Періоди розвитку регіональної державної молодіжної політики в сучасній Україні 

Регіональна державна молодіжна політика, на думку ряду дослідників, пройшла кілька періодів свого становлення. Узагальнюючи позиції з цього приводу науковців та практичних працівників15, аналізуючи наявний досвід реалізації регіональної державної молодіжної політики, автор дійшов висновку, що перший її період становлення припадає на 1991 - березень 1993 рр. Він характеризується відсутністю необхідної законодавчої бази, сталих поглядів на державну молодіжну політику в більшості депутатів, керівників органів виконавчої влади та й у самих молодіжних працівників; не було досвіду її реалізації. Нерідко керівництво нерозуміло суті та шляхів вирішення молодіжних проблем у нових умовах. Це призводило до того, що кожний скільки-небудь значний крок робився ціною неймовірних зусиль, а основною метою було створення нормативно-правового поля і організаційно-виконавчих органів РДМП.

На цьому етапі починається створення органів державної виконавчої влади, на котрі безпосередньо була покладена відповідальність за реалізацію державної молодіжної політики на місцях. Розроблялися положення про ці органи, регіональні програми “Молодь”, першочергові заходи щодо вирішення молодіжних проблем.

Прийняття Верховною Радою України Декларації “Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні” (грудень 1992 р.) і Закону “Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні” (лютий 1993 р.) започаткувало другий період реалізації регіональної державної молодіжної політики. Ці законодавчі акти дали можливість систематизувати практичні напрацювання у сфері молодіжної політики на місцях, визначити основні напрями її подальшого розвитку. У цей час приводяться у відповідність до прийнятих на загальнодержавному рівні нормативні документи місцевого значення, розробляються і приймаються відповідні заходи щодо реалізації Закону України “Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні”, які фактично визначили програму реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні; продовжуються активні пошуки більш дієвих організаційних структур у вертикалі системи органів державної виконавчої влади, які б забезпечували здійснення державної молодіжної політики; відпрацьовуються форми і методи роботи з молоддю; урізноманітнюються напрями та накопичується досвід реалізації РДМП.

У цілому другий період (березень 1993 - 1996 рр.) можна охарактеризувати як період пошуку та налагодження системи реалізації регіональної державної молодіжної політики, період суттєвого підвищення якості та ефективності роботи. Для нього характерне глибше усвідомлення суб’єктами регіональної державної молодіжної політики її суті, грунтовніші підходи до вирішення молодіжних проблем, розширення сфери діяльності молодіжних структур, надання реальної допомоги конкретним молодим людям.

Третій період (1997 - 1999 рр.) характерний подальшим зміцненням молодіжних структур в органах виконавчої влади та молодіжної інфраструктури взагалі. На той час (на початок 1997 р.) вже було сформовано структуру та центральний апарат Мінсім’ямолоді, утворено Республіканський комітет у справах сім’ї та молоді Автономної Республіки Крим, управління у справах сім’ї та молоді обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, 683 відповідних відділів районних держадміністрацій і міськвиконкомів16. Характерним для цього періоду є розгортання роботи щодо вирішення значно ширшого спектру молодіжних проблем, проведення великої кількості масових заходів, надання соціальної допомоги і послуг мільйонам юнаків і дівчат, значне збільшення кількості молодіжних організацій, особливо на обласному та районному рівнях, поліпшення взаємодії органів державної влади з молодіжними організаціями, підвищення політичної та громадської активності молоді як суб’єкта молодіжної політики.

Таким чином, маючи глибокі історичні корені, регіональна державна молодіжна політика в Україні на протязі 90-х років ХХ ст. пройшла шлях від свого зародження через період пошуків до цілком окресленого й визначеного явища в суспільному житті країни.

Навіть на основі такого короткого історичного екскурсу стасовно державної молодіжної політики можна стверджувати, що в її становленні чітко проявляються тенденції демократизації і гуманізації суспільних відносин, прагнення держави узгодити інтереси різних верств і груп населення, суспільних інституцій і територіальних утворень. Маємо підстави вважати, що ці тенденції дедалі посилюватимуться і в майбутньому матимуть вирішальне значення для формування і провадження державної молодіжної політики і зокрема регіональної, які розглядатимуться як засіб всебічного розвитку нових поколінь, завдяки чому стане можливим прискорений розвиток сучасного українського суспільства. 

1 Тревельян Дж. Мак. Социальная история Англии: Обзор шести столетий от Чосера до королеви Виктории / Ред. и предисл. В.Ф.Семенова. - М.:Изд-во иностр. лит., 1959. - 607 с. - Пер. с англ. - С.214.

2 Немирівський Я. Дещо з історії молодіжної політики//Константи. Альманах соціальних досліджень. - 1996. - № 1 (4). - С.40.

3 Алещснок С., Луков В. Мировой опыт разработки и осуществления государственной молодежной политики//Материалы по проблемам организации государственной молодеждной политики на республиканском и региональном уровнях. - К., 1991. -С.53-128.

4 Криворученко В.К. К вопросу о законодательстве субъектов Федерации в сфере молодежной политики // Молодежная политика. Информационный бюллетень. - М.: Комитет Российской федерации по делам молодежи. Институт молодежи, 1995. - № 92-95. - С.67.

5 Андрущенко В.Л., Федосов В.М. Запорозька Січ як український феномен. - К.: Заповіт, 1995. - С.37-44, 75.

6 Ділова документація Гетьманщини XVIII ст. -К.:Наук. думка, 1993. - С. 7.

7 Собрание малороссийских прав. 1807 г. - К.: Наук думка, 1993. - С.21.

8 Алещснок С., Луков В. Мировой опыт разработки и осуществления государственной молодежной политики... -С.55-56; Головатий М.Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення. - К.: Наук. думка, 1993. - С. 10, 25-26.

9 Організаційно-нормативне забезпечення та досвід реалізації молодіжної політики на регіональному рівні: Наук. звіт / УкрНДІ проблем молоді; Керівник теми Я.В.Немирівський. - К., 1995 р. -С.30.

10 Особенности формирования