аркуша. Перед фальцуванням аркуш розрізається пополам , в результаті чого отримуються дві ідентичні половинки ).
Work and tumble (друк “з власним оборотом”, відрізняється від попереднього виду тим, що переворот здійснюється навколо осі, перпендикулярної осі руху аркуша).
Single-sided або flat work (односторонній друк, широко використовуєтсья для роботи з етикетками, упаковкою, та іншою листовою продукцією. Дозволяє компанувати на одному аркуші довільну кількість документів різних форматів з функцією розмноження, довільною орієнтацією, частковим накладенням, вкладенням одного документа в інший тощо). Flat work підтримується тільки Preps і PressWise.
Наступний етап у створенні сигнатури – розміщення смуг документа на друкарському аркуші, для чого існує редактор шаблонів. Для способу друку Flat work всі елементи розміщуються вручну , для решти редактор шаблонів забезпечить автоматичне розміщення “заготовки” спуску з заданою кількістю смуг по горизонталі та вертикалі, та із вибраною орієнтацією (переважно head-to-head). Далі користувачеві потрібно вказати власне розміщення смуг (нумерацію), що визначить відповідність послідовності сторінок документа їх розміщенню в спусковому макеті. При цьому редактор шаблонів виконує всю основну роботу, автоматично розставляючи номери сторінок на обороті друкарського аркуша. Проте розміщення сторінок у відповідності із схемою фальцування оператору доводиться задавати вручну.
Досить потужні засоби редагування в редакторі шаблонів довільної з даних програм дозволяють змінювати зазори між смугами і ширину полів, задавати індивідуальні зміщення сторінок і керувати шириною вильоту (bleed) для кожної сторінки в кожному напрямку, міняти орієнтацію окремих сторінок, а Preps і PressWise дозволяють також вводити "незалежні сторінки" (independed pages), тобто доповнювати спусковий макет одного документа сторінками іншого.
Ще одна функція редактора шаблонів - управління допоміжними мітками і шкалами (template marks), що включаються в спусковий макет для контролю якості приводки і друку. Типовий набір міток і шкал включає більш або менш широкий спектр приводкових міток (registration marks), кольорові мітки і шкали для контролю щільності кольорових плашок та балансу сірого, а також ідентифікаційні написи. Крім того, враховуються лінії згину і різки, штрих-коди і нумерація сигнатур. Більшість допоміжних міток і шкал зберігаються у вигляді EPSF-файлів, що дає можливість редагувати існуючі мітки або вводити мітки користувача (на жаль, не у всіх програмах).
Для експонуючих систем, оснащених системою перфорації приводкових отворів, програми спуску дозволяють задати необхідне зміщення перфорації відносно краю друкарського аркуша, тобто фактично забезпечують управління розміщенням спуску відносно друкарської форми.
Ще одна функція редактору шаблонів - ліквідація спотворень, що вносяться товщиною паперу. Існують дві групи деформацій - зсув (shingling) і деформація повороту (bottling).
Перший тип - зсув, виникає при "вкладенні" сфальцованных аркушів паперу один в один. У принципі, кожен аркуш, вкладений всередину іншого, зсувається у бік зовнішнього краю паперу на деяку величину, пропорційну товщині паперу. Після обрізання виявляється, що поля на "внутрішніх" сторінках зошита на 1-2 мм менші, ніж на "зовнішніх", що може бути особливо помітно при малих відстанях між зображенням і краєм паперу. Контроль зсуву в програмах спуску дозволяє "втягнути" розташовані всередині зошита смуги в корінець, вирівнявши тим самим їх положення відносно краю паперу після обрізання.
Деформація повороту виникає при двозгинному (і більше) фальцюванні і полягає в незначному розвороті сторінок на кут, утворений останнім і передостаннім згином. На жаль, величину компенсуючого розвороту сторінок доводиться підбирати експериментально.
Для публікацій, що повністю друкуються на одному аркуші, проблема підготовки спускового макета вичерпується створенням єдиної сигнатури. При великих об'ємах видань сторінки початкових публікацій повинні розподілятися між декількома сигнатурами (друкарськими аркушами). Спосіб розподілу залежить від подальшої брошуровки сфальцованных зошитів, тому для завершення роботи над спусковим макетом доводиться вибирати спосіб брошурування.
Preps і PressWise підтримують наступні способи брошурування:
perfect bound (брошурування впідбір) - сфальцовані зошити підбираються "один за одним" - спосіб, найбільш поширений для багатосторінкових видань великого об’єму при друці на аркушах великого формату (зошити по 16-32 смуги);
saddle-stitched (брошурування внакидку) – сфальцовані зошити вкладаються "одна в іншу" - зручний спосіб при невеликому об'ємі видання і відносно невеликому об'ємі кожного зошита. Ці два найбільш поширених способу брошурування підтримують також і інші програми спуску смуг
cut-and-stack (розрізати і скласти) - друковані аркуші без фальцювання підбираються в пачки великого формату, які потім розрізаються на частини, відповідні до формату публікації, складаються в одну загальну пачку і переплітаються;
come-and-go (двійником) - варіант брошурування, при якому два підібраних в підбір примірника отримуються розрізанням всієї пачки зошитів (застосовується при друці видання з корінцем вздовж вузької сторони аркуша).
4.2.Підбір сторінок для формування спуску
Як можна було помітити, на етапі створення шаблона відмінності між програмами, що розглядаються, надто незначні. Дещо інакше виглядає другий етап - підключення окремих сторінок, з яких складається публікація, в єдиний спусковий макет. На цьому етапі виконуються:
підбір необхідної кількості сигнатур, для створення видання загалом
підбір необхідної кількості смуг публікації, для створення видання загалом
встановлення відповідності смуг публікації до номерів сторінок, що використовуються в сигнатурах
Перший і третій пункти є дуже простими і полягають в "затягненні" сигнатур і смуг документа в потрібному порядку у відповідні вікна - зробити це набагато простіше, ніж описати. Інтерес представляє собою лише другий пункт.
Всі згадані програми є сумісні з величезною кількістю програм верстки і обробки графіки. На практиці мова йде про сумісність на рівні PostScript-файлів, підготованих в цих програмах.
Отже, допустимими вхідними файлами для програм спуску смуг є файли:
EPSF (encapsulated postscript) - для будь-якої програми і без формальних обмежень
Postscript з необхідністю дотримання вимог Adobe Document Structure Convention (DSC) і деякими обмеженнями