Вступ

Тема „ Документ як об’єкт дослідження наук документно- комунікаційного циклу” є одна з найважливіших при вивченні курсу „ Документознавство”.

Ми починаємо розкривати тему з емпіричних уявлень, з того де і коли виникає документ, отже ми дізнаємось , що документ з’являється у IV- III ст. до н. е. в межах Близькосхідної Месопотамської цивілізації, а матеріальною оснавою перших документів були природні матеріали, більш детально це розповідається у самому тексті.

Потім ми розглядаємо концепцію документа як засобу соціальних комунікацій та джерела інформації. Наприклад, для управлінського документознавства актуальним єє його аналіз як інструмента управління, а також розгляд його характеристик як юридичного акту. В спеціальних роботах з археографії представлено спектр думок щодо властивостей документа як засобу комунікаційного зв’язку, особливостей різних видів документів у цьому аспекті, функцій комунікаційних посередників тощо.

Зокрема, аналіз змісту і форм комунікаційних процесів, що відбивають зв’язок „ писемне джерело- споживач інформації „.

Далі ми визначаємо походження терміна „документ” і дізнаємось, що слово „документ” від лат. dokumentum- зразок, доказ, свідоцтво походить від дієслова „docere”- вчити, навчати.

Ми слідкуємо за дефініцією поняття, його різним значенням у нормативно- правових актах.

Після цього переходимо до змісту поняття „документ” із позиції наук документно- комунікаційного циклу. Ми розглядаємо зв’язок документознавства не тільки з спеціальними історичними дисциплінами , правознавством, архівознавством. А й з рядом сфер діяльності, де вивчаються документи і проблеми докуменування цієї діяльності, у тому числі – бухгалтерським обліком, статистикою, мовознавством, технічною документацією, картографією, геодезією,геологією, медициною, кінознавчими дисциплінами та ін.

Актуальність дослідження, курс роботи полягає в тому, щоб

розкрити і показати, що багатофункціональність, значимість данної галузі

знань є дуже важливою, вагомою в наш час як для суспільства так і для

фахівців різних сфер документно- комунікаційного циклу.

Мета розкрити і показати важливість цієї теми у суспільстві і в

різних галузях знань.

Об’єктом дослідження теми є документ у різних галузях знань.

Предметом є еволюція, закономірності розвитку документа, сфери

його функціонуванння у науках документно- комунікаційного циклу.

Завдання роботи є:

Розглянути виникнення та розвиток документа.

Проаналізувати сутність наукового поняття „документ” зза нормативно- правовими документами.

Проаналізувати зміст поняття „документ” з позиції наук документно- комунікаційного циклу.

Розділ 1 Еволюція поняття „документ”

Виникнення та розвиток прадокументів

Перші документи або як їх називають прадокументи з’являються у IV-III ст. до н.е. в межах Близькосхідної Месопотамської цивілізації.Життя у шумерян як населення найдавнішої держави людства,було надзвичайно задокументова-

ним, вчені це пояснюють складними кліматичними умовами, які вимагали сильної влади, чіткої ієрархії відносин у суспільстві, а отже для їх регламентації необхідних письмових засвідчень, тобто документів.

Матеріальною основою перших документів були природні матеріали від Шумеру до нас дійшло найбільше документів на камені, хоча є й інші:на дереві, камені і т.д.

До епох Шумеру належать складання інших традицій в опрацюванні документа.Виникає традиція засвідчувати документ, підтверджувати справжність і офіційність документа.Процедура затвердження документа відбуваеться через печатку.Печатки створюють прецидент офіційності, справності власнецької ознаки як характеристики будь-якого документа.Одночасно усвідомлювалось значення та роль печатки оскільки уже в Стародавньому Вавилоні існував реєстр існуючих втрачених печаток.Виникае необхідність тлумачення текстів, тобто виділяеться ще один важливий напрям-трактування, симантики текстів документа релігійного змісту, їхнє тлумачення було важливим, оскільки сприяло виробленню, вмінь і навиків роботи з документами.Варто сказати,що прочитуючи тексти фахівців складали цілі словники, які заключали в собі слова, терміни, що тут не пояснювалися, їх переклад на інші мови,тобто маємо сказати,що вже в в епоху давніх близькосхідних цивілізацій складається традиція філологічного аналізу інформацією таким чином на початковому етапі формування сукупностей, уявлень про документ починаеться іх перша диференціація,а їх напрями по суті зберігаються й донині,це по-перше інвентарно-каталожний спосіб узагальнення відомостей про документи коли їх враховують як одиниці зберігання,тобто типи оперують як матеріальними об’єктами обліку та зберіння з іншого боку оперування документами. По-друге усвідомлюється різне цільове призначення документа їх функціональне спрямування,що позначалось у окремому архівному збнрігані адміністративному господарстві, фінансових, торгівельних та інших документах,а значеність деяких з них зумовлювало особливі умови такого зберігання.Зосередження їх у державних скарбницях, центральних сховищах і навіть іноді в гробницях. По-третє цей напрям у дослідженні жанрово –тематичної диференціацією документів, які містять тексти фінансового,юридичного, релігійного змісту. Розвиток різних сфер соціальної діяльності людини бюрократичної системи, способів управління державою,зумовлюють потребу в різних управлінських, правових, фінансових, дипломатичних, торговельних документів вироблення певних правил організації іхнього тексту відповідно до жанрової специфіки.Документ вже тоді використовується з різною метою як навчальні посібники,завідкові матеріали,засоби управління чи фіксації облікової інформації.Усталеність певних видів документа створює наявність у них формуляра. По-четверте-це усвідомлення поняття справжності документа його ояіційності через етричне вироблення такого формуляра реквізитом якого як правило стае печатка, що засвідчує особу, права її власності підтверджує написаний текст. Розуміння копії та оргіналу виникає вже на стадії переписування донних табличок в часи Шумеру, коли їхня оригінальність підтверджувалась спецефічним терміном, що означав правильні таблички. По-п’яте-це аналіз інформаційної складової документа який вимагав перекладу з однієї мови на іншу.Трактування текстів делифрування письмен, священні тексти сприймалися і як нормативні,а інші проявами нормативності у поєднанні з офіційністю були законодавчі акти, укази царя тощо.[16., cт.256]

Вага і статус офіційного документа як юридичного акту значно підвищи-

лася в середні віки в умовах