічна розвідка — з іншого.

Метою науково-дослідницької діяльності й аналітико-синтетичної переробки інформації є вилучення з документів нових фактів або відомостей, які в цих документах явно не виражені. Нові відомості логічно виводяться з наявної інформації, причому для цього додатково залучається так звана екстралінгвістична інформація (тобто інформація, яка не міститься в цих документах). Подібним же чином будується діяльність, що іменується науково-технічною розвідкою. Відомо, що в мирний час не менше

80% розвідувальної інформації можна отримати завдяки аналітико-синте- тичній переробці відомостей, що добувають із нетаємних джерел — газет, журналів, книг, теле- і радіопередач, матеріалів усесвітньої мережі та ін. Завданням фахівця-аналітика в цьому разі є вилучення з тексту одного або декількох документів таких відомостей (частково засекречених), які в цих документах явно не містяться.

Щодо специфіки аналітико-синтетичної переробки інформації, яка здійснюється в процесі НІД, то вона полягає в систематизації, зіставленні, оцінці й узагальненні лише тієї інформації, яка є явною в цих документах, а також у поданні узагальненої інформації в компактному вигляді, зручному для її практичного використання. При інформаційному аналізі та синтезі в процесі НІД не використовується екстралінгвістична інформація (звичайно, тією мірою, якою це взагалі можливо при інтелектуальній діяльності людей).

Отже, сутність інформаційно-аналітичної діяльності