які проживають у “проблемних” сiм’ях, неповнолiтнiх, схильних до правопорушень, вживання алкоголю, наркотичних речовин та осiб, що перебувають на облiку в iнспекцiї у справах неповнолiтнiх;
- планування й ведення роботи спiльно з дiльничним iнспектором райвiддiлу внутрiшнiх справ з профiлактики негативних тенденцiй у молодiжному середовищi;
- органiзацiя і проведення в учнiвських колективах, молодiжних аудиторiях вечорiв запитань i вiдповiдей, бесiд, лекцiй на морально-правову тематику.
На час проведення дослідження в регіоні такі спецiалiсти з питань роботи з молоддю працювали в 20 iз 22 сiльських i селищних рад Сарненського району19.
Практика провадження державної молодіжної політики показала, що відповідні організаційні структури вкрай необхідні в трудових колективах, де працює багато молоді. Так, у мiстi Запорiжжi є певний досвiд їхнього створення і ефективної діяльності на великих промислових пiдприємствах (комбiнат “Запорiжсталь”, завод “Днiпроспецсталь”, Запорiзький алюмiнiєвий комбiнат, виробниче об’єднання “Мотор-сiч”)20.
Зокрема, на комбiнатi “Запорiжсталь” за наказом директора було створено вiддiл з питань роботи з молоддю у складі 5 штатних працівників. Основними функцiями вiддiлу були: органiзацiя роботи ради молодi комбiнату та рад молодi в цехах; пiдвищення рiвня професiйної майстерностi молодих робітників, створення молодiжних виробничих та науково-творчих колективiв, проведення молодiжних конкурсiв і створення нових технологiй та обладнання, розробка та реалiзацiя соцiальних програм, спрямованих на закрiплення молодi на комбiнатi (спорудження МЖК, видiлення цiльових позичок, забезпечення товарами широкого вжитку, органiзацiя оздоровлення та вiдпочинку тощо).
На іншому підприємстві, виробничому об’єднанні “Мотор-Сiч”, молодiжна полiтика реалiзується через угоду, що пiдписується на початку року генеральним директором та молодiжною органiзацiєю пiдприємства. З одного боку, молодiжна органiзацiя бере на себе відповідальність за виконання програм роботи з молоддю в об’єднаннi, з іншого, адмiнiстрацiя гарантує оплату працi штатних працiвникiв молодiжної органiзацiї.
Молодiжна органiзацiя зобов’язується здійснювати роботу за такими напрямами: будівництво житла для молодi; робота з воїнами-iнтернацiоналiстами, радою молодих спецiалiстiв; органiзацiя та проведення молодiжних спортивних змагань; органiзацiя вiдпочинку молодi; шефська робота в школах району. Молодiжна органiзацiя виконує молодiжнi програми за рахунок коштiв, що надходять вiд підприємства, та за рахунок власних коштiв21.
Практика та час підтвердили, що цей шлях здійснення державної молодіжної політики на місцях досить ефективний. У наступні роки подібні структури, незважаючи на економічну скруту, продовжують створюватися органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Зокрема, у 1999 р. в чотирьох районах Кіровоградської області було введено посади спеціалістів у справах сім’ї та молоді сільських та селищних рад, місцевих КСП22.
Зрозуміло, що введення додаткових штатних одиниць у структури органів державної влади та місцевого самоврядування, нехай і в мінімальній кількості, не завжди є можливим через фінансові обмеження. Тому на місцях постійно здійснюються спроби використання більш економічних форм організаційної підтримки державної молодіжної політики. У зв’язку з тим, що вертикаль організаційної структури органів виконавчої влади, які приводять в дію механізм реалізації державної молодіжної політики на місцях, найчастіше обривається на відділах у справах сім’ї та молоді райдержадміністрацій, виникла необхідність добудови вертикалі на низовому рівні через створення структур, діючих на громадських засадах.
Ця ідея почала втілюватися в життя на початку 1997 р. Так, при відділі у справах сім’ї та молоді Кам’янець-Подільської райдержадміністрації Хмельницької області була створена громадська рада молоді, яка стала консультативно-дорадчим органом. Своєю діяльністю вона активно сприяла вдосконаленню і провадженню державної молодіжної політики в районі, забезпечувала узгодженість дій у вирішенні питань, пов’язаних з життям молоді та участю її у всіх сферах життєдіяльності суспільства. До складу ради ввійшли: завідуючі відділами фізкультури та спорту, освіти, начальник відділення кримінальної міліції у справах неповнолітніх, заступник начальника управління соціального захисту населення, старший помічник прокурора району, голови кількох сільрад, студенти. Очолює раду головний спеціаліст відділу у справах сім’ї та молоді. Основною формою роботи ради є засідання, які проводяться не рідше одного разу на квартал. Рішення приймаються більшістю голосів присутніх членів ради та оформляються у вигляді протоколів і рекомендацій. Поточну роботу виконують члени ради відповідно до розподілу обов’язків. Організаційне забезпечення роботи залишається за відділом у справах сім’ї та молоді райдержадміністрації.
Рада, відповідно до затвердженого райдержадміністрацією положення, наділена досить широкими повноваженнями. Зокрема, вона має право створювати, в разі потреби, тимчасові робочі групи за участю представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, громадських організацій; безкоштовно отримувати в установленому порядку необхідну для її діяльності інформацію; запрошувати на свої засідання представників органів місцевої представницької та виконавчої влади, керівників підприємств, установ та організацій із звітами з питань, що стосуються молоді і належать до компетенції ради.
Аналогічно при сільських і селищній радах району також були створені громадські ради молоді. Вони проводять роботу щодо залучення молоді до різноманітних клубних об’єднань, профілактичну роботу щодо запобігання правопорушень, злочинності, надають посильну підтримку молодим сім’ям, талановитій молоді, молодим підприємцям, фермерам, громадським дитячим об’єднанням, здійснюють заходи щодо розвитку трудової діяльності молоді, інформують її з питань працевлаштування, сприяють трудовій зайнятості тощо. Працівниками відділу у справах сім’ї та молоді, членами районної громадської ради молоді надана методична допомога всім сільським молодіжним радам. І деякі з них, зокрема Колибаївська, Кульчиєвецька, Сл. Кульчиєвецька, Довжоцька, Жванецька, Заліська, Гринчуцька, працюють досить ефективно.
Громадські ради молоді при сільських та селищній радах у Кам’янець-Подільському районі прижилися, на ділі показали свою корисність. Відділ у справах сім’ї та молоді запланував, використовуючи досвід їхньої роботи, створення громадських рад молоді на великих промислових підприємствах, в організаціях, установах району23.
Слід зауважити, що 1999 р. став роком повсюдного створення молодіжних рад, причому вони створювалися як при обласних, районних