Докторанти та аспіранти, які закінчили навчання в док-торантурі або аспірантурі з відривом від виробництва за дер-жавним замовленням, працевлаштовуються згідно з типовою угодою, а докторанти та аспіранти, які закінчили навчання в докторантурі або аспірантурі поза державним замовлен-ням, — згідно з контрактом.

Докторантура й аспірантура як форми підготовки науко-вих і науково-педагогічних кадрів мають певні особливості.

До докторантури приймаються лише особи, які мають науковий ступінь кандидата наук, наукові здобутки та опуб-ліковані праці з обраної наукової спеціальності і які в змозі на високому науковому рівні проводити фундаментальні, по-шукові та прикладні наукові дослідження.

Керівник ВНЗ (наукової установи, організації), де відкри-то докторантуру, направляє документи здобувача до кафедр (відділів, лабораторій), які заслуховують наукові доповіді кан-дидатів до вступу, розглядають розгорнуті плани роботи над дисертацією і роблять висновок за кожною кандидатурою про можливість зарахування до докторантури. Вчена рада ВНЗ (наукової установи, організації) на основі висновку ка-федри (відділу, лабораторії) в місячний термін приймає рішен-ня про зарахування кожної особи до докторантури.

Для надання допомоги докторантам у проведенні дисер-таційних досліджень за місцем їх підготовки призначають-ся наукові консультанти з числа висококваліфікованих науково-педагогічних і наукових кадрів — докторів наук. За необхідності докторанти можуть бути направлені до про-відних вітчизняних і закордонних наукових центрів.

Щороку докторанти подають до вченої ради вищого навчаль-ного закладу (наукової установи) після попереднього обгово-рення на кафедрі звіт про виконання індивідуального плану роботи, за результатами якого проводиться їх атестація і при-ймаються рішення про подальше перебування в докторантурі.

До аспірантури на конкурсній основі приймаються особи, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра.

Вступники в аспірантуру складають вступні іспити зі спеціальності (в обсязі навчальної програми для спеціаліста або магістра, яка відповідає обраній ними науковій спеціаль-ності), із філософії та однієї з іноземних мов в обсязі діючої навчальної програми для вищих навчальних закладів IV рівня акредитації.

Вступники, які на час вступу до аспірантури склали всі або кілька кандидатських іспитів, звільняються від відповід-них вступних іспитів до аспірантури і їм зараховуються оцін-ки кандидатських іспитів.

У разі одержання однакових оцінок переважне право при зарахуванні до аспірантури мають випускники, рекомендо-вані до вступу до аспірантури вченою радою вищого навчаль-ного закладу (факультету), наукової установи, які закінчили магістратуру і склали всі або кілька кандидатських іспитів.

Кожному аспіранту, одночасно з його зарахуванням, при-значається науковий керівник з числа докторів наук або за рішенням вченої ради, як виняток, кандидатів наук. Науко-вий керівник консультує аспіранта з наукової проблематики, контролює виконання ним затвердженого індивідуального плану та несе особисту відповідальність за належне вико-нання дисертаційної роботи.

Аспірантам, які навчаються без відриву від виробництва та успішно виконують індивідуальний план роботи, за місцем роботи надається додаткова оплачувана щорічна відпустка тривалістю ЗО календарних днів для складання кандидат-ських іспитів та виконання роботи над дисертацією і, за їх бажанням, протягом чотирьох років навчання — один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника.

Аспірант працює за індивідуальним планом, не менше ніж два рази на рік звітує про його виконання на засіданні кафедри (відділу, лабораторії), щорічно атестується науковим керівником. Контроль за діяльністю аспірантури здійснюється проректором з наукової роботи ВНЗ або заступником ди-ректора з наукової роботи наукової установи (організації).

Аспірант за час навчання в аспірантурі в установлені тер-міни зобов'язаний:*

скласти кандидатські іспити зі спеціальності, однієї з іноземних мов та філософії;*

повністю виконати індивідуальний план роботи над дисертацією, а також за необхідності скласти додаткові іспи-

ти з дисциплін, що визначаються рішенням ученої ради з урахуванням профілю підготовки;*

глибоко оволодіти знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю; підвищувати загальний культур-ний рівень;*

опанувати методологію і методи проведення наукових досліджень;*

звітувати про хід виконання дисертації на засіданні кафедри (відділу, лабораторії);*

захистити дисертацію або подати її спеціалізованій вченій раді.

Випускникам аспірантури за час навчання в аспірантурі з відривом від виробництва зараховується стаж науково-педагогічної роботи.

4.2. Здобувачі наукового ступеня, які працюють над дисертаціями поза докторантурою або аспірантурою

Над докторською і кандидатською дисертацією можна працювати самостійно, поза докторантурою й аспірантурою. Самостійна робота над докторською та кандидатською ди-сертаціями є однією з форм підготовки науково-педагогіч-них і наукових кадрів.

Здобувачами наукового ступеня доктора наук, які працю-ють над дисертацією поза докторантурою, можуть бути особи, які мають науковий ступінь кандидата наук. Здобувачами наукового ступеня кандидата наук, які працюють над дисер-таціями поза аспірантурою, можуть бути особи, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра.

Кандидати наук, які мають вагомі здобутки в галузі нау-кових досліджень з актуальних народногосподарських або теоретичних питань і схвалені вченими радами вищих на-вчальних закладів плани дисертаційних робіт, переводяться на посади наукових співробітників для завершення док-торських дисертацій терміном до двох років.

Кандидат наук, який претендує на посаду наукового співро-бітника, подає за місцем роботи заяву на ім'я ректора вищо-го навчального закладу з зазначенням необхідного терміну переведення, а також розгорнутий план докторської дисер-тації, календарний графік її виконання, список опублікова-них наукових праць і винаходів.

Вчена рада вищого навчального закладу заслуховує нау-кову доповідь, розглядає висновок відповідної кафедри щодо можливості переведення кандидата наук на посаду науково-го співробітника і розгорнутий план докторської дисертації, визначає можливий термін її виконання і приймає рішення стосовно переведення його на посаду наукового співробітника.

Наприкінці року викладачі, переведені на посаду науко-вого співробітника, проходять атестацію. Після закінчення терміну перебування на посаді наукового співробітника кан-дидат наук зобов'язаний подати наукове дослідження в об-сязі докторської дисертації і доповісти про це вченій раді вищого