з організацією і роботою служби “Телефон довіри”, роботою з сім’єю, працевлаштуванням, профорієнтацією та зайнятістю молоді; з 1994 р. додалися програми з питань роботи з творчою та обдарованою молоддю; у 1995 р. - з профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі та розвитку мережі ЦССМ, хоча за цими напрямами роботи обласний центр працював і раніше. Водночас, у рамках окреслених проблем, кожний з міських, районних центрів залишав за собою право зменшити кількість напрямів роботи, конкретизувати їх. Так, Лубенський міський ЦССМ Полтавської області з 8-ми програм, за якими він працював 1998 р., на 1999 р. залишив 4. Здебільшого, скорочення напрямів діяльності відбувається не через послаблення актуальності проблем, а для концентрації зусиль та підвищення ефективності роботи на тих напрямах, що залишаються10.
Кожна з програм, над виконанням якої працює той чи інший центр, вимагає зусиль, як правило, в кількох напрямах. При реалізації різних програм деякі з напрямів, за якими вони здійснюються, нерідко збігаються. Внаслідок цього формуються напрями роботи ЦССМ, які в систематизованому вигляді можна представити таким чином:
- участь у реалізації державної соціальної політики в Україні;
- координація діяльності інших соціальних служб, установ і організацій всіх форм власності, об’єднань громадян, окремих громадян у сфері соціальної роботи з дітьми і молоддю;
- організація та надання інформаційних, соціально-психологічних, соціально-педагогічних, юридичних та консультативних послуг дітям і молоді;
- організація надання соціальних послуг окремим категоріям дітей і молоді, зокрема інвалідам, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, соціально-психологічної та педагогічної підтримки, сприяння їх соціальній реабілітації та адаптації;
- соціально-профілактична робота серед дітей і молоді, здійснення заходів щодо запобігання негативних явищ у дитячому і молодіжному середовищі;
- організація провового захисту конституційних прав дітей і молоді;
- здійснення соціальної інспекції, тобто системи заходів, спрямованих на забезпечення нагляду, аналізу, експертизи, контролю за реалізацією соціальних програм, проектів, забезпечення належних умов життєдіяльності, морального, психічного та фізичного стану дітей і молоді, захисту їхніх прав та свобод.
Виходячи з того, що мережа центрів ССМ розширюється, збільшується кількість програм та напрямів діяльності і відповідно збільшується кількість наданих послуг молоді, можна зробити висновок, що їх роль у процесі здійснення державної молодіжної політики зростає. Особливе значення центрів полягає в тому, що юнаки і дівчата звертаються до них здебільшого в складні періоди свого соціального становлення. Позитивом є і те, що вирішення проблем молодих громадян відбувається безпосередньо на місцях, за місцем проживання. Адже центри соціальних служб для молоді в основу своєї практичної діяльності поклали реалізацію регіональних цільових програм з найактуальніших питань соціального становлення та розвитку молоді. Розробка та практичне здійснення програм відбувається з урахуванням регіональних чинників, особливостей, тенденцій, з орієнтацією на прогнозовані результати11. Тобто основним завданням центрів соціальних служб для молоді є здійснення, зокрема в молодіжному середовищі, соціальної роботи. Розширення діяльності і ролі ЦССМ подекуди призводять до того, що соціальні служби для молоді розглядаються як організації, які надають допомогу в здійсненні соціальної роботи тим установам і закладам, які з якихось причин не можуть цього робити: наприклад, виховну роботу з школярами - замість педагогічного колективу шкіл і позашкільних закладів, роботу з профорієнтації - замість центрів зайнятості і педагогічних колективів шкіл, масові молодіжні заходи - замість органів культури, громадських організацій, роботу з дітьми-сиротами - замість органів опіки. При цьому робота, яка проводиться, не може розглядатися як безпосередньо соціальна, тому що основні її напрями мають масовий превентивний, а не індивідуальний або індивідуально-груповий характер12. Значення ЦССМ як чинника ефективного провадження регіональної державної молодіжної політики, зростає на думку автора, щонайменше з двох причин.
По-перше, роки становлення і розвитку мережі збігаються з періодом ускладнення соціальної адаптації молоді, що об’єктивно пов’язане з процесами трансформації суспільства, а це, у свою чергу, вимагає все ширшого спектру соціальних послуг, розвитку установ, здатних кваліфіковано надавати необхідну допомогу.
По-друге, зростає ефективність роботи самих центрів, адже накопичується досвід, підвищується кваліфікація працівників, поширюється позитивна інформація про центри в молодіжному середовищі.
Аналіз діяльності центрів соціальних служб для молоді вказує, що підвищення ефективності їхньої роботи здійснюється за такими напрямами: підтримка, узагальнення та поширення досвіду ЦССМ, які були найперші в Україні; всебічна підтримка щойно створених центрів та проведення необхідних заходів щодо формування нових. Водночас, окреслюються причини, які знижують ефективність соціальної роботи з молоддю, зокрема, незадовільне фінансування, неповна вкомплектованість кадрами, недостатня їхня кваліфікація, слабке методичне та матеріально-технічне забезпечення13.
Центри ССМ у процесі реалізації регіональної державної молодіжної політики займають чільне місце і виглядають у своїй діяльності досить привабливо для молоді, що обумовлено важливістю і багатогранністю послуг та різних видів соціальної допомоги, яку вони надають. Робота управлінь (комітетів, відділів) у справах сім’ї та молоді на їхньому фоні виглядає більш декларативно. Зважаючи на те, що і центри, і управління (комітети, відділи) у справах молоді займаються здійсненням державної молодіжної політики на місцях, деякі науковці вважають за доцільне об’єднати їх в одну структуру14, з чим автор принципово не погоджується, вважаючи, що за центрами ССМ мають залишатися практичні аспекти соціальної роботи з молоддю, а за управліннями, комітетами, відділами - вироблення, і це головне, регіональної державної молодіжної політики та організація, перш за все координація, її здійснення тощо.
Організаційні структури з працевлаштування та запобігання безробіттю серед молоді
Організаційні структури з працевлаштування та запобігання безробіттю серед молоді доповнюють молодіжну інфраструктуру. Слід зауважити, що наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. ХХ ст. у молодіжному середовищі