„Електронний спуск смуг” в поліграфії.
Вступ
Якщо такі процеси як креатив, менеджмент, препрес, друк та обробка знаходяться в сфері постійного контролю та нагляду людей, що керують якістю поліграфічної продукції, то некерований в плані якості ручний монтаж із сфери такої уваги повністю випадає.
Монтаж виконується завжди, коли машинний аркуш тиражного паперу кратно перевищує формат переданих в друк фотоформ.
Раніше в основному використовувався ручний монтаж, також він широко застосовується і сьогодні. Якщо видавець хотів бути впевнений у якості свого видання, то він повинен був переконатися, що якщо не виводяться фотоформи у вигляді готового монтажу, то перед друком проводиться ручний монтаж смуг видання.
Існує кілька способів отримати правильно розміщені смуги:
Монтажник типографії за допомогою ножиць та клейкої ленти розміщує на листі прозорого матеріалу передані йому потрібну кількість фотоформ (ручний монтаж).
Верстальник забезпечує випуск вже правильного комплекту фотоформ, щоб запобігти ручному монтажу.
При виводі фотоформ застосовується спеціалізоване програмне забезпечення для електронного монтажу.
Більш уточненим різновидом монтажу є спуск смуг. У додрукарському процесі спуском смуг називають процедуру розміщення сторінок документа на друкарській формі таким чином, щоб після друку, фальцування та підбірки блоку сторінки видання виявились розміщені у відповідності з їх нумерацією.
Спуск смуг буває книжково-журнальним та етикеточним. Книжно-журнальним спуском смуг називають стандартну вище наведену процедуру. А етикеточний спуск смуг відрізняться тим, що на формі повторюється багатократно одна і та ж смуга, а крім того, на одній формі можуть бути декілька різних за обрізним форматом видань.
1.Переваги та недоліки електронного
спуску смуг
У більшості випадків спуск смуг проводиться з фотоформ окремих смуг в типографії перед друком тиражу. Колись фотонабірні автомати виводили окремо кожну сторінку. Щоб створити друкарську форму, через яку потім експонується пластина, монтажники на великих столах з підсвіткою вирізали окремі сторінки і потім збирали їх разом у монтажні листи:
Для полегшення процедури ручного монтажу і підвищення його якості різними виробниками пропонується широкий спектр допоміжних пристроїв. Найпростішими з них є шрифтові (pinbar) столи, призначені для монтажу перфорованих плівок. Плівки, які переставляються, розміщені в них по периметру аркуша астролона, і проштанцьовані (до того, як їх обріжуть з трьох сторін) фотоформи перед закріпленням на астролоні позиціюються на ньому за допомогою штифтових планок.
Існують високоточні координатні монтажні столи різного ступеня автоматизації. Аркуш плівки в таких пристроях укладається на астролон не руками, а суппортом, схожим на суппорт металообробного станка. Положення суппорта контролюється або електронікою, або презиційними ноніусами, схожими на ноніуси штангенциркулів чи мікрометрів.
Але з настанням ери повністю цифрового технологічного процесу та появи великоформатних пристроїв виводу, з’явилась можливість скоротити витрати часу та грошей на спуск смуг. Підбираючи сторінки разом в електронному вигляді в процесі, що отримав назву “спуск смуг” (imposition), можна створювати готові для експонування друкарських листів плівки (чи навіть готові пластини, якщо замість фотовивідного автомату використовуєтсья пристрій для прямого виводу форм). В такому випадку повільний та недешевий процес ручного монтажу стає непотрібним. Коли створюється форма в електронному варіанті, програма спуску безпомилково розміщує сторінки. Кожен знає, що сторінки у видання повинні бути розміщені так, щоб на звороті першої сторінки була друга, далі –третя, і т.д. Чим довша публікація, тим складнішою є схема спуску смуг для неї. Наприклад, 64-сторінковий журнал може складатися з чотирьох 16-сторінкових зошитів, для кожного з яких потрібно виготовити дві 8-сторінкові форми. В такому випадку друкарська машина повинна надрукувати на обох сторонах чотирьох аркушів паперу по 8 сторінок. А потім, щоб виготовити журнал з нумерацією сторінок від 1 до 64, аркуші повинні бути сфальцовані, зібрані разом, скріплені та підрізані.
Ручний монтаж крім того, що займає багато часу, ще, на відміну від процедури копіювання фотоформи, може бути виконаним тільки спеціально підготованою людиною, і часто згубно виявляється на якості видання. Тому більш оптимальною є альтернатива: здача в друк фотоформ вже готових спусків смуг.
Спуск смуг можна організувати в програмі верстки вручну. Також його можна влаштувати із PostScript файлів окремих смуг за допомогою програм типу Impostrip чи Preps. Є можливість спуску смуг у QuarkXPress за допомогою розширення INPosition. Це три ненадійні способи спуску смуг, які дають позитивний результат тільки у добре збитому та організованому колективі. Переверстка смуг є настільки дорогою, що при проблемних спусках плівки виходять у типографію посмугово.
Відмова від ручного монтажу дозволяє (переваги):
Зекономити фінанси за оплату на виконання роботи монтажу вручну
Гарантувати точність приводки, гарантованої якістю вивідного пристрою
Виключити можливі помилки (типу переставлених чи перевернутих сторінок, що викликається людською неуважністю)
Скоротити час виконання робіт у типографії.
Разом із тим застосування комп’ютерного спуску смуг (недоліки):
Вимагає додаткових капіталовкладень (придбання спеціалізованого програмного забезпечення)
Збільшує поточні затрати за рахунок оплати додаткового робочого часу
Збільшує відповідальність за можливі помилки в самому процесі електронного монтажу
Збільшує час робіт в додрукарському процесі
Утруднює прийом інформації від співвиконавців у вигляді готових фотоформ
Збільшує ціну помилки, виявленої тільки після виводу форм.
При вище сказаному збільшення термінів виконання робіт пов’язане не стільки з самою операцією формування спуску, скільки з необхідністю дочікуватись готовності всіх смуг, що його складають. Якщо традиційна технологія посмугового виводу потребувала б тільки вивести “запізнілі” 5-6 смуг, то при виводі монтажними спусками через цих 5-6 смуг приходиться формувати різних 5-6 спусків та дочікуватися їх виводу.
Аналогічно, виявивши помилку при перевірці готових форм, потрібно перевипускати не одну помилкову смугу, а цілий монтажний спуск. Нарешті не можна просто взяти
