Зрозуміло, що важко сприйняти деякі вчинки своїх дітей. Вам здається, що ви їм допомагаєте, і зразу прийняти позицію невтручання не просто. Для початку спробуйте їх спрямувати, дещо підказувати, не нав’язуючи свою думку. Якщо дитина приймає вашу позицію, значить, на то вища Божа воля. Після 14 років діти стають іншими, ми називаємо цей період перехідним віком. Отже, саме з цього часу ми повинні зрозуміти, що треба дати їм можливість бути самостійними. Переживати і журитися ви не маєте чим – вашу дитину веде Бог, надійнішого немає нікого. Ваш обов’язок допомогти дітям знайти дорогу до Бога, вірити в Нього і любити Його. Якщо ж у вашій сім’ї не було місця для Бога, то, звичайно, діти не підуть вірною дорогою. Прийти до Бога не пізно ніколи. Починайте з себе, міняйтесь, пустіть любов в своє серце, і ви побачите чудо. Спробуйте через спільну сімейну молитву відчути єдність з Всесвітом, і ви одержите мир, спокій і блаженство. “Мир дому твоєму” – означає, що в нашій силі вгамувати бурю і в собі, і в своїй сім’ї, навчити дітей розпізнавати добро і зло. Знайдіть мир в собі, і ви принесете його іншим.

Людина сама по собі готує і нагороду і кару. Як хочемо ми нагороди, як чекаємо з нетерпінням, що хтось приділить нам увагу, пожаліє, розрадить, допоможе, тобто хочеться одержати. Та найбільший парадокс в тому, що лише ми самі можемо виконати цю місію. Просто віддавайте те, що хочете одержати. Наприклад, доглядаючи своїх стареньких батьків, не створюйте видимість про людське око, а робіть це, відчуваючи себе на їхньому місці, будьте щирими у відносинах – це запорука успіху. Добрі справи треба робити просто так, від серця, не чекаючи ні нагороди, ні віддачі, зразу ж забуваючи про них. Якщо ж чекати, поки хтось вам зробить добро, як думає більшість, то ніколи нічого не одержите. Не має значення, хто стане першим – головне, щоб таких було більше.

Я люблю спілкуватися з людьми. Часто доводиться чути скарги на владу. Більшість людей такі заклопотані, що здається, ніби світова катастрофа н6астане з хвилини на хвилину. Вони бачать всі недоліки, всі проблеми, можуть дати поради навіть самому президенту. Забувають лише одне: всяка влада від Бога. Намагайтесь не виставляти свої умови, вмійте згоджуватись з іншими, відкиньте звичку робити навпаки, і ви створите умови для своєї свободи. Кожна добра справа є доброю у відношенні до себе і, навпаки, кожен ворожий вчинок стає ворожим проти себе. Отже, вимоги ми можемо мати лише щодо власної особи, бо саме, ми створюємо собі проблеми. Найголовнішою з них сміливо можна назвати гроші. Нічого гріха таїти, але саме вони потрібні для нашого добробуту, і бажання їх мати є у кожного, а от можливість – далеко ні. Причому, найгірше те, що їх завжди мало, незалежно від суми. Люди важко засвоюють правило “одержати – віддати”. Тут прикладом може тваринний світ. Адже найменша рибина в океані 80% своєї енергії віддає для того, щоб підтримати навколишнє середовище, без якого їй загрожує смерть. Людина ж діє зовсім за іншим принципом. По-перше, вона ніколи не знає, що їй треба, по-друге, не відмовляється ні від чого. А яка віддача – така й нагорода. Бог дав кожному талант, завдяки якому ми маємо вижити. Кожен щось виконує в житті і робити це повинен найкраще, з постійним відчуттям, що робить для себе, дял своєї сім’ї, там самим вносячи в роботу частку душі. Навіть якщо ви недостатньо любите обрану професію, виконуйте свій обов’язок добросовісно. Намагайтеся робоче обладнання і робоче місце тримати в належному вигляді. Будьте вірними в малому, і Бог нагородить вас. Користуючись чужими речами, бережіть їх, і Бог дасть вам можливість мати свої. Обіцяючи, дотримуйте слова. Шануйте будинок, в якому живете, навіть, якщо він вам не належить – і ви обов’язково матимете свій – і ви обов’язково матимете свій. Будьте вірними у всьому. Завжди радійте чужим успіхам, цим ви не будете створювати бар’єр для свого добробуту, примножите свої власні сили. Інших людей не існує: все, що навкруг нас, є наше продовження, наша плоть і душа. Вчіться любити те, що вам не належить. Адже справжня любов не ставить ніяких умов і нічого не вимагає. У нас до всього повинна бути любов з першого погляду, а нерозділеної любові не повинно існувати взагалі. Любов неможливо розділити, адже кожен має її, отже, ділити нічого.