Філігранологія (або історія паперу) безпосередньо пов’язана з історичним документознавством, оскільки саме водяні знаки на папеі часто дозволяють зробити висновки щодо часу створення документа. Фундаментальні праці О.Я.Мацюка у цій галузі фактично уособлюють рівень сучасної української філігранології, показуючи можливості визначення за допомогою її даних також типологічні та функціональні характеристики історичних документів.

Сфрагістика лише частково може засвідчити свою приналежність до історичного документознавства. Стародавні вислі печатки розглядаються, як правило, окремо, поза їх зв’язком з документами, на яких вони висіли. Печатки- відбитки на папері чи іншому матеріальному носії документа вже повинні розглядатися як його елемент. Однак, в ряді сфрагістичних досліджень документи, на яких були печатки- відбитки, не бралися до уваги, а викладалися результати вивчення тільки семвнтики самих відбитків. З іншого боку, цілісне вивчення документа як історичного джерела не може оминути сфрагістичних даних, що є не тільки свідченням офіційності документа, але й доє мажливість зробити ряд висновків, пов’язаних з атрибуцією документа зодо географічної, кореспондентської, політичної чи іншої приналежності. Деяка частина філіграней і печаток містить генеральдичну інформацію і у цьому разі йдеться переважно про герби держав, земель чи титулованих осіб. Таку інформацію можуть мати тільки фрагмент герба пбо взагалі спрощенна форма в печатці на документах не тільки офіційних, а й особливого походження.

Палеографічні відомості документального джерела знаходяться у такому ж зв’язку з загальними даними про документ, як і результати дипломатичного аналізу. Спосіб написання або формуляр документа є лише даними про окремі його характеристики. Однак, оскільки об’єктами дослідження управлінського документознавства виступають переважно документи ХІХ- ХХ ст., то значної ваги набувають зв’язки з неографією, що вивчає письмо нових часів.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що управлінське документознавство ж неуковою дисципліною, що однаково належить до різних циклів наук. Перш за все воно є складовою наук документально-комунікаційного циклу. Ще у сер.1970-х рр. висловлювалася думка про його входження до комплексу наук про інформацію і документи [17,ст.57-68].За радянською „Номенклатурою спеціальностей наукових співробітників” 1980-х рр. документознавство віднесено до наук пр інформацію та інформаційні системи. Г.В.Боряк вважає, що документознавство разом з бібліографією, камеральною археографією, кодикографією належать до спеціальних історичних дисциплін документально- інформаційного циклу. Взагалі ж приналежність документознавства до спеціальних історичних дисциплін вже відзначається в роботах 1970-х рр.У ці ж часи також формується думка про те, що ця наукова дисципліна є прикладною, яка входить до циклу наук про управління суспільними процесами [7,ст.35]. Пізніше А.М.Сокова констатує приналежність документознавства до циклу наук про суспільство, оскільки документ є одним із засобів, за допомогою якого суспільство функціонує, управляється і залишає інформацію про себе. В іншій роботі вона зазначає, що документознавство є науковою дисципліною, яка відноситься до класу історичних наук. Така ж думка висловлюється й іншими вченими.

Ми коротко розглянули зв’язки тільки одного, хоча й найбільш розробленого напрямку спеціального документознавства- управлінського. Інші напрями, котрі базуються на різних видах документів- науково- технічних, картографічних, аудіовізуальних тощо, мають подібний і водночас специфічний склад зв’язків.

Так, теорія картографічного документознавства повинна спиратися на здобутки загального документознавства. Необхідність знання засад, які забезпечують юридичну силу картографічних документів, а також відбиття в них сучасного їм адміністративно- територіального устрою зумовлюють зв’язки цього напряму спеціального документознавства з відповідними розділами теорії та історії держави і права. Найбільш тісні зв’язки картографічного документознавства, безперечно, з картографією та географією. Вивчення карт як особливого джерела просторово- часової інформації зумовлює спільність цієї проблематики з питаннями, які ставить інформологія. З іншого боку, зв’яззки з такою інформаційною дисципліною як інформатика забезпечують наявністя проблем створення і функціонування елекронних картографічних документів. У своїй історичній частині картографічне документознавство споріднене з дослідницькими напрямами чи базується на результатах досліджень ряду спеціальних історичних дисциплін, у тому числі з історичним джерелознавством, історичною картографією, історичною географією, історичним краєзнавством, топонімікою, етнографією геральдикою, філігранологією.

Науково- технічне документознавство теж має типові для всього спеціального документознавства зв’язки з загальним документознавством, історичним джерелознавством, інформаційною наукою, зокрема з „науковою” інформатикою. Однак, науково- технічному документознавству притаманні й специфічні зв’язки, наприклад, з наукознавством, історією науки, техніки, виробництва, архітектури, з патентознавством, метрологією і стандартизацією. Практика організації роботи з науково- технічною документацією аотребує включення у проблематику науково- технічного документознавства проблем її зберігання і використання в архівах, бібліотеках, інформаційних органах. Тобто, тут реалізуються зв’язки архівознавством, бібліотекознавством, бібліографознавством, організацією науково- інформаційної діяльності.

Висновки

Розглянувши тему „Документ як об’єкт дослідження наук документно- комунікаційного циклу, ми приходимо до висновку, що ця тема дійсно є одна з найголовніших у вивченні курсу „Документознавства” і нетільки документознавства, а й багатьох інших наук, які тісно пов’язані з вивченням документа. У цій роботі ми почали з того,що дізнались де і коли виникає перший документ.Дізнались також, що було матеріальною основою документів. Як вони складались і чому виникли.І таким чином дізнались, що за довгий історичний період розвитку значення поняття „документ” постійно змінюється. І до нашого часу приймається визначення, то даючи йому найширшого сенсу, звужує його поняття до одного якого небуть виду документа. Тому користуючись поняттям документ, необхідно кожний раз уточняти, яке саме значення в нього вкладене, для рішення теоретичних та практичних задач.

Ми також розглянули концепцію документа як засобу соціальних

комунікацій та джерела інформації. І прийшли до висновку, що документ

може розглядатися в